Микола Пимоненко (1862-1912)

“Весілля в Київській губернії”; “Свати”; “Святкове ворожіння”; “Жнива”; “Жертва фанатизму”;	“Хлібороб”; “Ярмарок”; “Суперниці”; “Проводи рекрутів”.

Микола Кузнецов (1850-1929)

“На заробітки”; “У свято”; “На сінокіс”;

портрет В. Васнецова; портрет П. Чайковського; портрет І.П. Похитонова

Олександр Мурашко (1875-1919)

“Похорон кошового”; “Селянська сім’я”; “Жінка з квітами”; “Біля кафе”; портрет Маргарити Мурашко;

“Парижанки”; “Дівчинка з собакою”; “Благовість”; портрет Адріана Прахова; автопортрет.

Пейзажний живопис

Володимир Орловський (1842 – 1914) – «Жнива», «Хати в літній день».

Сергій Васильківський (1854 – 1917) – «Козача левада», «Чумацький Ромоданівський шлях».

Архип Куїнджі (1841 – 1910) – «Місячна ніч на Дніпрі», «Українська ніч», «Вечір на Україні».

Поетичну красу України оспівували у своїх пейзажах:

І. Айвазовський – «Чумацький обоз», «Весілля на Україні», «Український пейзаж»;

М. Ге – «Місячна ніч. Хутір Іванівський», «Ранок. Хутір Іванівський»;

І. Крамськой – «Місячна ніч», «Русалки».

Українська тематика знайшла втілення у творчості російського художника І. Рєпіна, вихідця з України: «Українська хата», «Козак в степу», «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

Пленер (від франц. вільне повітря) – живопис на відкритому повітрі. Представники пленерного живопису ставили перед собою завдання відтворити на полотні природне освітлення і реальні відтінки кольорів.

Микола Івасюк (1865 – 1930) – «В’їзд Богдана Хмельницького в Київ»

Історична картина

Іван Труш (1869-1941)

“Одинока сосна”; “Кущ у снігу”; “Залив Дніпра”; “Морський пейзаж “Кипариси”;

“Італійський пейзаж”; портрет Лесі Українки; портрет І. Франка; “Трембітари”; “Млин”.

У ХІХ ст. відбувається активне становлення тиражної графіки. З’являються літографічні майстерні, які видають естампи з краєвидами українських міст за малюнками відомих художників. Набуває поширення книжкова ілюстрація.

У другій половині ХІХ ст. виходять цікаві ілюстрації К. Трутовського (1826 – 1893) до творів Т.Шевченка, М. Гоголя, М. Лермонто­ва. Графічні твори П. Мартиновича відзначаються яскравою самобутністю і становлять цікаву сторін­ку в історії українського образотворчого мистецтва. Чудовий майстер рисунка першим створив малюн­ки до «Енеїди» І. Котляревського і українських народних дум. А відомий майстер літографії М. Мурашко першим виконав літографічним способом портрет Т. Шевченка для видання «Кобзаря».

В Одесі побачили світ серії карикатур А. Красовського «Одеська вудочка», часописи, ілюстровані карикатурами художників Л. Пастернака, Ч. Чемоданова, І. Познанського, які підписували свої твори псевдонімами Кропива, Оса, Крі-Крі.

Декоративно-ужиткове мистецтво

Найдавніші види декоративно-ужиткового мистецтва

Різьблення по дереву

Килимарство (ткацтво)

Вишивка

Гончарство і кераміка

Художній розпис

Писанкарство

Художнє ремесло

дрібне ручне виробництво ужиткових та мистецьких товарів, виготовлених без виробничого поділу праці.

Художні промисли

Організоване виробництво творів декоративно-ужиткового мистецтва, призначених для продажу.

Народні художні промисли — явище характерне майже для всіх областей України. Найбільшої популярності зажили такі художні центри, як Опішня і Решетилівка на Полтавщині; Ічня та Дігтярі на Чернігівщині; Петриківка на Дніпропетровщині; Кролевець на Сумщині; Косів на Івано-Франківщині, Яворів на Львівщині та ін.