Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Міністерство освти і науки України.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
5 Мб
Скачать
☆

Розрахунок забезпеченостi гiдрологiчних характеристик при наявності даних гідрометричних спостережень

Мета роботи: навчитись розраховувати i будувати емпiричнi та аналiтичнi кривi забезпеченостi стоку ( на прикладi витрат води) i визначати витрати заданої забезпеченостi.

Гiдрологiчнi данi в багаторiчному розрiзi вiдносяться до категорiї випадкових

величин i тому при гiдрологiчних розрахунках користуються методами математичної статистики. При цьому застосовують такi поняття, як повторюванiсть i забезпеченiсть.

Повторюванiсть (N) показує, як часто повторювалася дана величина (значення) гiдрологiчної характеристики (модуля стоку, кiлькості опадiв, витрати води, максимального рiвня води). Наприклад, один раз за 30 рокiв, один раз за 100 рокiв, один раз за 300 рокiв i т.д.

Забезпеченiсть (Р) виражає тривалiсть перiоду, на протязi якого спостерiгаються такi значення гiдрологiчної характеристики, якi є не меншими за задану величину, тобто дорiвнюють або перевищують її. Вона виражається в вiдсотках до загального перiоду спостережень. Отже, якщо середньорiчна витрата Q=175 м3/с забезпечена на 20% (Q20%=175 м3/с), то це означає, що на протязi, наприклад, 100 рокiв набереться в сумi лише 20 рокiв, для яких середня за рiк витрата буде не меншою за 175 м3/с. I в майбутньому кiлькiсть рокiв, коли Q ≥ 175 м3/с, становитиме 20% вiд перiоду будь-якої тривалостi.

Зв'язок мiж забезпеченiстю Р i повторюванiстю N наступний:

а) для гiдрологiчних характеристик з Р<50%: N=100/P;

б) для гiдрологiчних характеристик з Р>50%: N=100/(100-P).

Знаючи забезпеченiсть гiдрологiчних характеристик, можна з врахуванням певних норм встановити такi їх значення, якi будуть оптимальними для об'єкта, що проектується, виходячи з екологiчних, експлуатацiйних та технологiчних вимог. Чим вiдповiдальнiша споруда, тим бiльшу шкоду може принести порушення нормальної її експлуатацiї, тому при розрахунках таких споруд (наприклад, на пропуск певної витрати води) доводиться виходити з дуже малої забезпеченостi розрахункової витрати. Так, якщо при проектуваннi гiдроелектростанцiї розрахункова забезпеченiсть витрати приймається Р=0,01% (один раз на 10 000 рокiв), то для отвору дерев'яного моста на дорогах IV i V категорiй P=3% (один раз на 33 роки).

Окремi нормативи наведенi в таблицях 6.1 та 6.2.

Таблиця 6.1.

Розрахунковi забезпеченостi для водопропускних споруд на автомобiльних i мiських дорогах

Вид споруди

Категорiя дороги

Р, %

Мости

I...III i мiськi

1

Мости

IV i V

2

Труби

I

1

Труби

II,III i мiськi

2

Труби i дерев’яні мости

IV i V

3

Таблиця 6.2.

Розрахунковi забезпеченості для водовiдвiдних споруд

Вид споруди

Категорiя дороги

Р%

Водовiдвiднi споруди з поверхнi мостiв i дорiг

I, II

1

III

2

IV, V

3

Водовiдвiднi канави

I, II

2

III

3

IV, V

4

Забезпеченiсть різних значень гiдрологiчної характеристики може бути графiчно зображена в виглядi кривої забезпеченостi. Якщо крива побудована безпосередньо на основi даних спостережень, тобто за даними вибiркової сукупностi, то вона називається емпiричною. У випадку розрахунку кривої з використанням закономiрностей теорiї ймовiрностi (для генеральної сукупностi), її називають аналiтичною.

Для розрахунку емпіричної кривої найчастiше користуються формулами Чегодаєва (6.1) чи Крицького-Менкеля (6.2).:

Р = 100(m-0,3)/(n+0,4) (6.1)

P = 100m/(n+1) (6.2)

де m - порядковий номер члена ранжованого ряду вимiряних гiдрологiчних величин, що розташованi в порядку зменшення;

n- загальне число членiв ряду.

Формула Крицького-Менкеля дає найбiльш обережний розрахунок при малих i великих значеннях забезпеченостi i використовується в основному при розрахунках максимального стоку. Формула Чегодаєва використовується при розрахунках рiчного i мiнiмального стоку. Приклад розрахунку емпiричної кривої забезпеченостi на основі даних табл. 6.3 приведений в табл. 6.4.

Таблиця 6.3

Середньорiчнi витрати р.Бiла бiля с. Боднарівка

Рiк

Qi м3/c

Рiк

Qi м3/c

Рiк

Qi м3/c

Рiк

Qi м3/c

1960

1848

1968

1857

1976

2146

1984

1535

1961

1737

1969

1646

1977

1435

1985

1413

1962

1426

1970

1404

1978

1570

1986

1506

1963

1479

1971

1912

1979

1504

1987

2056

1964

2146

1972

1813

1980

1624

1988

2090

1965

1979

1973

1924

1981

1690

1989

2257

1966

2257

1974

1859

1982

1808

1990

1995

1967

2035

1975

1760

1983

1757

1991

2208

Таблиця 6.4

Розрахунок параметрiв емпiричної кривої забезпеченостi

N п/п

Рік

Qi, м3/с

Забезпеченість, %

За формулою (2)

За формулою (1)

1

1966

2257

3,0

2,2

2

1989

2257

6,1

5,2

3

1991

2208

9,1

8,3

4

1964

2146

12,1

11,4

5

1974

2146

15,2

14,5

6

1988

2090

18,2

17,5

7

1987

2056

21,2

20,7

8

1967

2035

24,2

23,8

9

1990

1995

27,3

27,9

10

1965

1979

30,3

29,9

11

1973

1924

33,3

33,0

12

1971

1912

36,4

36,1

13

1974

1859

39,4

39,2

14

1968

1857

42,4

42,3

15

1960

1848

45,5

45,4

16

1972

1813

48,5

48,5

17

1982

1808

51,5

51,5

18

1975

1760

54,5

54,6

19

1983

1757

57,6

57,7

20

1961

1737

60,6

60,8

21

1981

1690

63,6

63,9

22

1969

1646

66,7

67,0

23

1962

1626

69,7

70,1

24

1980

1624

72,7

73,1

25

1978

1570

75,8

76,2

26

1984

1535

78,8

79,3

27

1986

1506

81,8

82,4

28

1979

1504

84,8

85,5

29

1963

1479

87,9

88,6

30

1977

1435

90,9

91,7

31

1985

1413

93,9

94,7

32

1970

1404

97,0

97,8

Побудована за даними табл. 6.4 емпiрична крива буде не плавною, а східчатою лінією, графічно її можна згладити. Безпосередньо з емпiричної кривої, розрахованої на основi натурних спостережень, можна визначити забезпеченiсть лише таких значень гiдрологiчної характеристики, якi зустрiчалися в цей перiод.

Основою розрахункiв забезпеченостi гiдрологiчної величини при наявностi даних спостережень є побудова аналiтичної кривої забезпеченостi.

Аналiтичну криву забезпеченостi характеризують три основнi параметри:

1. Середньоарифметичне значення Qсер

Qсер = ∑Qi/n , де (6.3)

n -кiлькiсть членiв ряду ( рокiв спостереження)

2. Коефiцiєнт мiнливостi (варiацiї ) Cv

, де (6.4)

Кi = Qi/Qсер - модульний коефiцiєнт кожного члена ряду;

3. Коефiцiєнт асиметрiї Cs.

Значення Cs приймають:

- для зон надлишкового i перемiнного зволоження (вiд арктичної до

лiсостепової i степової) Сs = 2Cv;

- для зон недостатнього зволоження (сухий степ i пустинна) Сs=(1,5-1,8)Сv;

- для рiк, що епiзодично пересихають (при наявностi рокiв з вiдсутнiстю стоку) Сs=1,5Сv;

- для гiрських рiк з частими вiдлигами взимку i iнтенсивними зливами в теплу пору року Сs=(2,0-2,5)Сv.

За даними спостережень визначають Qсер, Сv i Cs і на їх основі розраховують аналiтичну криву забезпеченостi. Найчастіше при цьому використовують бiномiальну криву розподiлу, а саме таблицю, складену А.Фостером. Він виразив ординати кривої забезпеченостi в вiдхиленнях вiд середини при Сv=1,0 i рiзних значеннях Сs та забезпеченостi Р%, тобто дав таблицю значень Фр% = f(Сs,Р) (табл.6.5).

Таблиця 6.5

Вiдхилення ординат бiномiальних асиметричних кривих забезпеченостi вiд середини (вiд 1,0) при Сv=1,0

Сs

Забезпеченiсть, %

0,01

0,1

1

3

5

10

25

0,00

3,72

3,09

2,33

1,88

1,64

1,28

0,67

0,10

3,94

3,23

2,40

1,92

1,67

1,29

0,66

0,20

4,16

3,38

2,47

1,96

1,70

1,30

0,65

0,30

4,38

3,52

2,54

2,00

1,72

1,31

0,64

0,40

4,61

3,66

2,61

2,04

1,75

1,32

0,63

0,60

5,05

3,96

2,75

2,12

1,80

1,33

0,61

0,8

5,50

4,24

2,89

2,18

1,84

1,34

0,58

1,00

5,96

4,53

3,02

2,25

1,88

1,34

0,55

1,20

6,41

4,81

3,15

2,31

1,91

1,34

0,52

1,40

6,87

5,09

3,27

2,37

1,94

1,34

0,49

1,60

7,31

5,37

3,39

2,42

1,96

1,33

0,46

1,80

7,76

5,64

3,50

2,46

1,98

1,32

0,42

2,00

8,21

5,91

3,60

2,51

2,00

1,30

0,39

2,20

-

6,20

3,70

2,55

2,01

1,28

0,37

продовження табл. 6.5

Сs

Забезпеченiсть, %

50

75

90

95

97

99

99,9

0,00

0,00

-0,67

-1,28

-1,64

-1,88

-2,33

-3,09

0,10

-0,02

-0,68

-1,27

-1,61

-1,84

-2,25

-2,95

0,20

-0,03

-0,69

-1,26

-1,58

-1,79

-2,18

-2,81

0,30

-0,05

-0,70

-1,24

-1,55

-1,75

-2,10

-2,61

0,40

-0,07

-0,71

-1,23

-1,52

-1,70

-2,03

-2,54

0,60

-0,10

-0,72

-1,20

-1,45

-1,61

-1,88

-2,27

0,80

-0,13

-0,73

-1,17

-1,38

-1,52

-1,74

-2,02

1,00

-0,16

-0,73

-1,13

-1,32

-1,42

-1,59

-1,79

1,20

-0,19

-0,74

-1,08

-1,24

-1,33

-1,45

-1,58

1,40

-0,22

-0,73

-1,04

-1,17

-1,23

-132

-1,39

1,60

-0,25

-0,73

-0,99

-1,10

-1,14

-1,20

-1,24

1,80

-0,28

-0,72

-0,94

-1,02

-1,06

-1,09

-1,11

2,00

-0,31

-0,71

-0,90

-0,95

-0,97

-0,99

-1,00

2,20

-0,33

-0,69

-0,85

-0,90

-0,90

-0,90

-0,91

З цієї таблиці відповідно до отриманої величини Сs виписуємо значення функції Фостера для всіх значень забезпеченості (Фр%).

Модульний коефiцiєнт певної забезпеченостi Кр% розраховується:

Кр%= Фр% Сv +1 (6.5)

Отримавши модульний коефiцiєнт даної забезпеченості, можна розрахувати витрату даної забезпеченостi, зробити це для всіх потрібних значень забезпеченості i побудувати аналiтичну криву (рис.6.1).

Порядок розрахунку параметрiв аналiтичної кривої забезпеченостi на основi даних табл. 6.3 приведенi в табл. 6.6 та 6.7.

Таблиця 6.6.

Допомiжна таблиця розрахунку параметрiв аналiтичної кривої забезпеченостi

N

Рiк

Qi м3/c

Кi=Qi/Qc

Ki-1

(Ki-1)2

1

1966

2257

1,25

0,25

0,0625

2

1989

2257

1,25

0,25

0,0625

3

1991

2208

1,22

0,22

0,0484

4

1964

2146

1,19

0,19

0,0361

5

1974

2146

1,19

0,19

0,0361

6

1988

2090

1,16

0,16

0,0256

7

1987

2056

1,14

0,14

0,0196

8

1967

2035

1,12

0,12

0,0144

9

1990

1995

1,10

0,10

0,0100

10

1965

1979

1,09

0,09

0,0089

11

1973

1924

1,06

0,06

0,0036

12

1971

1912

1,06

0,06

0,0036

13

1974

1859

1,03

0,03

0,0009

14

1968

1857

1,03

0,03

0,0009

15

1960

1848

1,02

0,02

0,0004

16

1972

1813

1,00

0,00

0,0000

17

1982

1808

1,00

0,00

0,0000

18

1975

1760

0,97

-0,03

0,0009

19

1983

1757

0,97

-0,03

0,0009

20

1961

1737

0,96

-0,04

0,0016

21

1981

1690

0,93

-0,07

0,0049

22

1969

1646

0,91

-0,09

0,0081

23

1962

1626

0,89

-0,11

0,0121

24

1980

1624

0,89

-0,11

0,0121

25

1978

1570

0,87

-0,13

0,0169

26

1984

1535

0,85

-0,15

0,0225

27

1986

1506

0,83

-0,17

0,0289

28

1979

1504

0,83

-0,17

0,0289

29

1963

1479

0,82

-0,18

0,0324

30

1977

1435

0,79

-0,21

0,0441

31

1985

1413

0,78

-0,22

0,0484

32

1970

1404

0,77

-0,23

0,0529

Qсер =∑Qi/n= 1808м3/c Cv= 0,15; Cs = 0,30

Рис. 6.1. Емпірична (за формулою Криницького-Менкеля) та аналітична криві забезпеченості

Таблиця 6.7.

Розрахунок параметрів аналiтичної кривої забезпеченостi

Розрахункові величини

Забезпеченість,%

0,01

0,1

1

3

5

10

25

Фp%

4,38

3,52

2,54

2,00

1,72

1,31

0,64

Кр% =Фp%Сv+1

1,66

1,53

1,38

1,30

1,26

1,20

1,10

Qp% = Кp%Qсер

3001

2766

2495

2350

2278

2169

1988

Продовження таблиці 6.7.

Розрахункові величини

Забезпеченість,%

50

75

90

95

97

99

99,9

Фp%

-0,05

-0,70

-1,24

-1,55

-1,75

-2,10

-2,61

Кp = Фp%Сv + 1

0,99

0,89

0,81

0,77

0,74

0,68

0,61

Qp% = Кp%Qсер

1789

1609

1464

1392

1338

1229

1103

* * *

Крім вищеописаного методу розрахунку аналітичної кривої забезпеченості застосовують графоаналітичний метод Г.Алєксєєва. Згідно з цим методом всі три параметри кривої забезпеченості (Qсер, Сv, Сs) є функцією коефіцієнту скошеності S, який виражає приблизний зв’язок цих параметрів з кривою Пірсона ІІІ типу чи логнормальною кривою.

S визначається на основі витрат, що відповідають трьом опорним значенням забезпеченості: Q5% , Q50%, Q95%. які знімаються з згладженої емпіричної кривої.

S = (Q5% + Q95% -2 Q59%)/( Q5%- Q95%) (6.6)

Подальші розрахунки ведуться наступним чином.

З табл. 6.8, розрахованої для кривої Пірсона ІІІ типу, визначається Сs, що відповідає вирахуваному S.

Таблиця 6.8

S

0,03

0,06

0,08

0,11

0,14

0,17

0,20

0,22

Ф5-Ф95

3,28

3,28

3,27

3,27

3,26

3,25

3,24

3,22

Сs

0,1

0,2

0,3

0,4

0,5

0,6

0,7

0,8

Продовження таблиці 6.8

S

0,25

0,28

0,34

0,39

0,45

0,51

0,57

0,63

Ф5-Ф95

3,21

3,2

3,16

3,12

3,07

3,01

2,95

2,89

Сs

0,9

1,0

1,2

1,4

1,6

1,8

2,0

2,2

Розраховується середньоквадратичне відхилення σ

σ = (Q5- Q95)/(Ф5-Ф95), (6.7)

де величину Ф5-Ф95 можна розрахувати або зразу взяти з табл. 9 для прийнятого Сs

Розраховується середнє значення витрати:

Qсер = Q50 - σ Ф50, (6.8)

де Ф50 беруть з табл. 6 для Р = 50% і прийнятого Сs

Вираховується коефіцієнт варіації

Сv = σ / Qсер (6.9)

За стандартними статистичними параметрами Qсер, σ та Сs та значеннями Фр%, що приведені в табл. 6 , розраховується Q певної забезпеченості:

Qр% = Qсер + σ Фр% . (6.10)

Отримана за цими параметрами аналітична крива забезпеченості приймається за розрахункову, якщо Q0 - Qсер ≤ 0,02 Q0

де Q0 – середнє значення, розраховане з ряду спостережень;

Qсер - середнє значення з формули (6.8).