- •Фізичні властивості природних вод
- •1. Агрегатні стани і фазові переходи.
- •2. Густина води та її зміна в залежності від температури.
- •3. Теплові властивості води.
- •4. Поверхневий натяг та змочування.
- •Розрахунок показників стоку за матерiалами гiдрометричних спостережень.
- •Співвідношення між характеристиками стоку*
- •Вимiрювання глибин, швидкостi течiї та розрахунок витрати води в водостоцi.
- •1. Визначення швидкості течії та витрати за допомогою поверхневих поплавків.
- •Вимiрювання швидкостi течiї гiдрометричними млинками.
- •Аналіз коливання рівнів води
- •Морфометричні характеристики річкового басейну.
- •Розрахунок забезпеченостi гiдрологiчних характеристик при наявності даних гідрометричних спостережень
- •Завдання
- •Робота 7 визначення максимальних витрат дощових паводків
- •Визначення напрямку руху підземних вод. Розрахунок коефіцієнту фільтрації
- •Завдання
Розрахунок забезпеченостi гiдрологiчних характеристик при наявності даних гідрометричних спостережень
Мета роботи: навчитись розраховувати i будувати емпiричнi та аналiтичнi кривi забезпеченостi стоку ( на прикладi витрат води) i визначати витрати заданої забезпеченостi.
Гiдрологiчнi данi в багаторiчному розрiзi вiдносяться до категорiї випадкових
величин i тому при гiдрологiчних розрахунках користуються методами математичної статистики. При цьому застосовують такi поняття, як повторюванiсть i забезпеченiсть.
Повторюванiсть (N) показує, як часто повторювалася дана величина (значення) гiдрологiчної характеристики (модуля стоку, кiлькості опадiв, витрати води, максимального рiвня води). Наприклад, один раз за 30 рокiв, один раз за 100 рокiв, один раз за 300 рокiв i т.д.
Забезпеченiсть (Р) виражає тривалiсть перiоду, на протязi якого спостерiгаються такi значення гiдрологiчної характеристики, якi є не меншими за задану величину, тобто дорiвнюють або перевищують її. Вона виражається в вiдсотках до загального перiоду спостережень. Отже, якщо середньорiчна витрата Q=175 м3/с забезпечена на 20% (Q20%=175 м3/с), то це означає, що на протязi, наприклад, 100 рокiв набереться в сумi лише 20 рокiв, для яких середня за рiк витрата буде не меншою за 175 м3/с. I в майбутньому кiлькiсть рокiв, коли Q ≥ 175 м3/с, становитиме 20% вiд перiоду будь-якої тривалостi.
Зв'язок мiж забезпеченiстю Р i повторюванiстю N наступний:
а) для гiдрологiчних характеристик з Р<50%: N=100/P;
б) для гiдрологiчних характеристик з Р>50%: N=100/(100-P).
Знаючи забезпеченiсть гiдрологiчних характеристик, можна з врахуванням певних норм встановити такi їх значення, якi будуть оптимальними для об'єкта, що проектується, виходячи з екологiчних, експлуатацiйних та технологiчних вимог. Чим вiдповiдальнiша споруда, тим бiльшу шкоду може принести порушення нормальної її експлуатацiї, тому при розрахунках таких споруд (наприклад, на пропуск певної витрати води) доводиться виходити з дуже малої забезпеченостi розрахункової витрати. Так, якщо при проектуваннi гiдроелектростанцiї розрахункова забезпеченiсть витрати приймається Р=0,01% (один раз на 10 000 рокiв), то для отвору дерев'яного моста на дорогах IV i V категорiй P=3% (один раз на 33 роки).
Окремi нормативи наведенi в таблицях 6.1 та 6.2.
Таблиця 6.1.
Розрахунковi забезпеченостi для водопропускних споруд на автомобiльних i мiських дорогах
Вид споруди |
Категорiя дороги |
Р, % |
Мости |
I...III i мiськi |
1 |
Мости |
IV i V |
2 |
Труби |
I |
1 |
Труби |
II,III i мiськi |
2 |
Труби i дерев’яні мости |
IV i V |
3 |
Таблиця 6.2.
Розрахунковi забезпеченості для водовiдвiдних споруд
Вид споруди |
Категорiя дороги |
Р% |
Водовiдвiднi споруди з поверхнi мостiв i дорiг |
I, II |
1 |
III |
2 |
|
IV, V |
3 |
|
Водовiдвiднi канави
|
I, II |
2 |
III |
3 |
|
IV, V |
4 |
Забезпеченiсть різних значень гiдрологiчної характеристики може бути графiчно зображена в виглядi кривої забезпеченостi. Якщо крива побудована безпосередньо на основi даних спостережень, тобто за даними вибiркової сукупностi, то вона називається емпiричною. У випадку розрахунку кривої з використанням закономiрностей теорiї ймовiрностi (для генеральної сукупностi), її називають аналiтичною.
Для розрахунку емпіричної кривої найчастiше користуються формулами Чегодаєва (6.1) чи Крицького-Менкеля (6.2).:
Р = 100(m-0,3)/(n+0,4) (6.1)
P = 100m/(n+1) (6.2)
де m - порядковий номер члена ранжованого ряду вимiряних гiдрологiчних величин, що розташованi в порядку зменшення;
n- загальне число членiв ряду.
Формула Крицького-Менкеля дає найбiльш обережний розрахунок при малих i великих значеннях забезпеченостi i використовується в основному при розрахунках максимального стоку. Формула Чегодаєва використовується при розрахунках рiчного i мiнiмального стоку. Приклад розрахунку емпiричної кривої забезпеченостi на основі даних табл. 6.3 приведений в табл. 6.4.
Таблиця 6.3
Середньорiчнi витрати р.Бiла бiля с. Боднарівка
Рiк |
Qi м3/c |
Рiк |
Qi м3/c |
Рiк |
Qi м3/c |
Рiк |
Qi м3/c |
1960 |
1848 |
1968 |
1857 |
1976 |
2146 |
1984 |
1535 |
1961 |
1737 |
1969 |
1646 |
1977 |
1435 |
1985 |
1413 |
1962 |
1426 |
1970 |
1404 |
1978 |
1570 |
1986 |
1506 |
1963 |
1479 |
1971 |
1912 |
1979 |
1504 |
1987 |
2056 |
1964 |
2146 |
1972 |
1813 |
1980 |
1624 |
1988 |
2090 |
1965 |
1979 |
1973 |
1924 |
1981 |
1690 |
1989 |
2257 |
1966 |
2257 |
1974 |
1859 |
1982 |
1808 |
1990 |
1995 |
1967 |
2035 |
1975 |
1760 |
1983 |
1757 |
1991 |
2208 |
Таблиця 6.4
Розрахунок параметрiв емпiричної кривої забезпеченостi
N п/п |
Рік |
Qi, м3/с |
Забезпеченість, % |
|
За формулою (2) |
За формулою (1) |
|||
1 |
1966 |
2257 |
3,0 |
2,2 |
2 |
1989 |
2257 |
6,1 |
5,2 |
3 |
1991 |
2208 |
9,1 |
8,3 |
4 |
1964 |
2146 |
12,1 |
11,4 |
5 |
1974 |
2146 |
15,2 |
14,5 |
6 |
1988 |
2090 |
18,2 |
17,5 |
7 |
1987 |
2056 |
21,2 |
20,7 |
8 |
1967 |
2035 |
24,2 |
23,8 |
9 |
1990 |
1995 |
27,3 |
27,9 |
10 |
1965 |
1979 |
30,3 |
29,9 |
11 |
1973 |
1924 |
33,3 |
33,0 |
12 |
1971 |
1912 |
36,4 |
36,1 |
13 |
1974 |
1859 |
39,4 |
39,2 |
14 |
1968 |
1857 |
42,4 |
42,3 |
15 |
1960 |
1848 |
45,5 |
45,4 |
16 |
1972 |
1813 |
48,5 |
48,5 |
17 |
1982 |
1808 |
51,5 |
51,5 |
18 |
1975 |
1760 |
54,5 |
54,6 |
19 |
1983 |
1757 |
57,6 |
57,7 |
20 |
1961 |
1737 |
60,6 |
60,8 |
21 |
1981 |
1690 |
63,6 |
63,9 |
22 |
1969 |
1646 |
66,7 |
67,0 |
23 |
1962 |
1626 |
69,7 |
70,1 |
24 |
1980 |
1624 |
72,7 |
73,1 |
25 |
1978 |
1570 |
75,8 |
76,2 |
26 |
1984 |
1535 |
78,8 |
79,3 |
27 |
1986 |
1506 |
81,8 |
82,4 |
28 |
1979 |
1504 |
84,8 |
85,5 |
29 |
1963 |
1479 |
87,9 |
88,6 |
30 |
1977 |
1435 |
90,9 |
91,7 |
31 |
1985 |
1413 |
93,9 |
94,7 |
32 |
1970 |
1404 |
97,0 |
97,8 |
Побудована за даними табл. 6.4 емпiрична крива буде не плавною, а східчатою лінією, графічно її можна згладити. Безпосередньо з емпiричної кривої, розрахованої на основi натурних спостережень, можна визначити забезпеченiсть лише таких значень гiдрологiчної характеристики, якi зустрiчалися в цей перiод.
Основою розрахункiв забезпеченостi гiдрологiчної величини при наявностi даних спостережень є побудова аналiтичної кривої забезпеченостi.
Аналiтичну криву забезпеченостi характеризують три основнi параметри:
1. Середньоарифметичне значення Qсер
Qсер = ∑Qi/n , де (6.3)
n -кiлькiсть членiв ряду ( рокiв спостереження)
2. Коефiцiєнт мiнливостi (варiацiї ) Cv
,
де
(6.4)
Кi = Qi/Qсер - модульний коефiцiєнт кожного члена ряду;
3. Коефiцiєнт асиметрiї Cs.
Значення Cs приймають:
- для зон надлишкового i перемiнного зволоження (вiд арктичної до
лiсостепової i степової) Сs = 2Cv;
- для зон недостатнього зволоження (сухий степ i пустинна) Сs=(1,5-1,8)Сv;
- для рiк, що епiзодично пересихають (при наявностi рокiв з вiдсутнiстю стоку) Сs=1,5Сv;
- для гiрських рiк з частими вiдлигами взимку i iнтенсивними зливами в теплу пору року Сs=(2,0-2,5)Сv.
За даними спостережень визначають Qсер, Сv i Cs і на їх основі розраховують аналiтичну криву забезпеченостi. Найчастіше при цьому використовують бiномiальну криву розподiлу, а саме таблицю, складену А.Фостером. Він виразив ординати кривої забезпеченостi в вiдхиленнях вiд середини при Сv=1,0 i рiзних значеннях Сs та забезпеченостi Р%, тобто дав таблицю значень Фр% = f(Сs,Р) (табл.6.5).
Таблиця 6.5
Вiдхилення ординат бiномiальних асиметричних кривих забезпеченостi вiд середини (вiд 1,0) при Сv=1,0
-
Сs
Забезпеченiсть, %
0,01
0,1
1
3
5
10
25
0,00
3,72
3,09
2,33
1,88
1,64
1,28
0,67
0,10
3,94
3,23
2,40
1,92
1,67
1,29
0,66
0,20
4,16
3,38
2,47
1,96
1,70
1,30
0,65
0,30
4,38
3,52
2,54
2,00
1,72
1,31
0,64
0,40
4,61
3,66
2,61
2,04
1,75
1,32
0,63
0,60
5,05
3,96
2,75
2,12
1,80
1,33
0,61
0,8
5,50
4,24
2,89
2,18
1,84
1,34
0,58
1,00
5,96
4,53
3,02
2,25
1,88
1,34
0,55
1,20
6,41
4,81
3,15
2,31
1,91
1,34
0,52
1,40
6,87
5,09
3,27
2,37
1,94
1,34
0,49
1,60
7,31
5,37
3,39
2,42
1,96
1,33
0,46
1,80
7,76
5,64
3,50
2,46
1,98
1,32
0,42
2,00
8,21
5,91
3,60
2,51
2,00
1,30
0,39
2,20
-
6,20
3,70
2,55
2,01
1,28
0,37
продовження табл. 6.5
-
Сs
Забезпеченiсть, %
50
75
90
95
97
99
99,9
0,00
0,00
-0,67
-1,28
-1,64
-1,88
-2,33
-3,09
0,10
-0,02
-0,68
-1,27
-1,61
-1,84
-2,25
-2,95
0,20
-0,03
-0,69
-1,26
-1,58
-1,79
-2,18
-2,81
0,30
-0,05
-0,70
-1,24
-1,55
-1,75
-2,10
-2,61
0,40
-0,07
-0,71
-1,23
-1,52
-1,70
-2,03
-2,54
0,60
-0,10
-0,72
-1,20
-1,45
-1,61
-1,88
-2,27
0,80
-0,13
-0,73
-1,17
-1,38
-1,52
-1,74
-2,02
1,00
-0,16
-0,73
-1,13
-1,32
-1,42
-1,59
-1,79
1,20
-0,19
-0,74
-1,08
-1,24
-1,33
-1,45
-1,58
1,40
-0,22
-0,73
-1,04
-1,17
-1,23
-132
-1,39
1,60
-0,25
-0,73
-0,99
-1,10
-1,14
-1,20
-1,24
1,80
-0,28
-0,72
-0,94
-1,02
-1,06
-1,09
-1,11
2,00
-0,31
-0,71
-0,90
-0,95
-0,97
-0,99
-1,00
2,20
-0,33
-0,69
-0,85
-0,90
-0,90
-0,90
-0,91
З цієї таблиці відповідно до отриманої величини Сs виписуємо значення функції Фостера для всіх значень забезпеченості (Фр%).
Модульний коефiцiєнт певної забезпеченостi Кр% розраховується:
Кр%= Фр% Сv +1 (6.5)
Отримавши модульний коефiцiєнт даної забезпеченості, можна розрахувати витрату даної забезпеченостi, зробити це для всіх потрібних значень забезпеченості i побудувати аналiтичну криву (рис.6.1).
Порядок розрахунку параметрiв аналiтичної кривої забезпеченостi на основi даних табл. 6.3 приведенi в табл. 6.6 та 6.7.
Таблиця 6.6.
Допомiжна таблиця розрахунку параметрiв аналiтичної кривої забезпеченостi
N |
Рiк |
Qi м3/c |
Кi=Qi/Qc |
Ki-1 |
(Ki-1)2 |
1 |
1966 |
2257 |
1,25 |
0,25 |
0,0625 |
2 |
1989 |
2257 |
1,25 |
0,25 |
0,0625 |
3 |
1991 |
2208 |
1,22 |
0,22 |
0,0484 |
4 |
1964 |
2146 |
1,19 |
0,19 |
0,0361 |
5 |
1974 |
2146 |
1,19 |
0,19 |
0,0361 |
6 |
1988 |
2090 |
1,16 |
0,16 |
0,0256 |
7 |
1987 |
2056 |
1,14 |
0,14 |
0,0196 |
8 |
1967 |
2035 |
1,12 |
0,12 |
0,0144 |
9 |
1990 |
1995 |
1,10 |
0,10 |
0,0100 |
10 |
1965 |
1979 |
1,09 |
0,09 |
0,0089 |
11 |
1973 |
1924 |
1,06 |
0,06 |
0,0036 |
12 |
1971 |
1912 |
1,06 |
0,06 |
0,0036 |
13 |
1974 |
1859 |
1,03 |
0,03 |
0,0009 |
14 |
1968 |
1857 |
1,03 |
0,03 |
0,0009 |
15 |
1960 |
1848 |
1,02 |
0,02 |
0,0004 |
16 |
1972 |
1813 |
1,00 |
0,00 |
0,0000 |
17 |
1982 |
1808 |
1,00 |
0,00 |
0,0000 |
18 |
1975 |
1760 |
0,97 |
-0,03 |
0,0009 |
19 |
1983 |
1757 |
0,97 |
-0,03 |
0,0009 |
20 |
1961 |
1737 |
0,96 |
-0,04 |
0,0016 |
21 |
1981 |
1690 |
0,93 |
-0,07 |
0,0049 |
22 |
1969 |
1646 |
0,91 |
-0,09 |
0,0081 |
23 |
1962 |
1626 |
0,89 |
-0,11 |
0,0121 |
24 |
1980 |
1624 |
0,89 |
-0,11 |
0,0121 |
25 |
1978 |
1570 |
0,87 |
-0,13 |
0,0169 |
26 |
1984 |
1535 |
0,85 |
-0,15 |
0,0225 |
27 |
1986 |
1506 |
0,83 |
-0,17 |
0,0289 |
28 |
1979 |
1504 |
0,83 |
-0,17 |
0,0289 |
29 |
1963 |
1479 |
0,82 |
-0,18 |
0,0324 |
30 |
1977 |
1435 |
0,79 |
-0,21 |
0,0441 |
31 |
1985 |
1413 |
0,78 |
-0,22 |
0,0484 |
32 |
1970 |
1404 |
0,77 |
-0,23 |
0,0529 |
Qсер =∑Qi/n= 1808м3/c Cv= 0,15; Cs = 0,30
Рис. 6.1. Емпірична (за формулою Криницького-Менкеля) та аналітична криві забезпеченості
Таблиця 6.7.
Розрахунок параметрів аналiтичної кривої забезпеченостi
Розрахункові величини |
Забезпеченість,% |
||||||
0,01 |
0,1 |
1 |
3 |
5 |
10 |
25 |
|
Фp% |
4,38 |
3,52 |
2,54 |
2,00 |
1,72 |
1,31 |
0,64 |
Кр% =Фp%Сv+1 |
1,66 |
1,53 |
1,38 |
1,30 |
1,26 |
1,20 |
1,10 |
Qp% = Кp%Qсер |
3001 |
2766 |
2495 |
2350 |
2278 |
2169 |
1988 |
Продовження таблиці 6.7.
Розрахункові величини |
Забезпеченість,% |
||||||
50 |
75 |
90 |
95 |
97 |
99 |
99,9 |
|
Фp% |
-0,05 |
-0,70 |
-1,24 |
-1,55 |
-1,75 |
-2,10 |
-2,61 |
Кp = Фp%Сv + 1 |
0,99 |
0,89 |
0,81 |
0,77 |
0,74 |
0,68 |
0,61 |
Qp% = Кp%Qсер |
1789 |
1609 |
1464 |
1392 |
1338 |
1229 |
1103 |
* * *
Крім вищеописаного методу розрахунку аналітичної кривої забезпеченості застосовують графоаналітичний метод Г.Алєксєєва. Згідно з цим методом всі три параметри кривої забезпеченості (Qсер, Сv, Сs) є функцією коефіцієнту скошеності S, який виражає приблизний зв’язок цих параметрів з кривою Пірсона ІІІ типу чи логнормальною кривою.
S визначається на основі витрат, що відповідають трьом опорним значенням забезпеченості: Q5% , Q50%, Q95%. які знімаються з згладженої емпіричної кривої.
S = (Q5% + Q95% -2 Q59%)/( Q5%- Q95%) (6.6)
Подальші розрахунки ведуться наступним чином.
З табл. 6.8, розрахованої для кривої Пірсона ІІІ типу, визначається Сs, що відповідає вирахуваному S.
Таблиця 6.8
S |
0,03 |
0,06 |
0,08 |
0,11 |
0,14 |
0,17 |
0,20 |
0,22 |
Ф5-Ф95 |
3,28 |
3,28 |
3,27 |
3,27 |
3,26 |
3,25 |
3,24 |
3,22 |
Сs |
0,1 |
0,2 |
0,3 |
0,4 |
0,5 |
0,6 |
0,7 |
0,8 |
Продовження таблиці 6.8
S |
0,25 |
0,28 |
0,34 |
0,39 |
0,45 |
0,51 |
0,57 |
0,63 |
Ф5-Ф95 |
3,21 |
3,2 |
3,16 |
3,12 |
3,07 |
3,01 |
2,95 |
2,89 |
Сs |
0,9 |
1,0 |
1,2 |
1,4 |
1,6 |
1,8 |
2,0 |
2,2 |
Розраховується середньоквадратичне відхилення σ
σ = (Q5- Q95)/(Ф5-Ф95), (6.7)
де величину Ф5-Ф95 можна розрахувати або зразу взяти з табл. 9 для прийнятого Сs
Розраховується середнє значення витрати:
Qсер = Q50 - σ Ф50, (6.8)
де Ф50 беруть з табл. 6 для Р = 50% і прийнятого Сs
Вираховується коефіцієнт варіації
Сv = σ / Qсер (6.9)
За стандартними статистичними параметрами Qсер, σ та Сs та значеннями Фр%, що приведені в табл. 6 , розраховується Q певної забезпеченості:
Qр% = Qсер + σ Фр% . (6.10)
Отримана за цими параметрами аналітична крива забезпеченості приймається за розрахункову, якщо Q0 - Qсер ≤ 0,02 Q0
де Q0 – середнє значення, розраховане з ряду спостережень;
Qсер - середнє значення з формули (6.8).
