Правила роботи з горючими і легкозаймистими речовинами

1. Нагрівання вогненебезпечних речовин (органічні розчинники) необхідно проводити без вогню, на заздалегідь нагрітій водяній або іншій бані.

2. Горючі рідини підливати до суміші речовин, що реагують, з невеликої ємкості (пробірки, колби ).

3. Демонтаж приладів, в яких знаходяться горючі речовини, необхідно проводити після закінчення роботи і при вимкнених нагрівальних приладах.

4. Забороняється зберігати горючі і легко займисті речовини поблизу вогню або сильно нагрітих електричних приладів.

5. Деякі гази (водень, ацетилен, оксид вуглецю), спирти, легкокиплячі вуглеводні (бензол, гексан), ацетон, діетиловий ефір і інші речовини можуть утворювати вибухові суміші з повітрям. Працювати з такими речовинами необхідно при включеній витяжній вентиляції для запобігання утворення в приміщенні небезпечних концентрацій пари і газів.

6. Забороняється виливати відпрацьовані горючі рідини в каналізацію! Їх слід збирати в спеціальний посуд, що герметично закривається, який в кінці робочого дня виносити з лабораторії.

Правила роботи з електроприладами

1. Щоб уникнути нещасних випадків при проведенні досліджень з використанням електроапаратури (фотоелектроколориметрів, спектрофотометрів, газових хроматографів тощо) забороняється:

• використовувати прилади з пошкодженою ізоляцією проводки;

• залишати прилади ввімкненими без нагляду;

• вмикати апаратуру в мережу, вольтаж якої не відповідає напрузі, необхідній для роботи приладів;

• замінювати запобіжники, що перегоріли, дротом;

• працювати з незаземленими приладами.

2. Ділянка підлоги біля електроприладів має бути покрита гумовим килимком.

3. При роботі з електроприладами в приміщенні повинні знаходитися не менше двох чоловік.

Ліквідація пожежі

1. В разі виникнення пожежі необхідно:

• негайно вимкнути електронагрівальні прилади і вентиляцію;

• винести з лабораторії весь посуд з вогненебезпечними речовинами;

• викликати пожежну охорону по телефону і повідомити керівника роботи і завідувача кафедрою;

• застосовувати найбільш ефективні для даного випадку засоби пожежогасіння.

2. Полум'я необхідно гасити наступними засобами:

• при загорянні рідин, що змішуються з водою (спирт, ацетон) – будь-якими вогнегасниками, струменем води, піском, азбестовою або суконною ковдрою;

• при загорянні рідин, що не змішуються з водою (бензин, петролейний ефір тощо) – вуглекислотними і порошковими вогнегасниками (ПВ), піском, ковдрою, забороняється застосовувати воду;

• дроти, що горять, або електроприлади, що знаходяться під напругою, – знеструмити і гасити за допомогою вуглекислотних вогнегасників (ВВ);

• дерев'яні частини, що горять, – всіма вогнегасними засобами;

• при загорянні одягу на тому, хто працює, необхідно накрити ділянку, що горить, підручними засобами: рушником, халатом, ковдрою або щільною тканиною.

Надання першої допомоги постраждалим в результаті нещасних випадків

1. При потраплянні на шкіру концентрованої сульфатної кислоти її необхідно обережно витерти сухою тканиною або ватно-марлевим тампоном, а уражену ділянку промити водою і розчином натрію гідрокарбонату. Інші сильні кислоти акуратно змивають водою, а потім розчином гідрокарбонату натрію.

2. Розбавлені кислоти змивають швидко водою з ураженої ділянки, після чого проводять обробку шкіри або очей 1% розчином натрію гідрокарбонату, а потім знову водою.

3. При потраплянні на шкіру концентрованих їдких лугів пошкоджене місце промивають водою і нейтралізують розведеною оцтовою або лимонною кислотою.

4. При потраплянні в очі або на шкіру розбавлених розчинів лугів їх промивають водою, 1% розчином борної кислоти, а потім знову водою.

5. При потраплянні на шкіру фенолу, брому та інших подразнювальних речовин пошкоджене місце необхідно промити органічним розчинником (спирт, ефір).

6. При опіках тіла уражену ділянку промивають 5-10% розчином калія перманганату і накладають на нього тампон змочений 5% розчином таніну або із спеціальною маззю від опіків.

7. Порізані місця слід обробити спиртовим розчином йоду і перев'язати бинтом. Мити рану водою і знімати кров, що згорнулася, забороняється.

8. У всіх випадках отруєння потерпілого перш за все необхідно вивести або винести на чисте повітря і до прибуття лікаря надати допомогу: визволити потерпілого від одягу, що заважає, при необхідності тепло вкрити.

9. При ураженні електричним струмом необхідно: вимкнути рубильник або видалити запобіжник, винести потерпілого з місця ураження, і покласти на рівне місце, розстебнути пояс, дати понюхати розчин аміаку, забезпечити потерпілому повний спокій.

10. Після надання потерпілому першої допомоги його необхідно терміново направити до лікувальної установи.

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1

ТЕМА: Техніка безпеки при роботі в лабораторіях токсикологічної хімії. Теоретичні основи токсикологічної хімії та хіміко-токсикологічного аналізу. Вступ в токсикологічну хімію. Зовнішній огляд об'єктів дослідження, попередні випробування об'єкта дослідження та складання плану судово-токсикологічного дослідження

Мета: ознайомитися з предметом та завданнями токсикологічної хімії, її основними розділами. Дати визначення поняття «отрута», прийнятому в токсикологічній хімії та токсикології. Вивчити види класифікації отруєнь. Мати поняття про отруєння та їх класифікації. Проводити зовнішній огляд та попередні випробування об'єктів судово-токсикологічного дослідження. Вивчити техніку безпеки при роботі в лабораторії кафедри токсикологічної хімії.

Питання для самостійної підготовки.

1. Що вивчає токсикологічна хімія?

2. Дайте визначення поняття «хіміко-токсикологічний аналіз».

3. Які з об'єктів хіміко-токсикологічного аналізу є найбільш складними для дослідження?

4. Дайте визначення поняття «речовий доказ».

5. Зазначте особливості хіміко-токсикологічного аналізу.

6. Поясніть термін «сліпий» (холостий, контрольний) дослід.

7. Сформулюйте основний принцип класифікації отрут у токсикологічній хімії.

8. Чим відрізняється поняття «отрута» в токсикологічній хімії від того ж поняття у фармацевтичній хімії?

9.З якою метою і на основі чого судовий хімік складає план судово-токсикологічного аналізу?

10. Покажіть на прикладах значення результатів попередніх випробувань об'єктів дослідження для складання плану судово-токсикологічного аналізу.

10. Чим відрізняється ненаправлений судово-токсикологічний аналіз від цілеспрямованого?

10. Поясніть необхідність цілеспрямованості хіміко-токсикологічного аналізу при дослідженні біологічних рідин живих осіб при гострих інтоксикаціях хімічними отрутами.

10. Реакція середовища об'єкта лужна. Які ендогенні сполуки можуть дати лужне середовище і за яких умов?

10. Чи можна зробити висновок про знаходження етанолу, якщо попередня проба з калію дихроматом позитивна?

10. Наведіть приклади, коли значення рН середовища об'єкта націлює на пошуки мінеральних кислот.

10. Наведіть приклади, коли запах об'єкта націлює на пошуки певної речовини з групи отрут, які ізолюють дистиляцією з водяною парою.