3.3.2 Основні улаштування системи маслозабезпечення

Основними пристроями системи маслопостачання є масляні насоси, масляні баки та маслоохолоджувачі.

Маслосистема з головним маслонасосом (ГМН) (рисунок 3.3.1) на валу турбіни має пусковий, резервний та аварійні насоси змащування з приводом відповідно від двигуна постійного та змінного струму. Ці насоси відцентровані, встановлені на валу турбіни, припиняють подачу масла при частоті обертання 600-800 об/хв., якщо на вхідній частині насосу встановлений гідравлічний затвор, а при його відсутності подача припиняється вже на рівні 2000 об/хв.

Пусковий насос та ГМН в системі змащування підшипників резервуються зазвичай двома аварійними масляними насосами, один з яких має привід від двигуна змінного струму, інший – від двигуна постійного струму.

Аварійні насоси представляють собою перший східець резервування ГМН, другий східець організують застосуванням аварійних ємностей, що розташовані над підшипниками, що знижує пожежну безпеку агрегату.

Для включення в роботу відцентрованого насоса сам насос і трубопровід на вході в насос необхідно залити маслом. Окрім того, відцентровані насоси дуже чуттєві до потрапляння повітря на вхід, тому для їх надійної роботи використовують масляний інжектор.

Інжектор – це струменевий насос, в якому за рахунок кінетичної енергії струї, яка витікає з сопла, відсмоктується масло з маслобака для подачі частини його після першого східця до ГМН, а решти до другого східця для направлення його з великим тиском через масло охолоджувач до системи змащування (рисунок 3.3.3). Інжектори мають низький ККД – 25%, але для створення невеликих напорів їх застосування виправдане, оскільки інжектор немає жодної рухомої деталі, через що його надійність вища.

Рисунок 3.3.3 – Масляний інжектор:

1 – трубопровід від насосу; 2,6 – сопла першого та другого східця інжектора; 3,4 – перший та другий східець інжектора; 5 – кришка маслобака.

Масляний бак системи маслозабезпечення – це апарат, (рисунок 3.3.4) який представляє собою резервуар для зберігання та збирання масла, і містить пристрої для видалення з масла домішок, які знижують його якість. При використанні масла в системі регулювання, а особливо змащування, масло підлягає аерації, зневодненню та забрудненню зовнішніми ( волога, пил, окалина, пісок, зола ), а також внутрішніми ( шлам, продукти зносу деталей турбін, адсорбенти, краска внутрішніх покриттів маслобака і картерів підшипників, водню) домішок. Якість масла в системі масло забезпечення регулюється інтенсивністю відділення сторонніх домішок. Ефективність осадження домішок залежить від часу перебування масла в баці.

Конструкція маслобака має три відсіки: зливний ( брудний ) для приймання та попереднього очищення; проміжний для основного очищення масла від домішок; чистий для збирання очищеного та відфільтрованого масла. Відсіки організуються шляхом розділення маслобаку подвійними вертикальними сітками, що встановлюються в шандорах. Сітки для очищення можуть вийматись під час роботи турбіни. Для сповільнення потоку масла в зливному відсіку встановлюються відбійні щитки, кармани, сітчасті та дірчасті піддони, лотки та невеликі гідро затвори. У зливний відсік повинні направлятись потоки масла, які підлягають аерації, обводненню та забрудненню. Потоки масла, які не підлягають аерації, обводненню та забрудненню, направляються в проміжний відсік баку під рівень масла. Дно баку робиться з нахилом до центру баку. До нижньої точки баку приєднуються трубопроводи зливу відстою і аварійний злив на випадок пожежі. На кришці баку встановлюються дефлектори і штуцери для приєднання трубопроводів до ексгаустерів.

Ексгаустерами називають витяжні вентилятори, які служать для видалення з масляного баку, зливних маслопроводів та картерів підшипників корозійно-активних летючих продуктів окислення масла, водяної пари, водню, повітря. При недостатній вентиляції масло системи відбувається вибивання цих газоподібних речовин з картерів підшипників і дефлекторів на баці, що призводить до замаслювання щіток генератора та збудника і погіршення санітарно-гігієнічних умов турбінного цеху. Для захисту вентилятора від крапель масла, що сконденсувались на стінках вихідного трубопроводу, цей трубопровід повинен мати пристрій для їх відведення.

Рисунок 3.3.4 – Масляний бак:

1,2 – перший і другий східець інжектора; 3 – направляючий лист на вході в інжектор; 4 – дефлектор; 5 – заспокоювач; 6 – злив відстою; 7 – масло охолоджувачі; 8,9 – камери показників рівня масла; 10 – сітки між чистим і проміжним відсіками; 11 – повітряохолоджувачі; 12 – сітки між проміжним і зливним відсіками; 13 – штуцер надходження масла з системи змащування.

Маслоохолоджувачі служать для підтримання необхідної температури масла, яке подається до системи маслозабезпечення. Масло, що надходить до підшипників, розділяючи металеві поверхні вкладишу та шійки валу, відводить теплоту сил тертя та теплоту, що передається по ротору від робочого тіла, яка в масло охолоджувачах виноситься циркуляційною водою. За конструктивними ознаками маслоохолоджувачі поділяються на кожухотрубні, пластинчаті, спеціальні.

Рисунок 3.3.5 - Маслоохолоджувач

2 І 1

Рисунок 3.3.5 – Маслоохолоджувач (продовження)

Широке застосування отримали кожухотрубні багатоходові масло охолоджувачі з кільцевими або сегментними перегородками, що створюють умови для зигзагоподібної або веєрної течії масла.

Маслоохолоджувачі ( рисунок 3.3.5) складаються з : корпусу 5, верхньої 2 і нижньої 8 водяної камери, кришки корпусу 1, трубної системи 6, яка утворена трубними дошками 3 та 7 та розвальцованими в них латунними трубками, які можуть мати проволочне оребріння.

Для забезпечення високих коефіцієнтів теплопередачі від масла до води необхідно інтенсифікувати теплообмін з боку масла. Тому гідравлічна схема маслоохолоджувачів через більшу кінематичну вязкість масла організується таким чином, що охолоджуюча вода рухається всередині трубок, а масло омиває їх зовні, рухаючись в міжтрубному просторі, де для направлення потоку масла поперек трубок встановлені проміжні перегородки типу диск-кільце.

Для компенсації температурних розширень трубна система з´єднана з корпусом через мембрани 4. Маслоохолоджувачі по охолоджуючій воді включається паралельно з конденсатором. Гідравлічний опір маслоохолоджувачів повинен бути менший, ніж у конденсатора. Маслоохолоджувачі по тракту води виконуюються двох- або чотирьохходовими, по тракту масла – одноходовими.

Однією з основних вимог, що пред´являються до маслоохолоджувачів, є щільність системи. За правилами технічної експлуатації (ПТЕ) в маслоохолоджувачах тиск масла підтримується вище тиску води.