- •Загальні методичні вказівки
- •Лабораторна робота № 1
- •Основні теоретичні положення
- •1, 2, 3, 4 – Місця вимірювання товщини стінки; 5 – перерізи в яких вимірюють товщину стінки
- •Вказівки щодо підготовки до заняття
- •Обладнання, прилади
- •Порядок виконання роботи
- •Основні теоретичні положення
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2
- •Вказівки щодо підготовки до заняття
- •Експериментальний стенд
- •Порядок виконання роботи
- •Опрацювання результатів експериментальних досліджень
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3
- •Основні теоретичні положення
- •Вказівки щодо підготовки до заняття
- •Експериментальний стенд
- •Порядок виконання роботи
- •Опрацювання результатів експериментальних досліджень
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4
- •Основні теоретичні положення
- •Вказівки щодо підготовки до заняття
- •Обладнання, прилади
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Основні теоретичні положення
- •Вказівки щодо підготовки до заняття
- •Обладнання, прилади
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Перелік рекомендованих джерел
Вказівки щодо підготовки до заняття
Під час підготовки до лабораторної роботи ознайомитись з ізоляційним покриттям, яке застосовується для ізолювання трубопроводів, методами визначення якості ізоляційного покриття трубопроводів та обладнанням і приладами, які для цього застосовуються.
Обладнання, прилади
Колба для води і піпетка.
Універсальний шаблон зварювальника (рисунок 5.8, а).
Адгезиметр АР-2. Адгезиметр АР-2 (рисунок 5.10) складається з корпусу 1, на якому закріплений затискач 2, для закріплення смужки відшаровуваного ізоляційного покриття, і два паралельно встановлені ножі 3 віддаль між якими може змінюватися від 10 до 40 мм. Для опирання на трубу і фіксування постійного кута відшарування 180о корпус адгезиметра поміщений на ролики 4, одну пару з яких можна пересувати і фіксувати в гніздах (5-9) залежно від діаметра трубопроводу. До корпусу прикріплений динамометр з двома послідовно розташованими пружинами 10. Ліва шкала динамометра відповідає положенню фіксатора 11 № 1, права шкала – положенню фіксатора 11 № 2.
1 – корпус; 2 – затискач; 3 – ніж; 4 – ролики; 5, 6, 7, 8, 9 – гнізда;
10 – пружини; 11 – фіксатор
Рисунок 5.10 – Схема адгезиметра АР-2
Порядок виконання роботи
1 Перевірення ізоляційної стрічки водою.
1.1 Набрати в піпетку з колби воду.
1.2 Витиснути з піпетки на вирізаний з труби ізольований зразок краплю води.
1.3 Зробити висновки (Ізоляційні стрічки, які не мають на поверхні подряпин, грязі мають водовідштовхувальні властивості. Тому крапля води на поверхні стрічки не розтікається, а збирається в кульку. При невеликому нахилі ізольованої поверхні до горизонталі крапля води легко перекочується, не залишаючи за собою сліду вологи. Стрічка з пошкодженою, забрудненою поверхнею змочується. Але навіть при пошкодженні стрічка не повинна поглинати і пропускати вологу).
2 Визначення товщини ізоляційного покриття універсальним шаблоном зварювальника.
2.1 Поставити універсальний шаблон зварювальника (рисунок 5.8, а) на ізольований зразок.
2.2 Опустити планку універсального шаблона зварювальника до тих пір поки голка не дотикнеться до металу труби.
2.3 Зняти покази з шкали універсального шаблона зварювальника.
2.4 Товщину ізоляційного покриття виміряти в чотирьох точках по периметру труби.
3 Визначення адгезії стрічкового ізоляційно покриття адгезиметром АР -2 (рисунок 5.10).
3.1 Підготування адгезиметра до роботи.
3.1.1 Встановити рухомі ролики адгезиметра у відповідне гніздо залежно від діаметра труби (таблиця 5.1).
Таблиця 5.1 – Номер гнізд встановлення рухомих роликів
Діаметр трубопроводу, мм |
720 |
820 |
1020 |
1220 |
1420 |
Номер гнізда |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
3.1.2 Залежно від очікуваної величини адгезії ізоляційного покриття (наведена в паспорті ізоляційного покриття) встановити відповідну віддаль між ножами адгезиметра (при величині адгезії від 100 до 500 Н/м віддаль між ножами повинна бути 30-40 мм, при величині адгезії від 500 до 3000 Н/м – 15-30 мм, при величині адгезії від 3000 до 4000 Н/м – 10-15 мм).
3.1.3 Опустити ножі адгезиметра і ними вирізати смужку ізоляційного покриття довжиною до 150 мм.
3.1.4 Сталевим ножем надрізати кінець вирізаної смужки і закріпити її в затискачі адгезиметра.
3.2 Визначення адгезії стрічкового ізоляційно покриття.
3.2.1 Встановити адгезиметр на ізоляційне покриття так щоб був контакт з усіма роликами.
3.2.2 Пересуванням адгезиметра ізоляційним покриттям провести відшарування надрізаної смужки на довжину 100 мм вимірюючи при цьому стале зусилля відшарування (знімають покази з шкали динамометра). При цьому візуально визначити характер руйнування (адгезійний характер руйнувань – оголення до металу; когезійний характер руйнувань – відшарування по ґрунтовці; змішаний характер руйнувань – поєднання адгезійного і когезійного характеру руйнувань).
3.2.3 Визначити адгезію ізоляційного покриття за формулою
,
(5.1)
де F – зусилля відшарування, Н;
b – ширина відшарованої ізоляційної стрічки, м.
4 Зробити висновки.
