Результати дослідження мотиваційної спрямованості майбутніх учителів технологій до технічної діяльності (до експерименту)

Рівень мотивації	Контрольна група, %	Експериментальна група, %	Узагальнений результат, %
Низький	16,9	17,5	17,2
Середній	29,3	27,8	28,6
Достатній	36,9	36,1	36,3
Високий	16,9	18,6	17,9

Узагальнений результат анкетування студентів щодо мотиваційної спрямованості на технічну підготовку свідчить, що з невеликою перевагою (8,6 %), але все ж таки переважає прагнення студентів до вивчення технічних дисциплін та роботи з сучасною технікою.

Також, в процесі спостережень та індивідуальних бесід виявилось, що рівень зацікавленості студентів до технічної діяльності дещо більший, ніж це визначено за даними анкети.

Спостереження – тонкий процес, що потребує певної підготовки, про це неодноразово наголошують Ю. Бабанський [Error: Reference source not found], Б. Гершунський [Error: Reference source not found], С. Михайлов [Error: Reference source not found]. За основу ми використовували безпосереднє спостереження, де спостерігачем виступає дослідник особисто. Перед спостереженням ми визначили мету, питання для дослідження.

Кількість студентів, що мають середній рівень мотивації, не сприятливе ставлення до організації технічної роботи майбутнім учителем, не в повному обсязі розуміють сутність технічної підготовки вчителя (про це свідчить відповідь на питання анкети № 14), проте на заняттях більшість студентів включаються в діяльність, коли викладач організовує роботу не за шаблоном, а використовує різні форми та методи навчання, користується міжпредметними зв’язками.

Серед анкетованих виявились студенти, що мають байдуже ставлення до вивчення техніки та здійснення технічної діяльності вчителем взагалі. В процесі аналізу навчальної діяльності таких студентів виявилось, що більшість з них має низьку загальну успішність та навчання носить для них формальний характер.

Після обробки анкет та вивчення результатів спостереження, після проведення індивідуальних бесід зі студентами відзначаємо, що наше припущення про необхідність вдосконалення технічної підготовки майбутнього вчителя технологій є вірним.

Запропонована нами методика підготовки майбутніх учителів технологій для навчання учнів 5-9 класів основ техніки мала на меті підвищення рівня мотиваційної спрямованості студентів до здійснення технічної діяльності під час педагогічної роботи.

Після проведення дослідної роботи нами було здійснено повторне анкетування студентів контрольних та експериментальних груп, визначена динаміка змін за критерієм, а результати зведені у таблиці (табл. 3.6).

Таблиця 3.6

Результати дослідження мотиваційної спрямованості майбутніх учителів трудового навчання до технічної діяльності (після експерименту)

Рівень технічних знань	Контрольна група (167 осіб)		Експериментальна група (169 осіб)
	%	осіб	%	осіб
Низький	6,6	11	2,9	5
Середній	34,1	57	17,2	29
Достатній	41,9	70	47,9	81
Високий	17,4	29	32,0	54

Відображення динаміки мотиваційної спрямованості до вивчення з учнями тем, пов’язаних з сучасною технікою студентів експериментальної і контрольної груп представлено на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Рівні мотивації до технічної діяльності студентів контрольної та експериментальної груп після експерименту.

Наступними критеріями підготовки майбутніх учителів технологій до вивчення основ техніки є: визначення рівня сформованості технічних знань, умінь та розвитку технічного мислення. Розглядаючи в першому розділі сутність технічної підготовки вчителя технологій ми визначили, що основними її складовими є технічні знання, технічні вміння та розвиток технічного мислення. В процесі технічної діяльності на основі знань формуються уміння, проте для вчителя в професійній діяльності недостатнім є відтворення певних дій, для роботи з технікою важливим стає розвиток технічного мислення. Знання, уміння та вміння мислити проявляються в здатності студента до технічної діяльності, тобто до вирішення поставлених задач.

Технічне мислення, являючись поєднанням теоретичного та практичного компонентів діяльності, тісно пов’язане з розв’язанням технічних задач, але воно проявляється та розвивається не тільки при їх розв’язанні, але й під час здійснення інших мисленнєвих операцій, проте більшість дослідників схиляються до думки, що саме в процесі розв’язання технічних задач найкраще розвивається технічне мислення студентів.

Формування технічного мислення студентів у вищій школі передбачає [Error: Reference source not found, с. 31]:

• оволодіння системою понять, явищ, процесів у галузі техніки, що базуються на знаннях, уміннях і навичках та досвіді технічної діяльності;

• уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, класифікувати, систематизувати та узагальнювати;

• розвиток продуктивності мислення;

• уміння застосовувати здобуті знання, вміння й навички в технічній діяльності.

Тому такі критерії технічної підготовки майбутніх учителів технологій, як рівень сформованості технічних знань, рівень розвитку технічних умінь та технічного мислення перевіряли за допомогою вирішення комплексної контрольної роботи. Розроблена робота складається з трьох частин (додаток В).

Перша (найлегша) представлена у вигляді питань та спрямована на перевірку технічних знань для студентів із низьким та середнім рівнем готовності до вивчення з учнями 5-9 класів основ техніки.

Друга частина (середньої складності) сформована із технічних задач та завдань, виконання яких дозволяє набрати таку кількість балів, що відповідає достатньому рівню технічної підготовки майбутнього вчителя.

Третя частина (найскладніша) вимагає від студента не лише використання знань та вмінь, але й використання досвіду роботи з технікою, що вимагає використання в діяльності технічного мислення. За умови вирішення завдань останньої частини роботи студенти отримують бали, на основі яких формується високий рівень готовності майбутніх учителів до вивчення з учнями 5-9 класів основ техніки.

Перш, ніж перейти безпосередньо до аналізу контрольних робіт студентів контрольних та експериментальних груп розглянемо як оцінювали свої знання, вміння та здатність мислити в процесі здійснення технічної діяльності самі студенти.

Першочергово при формуванні анкети виокремили питання (№ 11, 13, 15, 16, 17, 22, 26), що безпосередньо та опосередковано пов’язані з визначенням самооцінки студентів щодо наявності та гнучкості використання технічних знань та сформованості у студентів технічних умінь (табл. 3.7).

Згідно вищезазначеної таблиці майже половина студентів (45,2 %) визначають добрий рівень сформованості технічних знань та здатності їх застосовувати у діяльності. Для визначення дійсних рівнів технічних знань та умінь майбутніх учителів технологій нами були проведені контрольні роботи, які дозволяють визначити рівень сформованості технічних знань, умінь та мислення (табл. 3.8).

Таблиця 3.7