I до нас із Сард...

Перекладач: Григорій Кочур Джерело: З книги: Золоте руно. З античної поезії: Збірка.—К.: Веселка, 1985.

...I до нас із Сард

Часто лине думками

Арігнота.

В ті часи, як із нами жила вона,

Мов богиня була ти їй.

Як вона твої співи

Полюбила!

Та Селеною рожевоперстою

Між жінками лідійськими,

Як між зорями, нині

Вона сяє.

Промениста Селена освітлює

Хвилі моря солоного,

I заквітчані луки,

I поляни.

Все розквітло, росою посріблене:

Пишнобарвний троянди цвіт.

Запашна конюшина

Та медунка.

I самотньо блукає вночі вона,—

До Аттіди думки летять,

I спокою нема їй —

Сум на серці.

Кличе нас вона марно, без відгуку:

Ніч не хоче принести нам

Тих благань, що за морем

Чуйно ловить...

З Кріту ти сюди завітай, богине...

Перекладач: Андрій Содомора Джерело: З книги: Золоте руно. З античної поезії: Збірка.—К.: Веселка, 1985.

З Кріту ти сюди завітай, богине,

В храм святий, де яблунь квітучі віти

Стелють тінь, де з вівтарів ніжний лине

Ладану подих.

Де вода біжить джерелом холодним

З-під розлогих яблунь, де вкрили густо

Землю всю троянди, а шелест листя

Сон навіває.

Де весна, прибравши барвистим цвітом

Щедро луг зелений, в священній тиші,

Ледве трав торкаючись, благодатним

Леготом дише.

Там вінок надівши з весняних квітів,

Ніжний цвіт до нектару кинь і щедро

Нам наповнюй келихи, о Кіпрідо,

Золотосяйні.

Дай мені в хвилини благань узріти...

Перекладач: Андрій Содомора Джерело: З книги: Золоте руно. З античної поезії: Збірка.—К.: Веселка, 1985.

Дай мені в хвилини благань узріти

Образ милий твій, всемогутня Геро,

Ти, якій славетні царі Атріди

Палко молились.

Тут вони, по ратних трудах з-під Трої

Пливучи, зійшли на священний берег,

В час, коли свій шлях довести до цілі

Їм не щастило.

Тут вони благали тебе і Зевса

Помогти й принадного Діоніса,

Нині ти й мені поспіши на поміч

Знову, богине.

Кажуть ті — піхота найкраща в світі...

Перекладач: Андрій Содомора Джерело: З книги: Золоте руно. З античної поезії: Збірка.—К.: Веселка, 1985.

Кажуть ті — піхота найкраща в світі,

Ті — кіннота, інші — військові судна,

Я ж кажу: найкраще є те на світі,

Що полюбив ти.

Впевнитись у цім дуже легко можуть

Всі, хто хоче, бо між жінок найкраща

Чарівна Єлена свого лишила

Славного мужа.

Попливла по сивому морю в Трою,

Батька-матір рідних, дочку єдину —

Всіх забула, всіх, в дурмані любовнім

Розум згубивши.

Бо жінок, які у житті сприймають

Легко все, привабити також легко.

Ось і Анакторію я згадала,

Мрію далеку.

О, наскільки глянуть було б миліше

На ходу принадну її і світлий

Усміх, ніж лідійські вози й піхоту

Бачити в битві!

Барвношатна владарка, Афродіто...

Перекладач: Григорій Кочур Джерело: З книги: Золоте руно. З античної поезії: Збірка.—К.: Веселка, 1985.

Барвношатна владарка, Афродіто,

Дочко Зевса, підступів тайних повна,

Я молю тебе, не смути мені ти

Серце, богине,

Але знов прилинь, як колись бувало.

Здалеку мої ти благання чула,

Батьківський чертог кидала й до мене

На колісниці

Золотій летіла ти. Міцнокрила

Горобина зграя, її несучи,

Над землею темною, наче вихор,

Мчала в ефірі.

Так мені являлася ти, блаженна,

З усміхом ясним на лиці безсмертнім:

«Що тебе засмучує, що тривожить,

Чом мене кличеш?

І чого бажаєш бентежним серцем,

І кого схилити Пейто¹ повинна

У ярмо любовне тобі? Зневажив

Хто тебе, Сáпфо?

Хто тікає - скрізь піде за тобою,

Хто дарів не взяв - сам дари нестиме,

Хто не любить нині, полюбить скоро,

Хоч ти й не схочеш...»

О, прилинь ізнов, од нової туги

Серце урятуй, сповни, що бажаю,

Поспіши мені, вірна помічнице,

На допомогу.

--------------

¹ Пейто - богиня умовляння, переконування, супутниця й помічниця Афродіти і Гермеса.

Анакреонт