13. Шадуф сучасний.

14. Основою давньоєгипетської економіки було сільське господарство. Селяни працювали в маєтках багатіїв, виплачуючи їм ренту у вигляді частини урожаю. Головними культурами були пшениця і ячмінь; з них випікали хліб і варилося пиво. Вирощували овочі, фрукти, виноград, з якого робили вино, а також льон.

15. Соціальна піраміда – фараон, придворні візирі, жерці; писарі, ремісники; селяни, слуги, раби.

16. Фараон був не тільки найголовнішою і наймогутнішою особою у Єгипті, він вважався богом. Він був вождем і покровителем свого народу, верховним жрецем, верховним воєначальником і верховним політиком.

17. Фараон був богом на землі і богом після смерті. Побачивши його, єгиптяни тут же падали перед ним додолу, демонструючи свій страх і шанування.

18. Обовязки фараона. Як глава держави, фараон керував правосуддям та армією, приймав іноземних послів. Під час великих свят він особисто виконував храмові ритуали. В управлінні йому допомагали два намісника і ціла армія чиновників, жерців і писарів.

19. Атрибути. Фараон ніколи не з'являвся перед людьми з непокритою головою. Він міг надягти корону Верхнього Єгипту (1), Нижнього Єгипту (2), подвійну корону (3), шолом воєначальника (4) або царський головний убір (5). Фараон носив знаки, які символізували його владу, - патерицю (пастуша палиця) і нагайка.

20. Писарі витрачали роки, щоб навчитися читати і писати. Професійні знання переписувачів оцінювалися дуже високо. Багато хто з них займали високе положення в суспільстві. Свої знання вони використовували тільки для ведення державних справ і нанесення написів на стіни храмів і гробниць.

21. Матеріали для письма. Папірус виготовляли з серцевини стебла тростини, яку розрізали на тонкі смужки і після висушування склеювали хрест-навхрест соком рослини, отримуючи аркуші або довгі (до 45 м) стрічки. Текст і рисунок наносили паличкою чи пером чорною або червоною фарбою, а пізніше - чорнилом. Папірус неможливо було складати навпіл (фальцювати), тому «книжки» із папірусу мали форму ЗВИТКІВ, які закріпляли на планках і зберігали у шкіряних футлярах.

22. Розшифровка Розетського каменя

У 1822 р. французькому вченому Жану-Франсуа Шампольйону вдалося розшифрувати давньоєгипетську писемність. На кам'яній брилі, знайденій поблизу міста Розетта, один і той же текст був нанесений у вигляді піктограм і по-грецьки. Порівнюючи обидва варіанти, учений розгадав давньоєгипетську писемність.

23. Боги, храми і жреці. Стародавні єгиптяни поклонялися безлічі богів. Деякі з них, як вважалося, управляли силами природи. Інші були пов'язані з повсякденним життям.

24. Боги, храми і жреці. На честь богів будувалися прекрасні храми, наприклад храм Амона-Ра в Карнаці. Нерідко храми присвячувалися покійним фараонам або їхнім дружинам. Всередині храму знаходилася статуя бога чи фараона. Деякі з цих храмів стоять і понині.

25. Вважалося, що храми - це житла богів на Землі, куди допускаються виключно жерці і жриці, які їм служили. Прості смертні могли доходити тільки до входу в храм, щоб залишити свої підношення і помолитися. Кожен день жерці здійснювали жертвоприношення перед статуєю бога, одягали її і пропонували їй їжу, як ніби вона була живим втіленням божества.

26. Життя селян. Більшість населення Стародавнього Єгипту становили селяни. Вони працювали на полях, які належали фараонові або землевласникам. Природа Єгипту була щедрою: Ніл давав воду і удобрював землю, сонце забезпечувало дозрівання врожаю. Однак повсякденне життя селян було важким і суворим.

27. Найстрашнішим лихом була посуха. У такий час потрібно було особливо остерігатися злодіїв. Писарі оголошували про нові податки, які затребував фараон. Якщо селяни не могли віддати свою частину зерна чи худоби, їх били палицями.

28. Життя після смерті. У часи Давнього царства загробне життя вважалось привілегією тільки фараонів. Але поступово всі єгиптяни почиали вірити, що їм також буде дана можливість потрапити до потойбічного світу.

29. Для цього було необхідно зберегти тіло, а також витримати випробовування, які дозволять смертним увійти у царство Осіріса.

30. Під час підготування до муміфікації з тіла видаляли внутрішні органи і поміщали у спеціальний посуд - канопи, що був ретельно запечатаний. Кришки посуду нерідко мали вигляд людської голови, якій надавалась портретна схожість з покійним.Канопи фараонів і їхніх дружин виточувалися з каменю.

31. Щоб зупинити розкладання, тіло занурювали у ванну з содою, яка обезводнювала шкіру і мязові тканини. Через 40 днів тіло обмотували лляними бинтами і поміщали до саркофагу.

32. На обличчя мумії накладалася похоронна маска, яка відтворювала риси обличчя померлого (чи покійної) з розкритими очима: вона повинна була полегшити «впізнавання» покійного богами в потойбічному світі.

33. Різноманітні амулети були дуже важливими елементами єгипетського культу. Ними користувалися за життя, їх клали в саркофаг померлого. Вони повинні були захищати людину від хвороб і нещасть, а тому, хто перейшов до загробного світу, вони допомагали захиститися від злих духів та чудовиськ, які підстерігають душі. Амулети робили з обпаленої глини та каміння.

34. Одним іх найпоширеніших амулетів було зображення жука-скарабея. Для давніх єгиптян образ скарабея, який котить шарик, став своєрідним аналогом руху сонячного диска по небу. Скарабей вважався симоловм вічного життя і був священним.

35. Головне випробовування, яке чекало на померлого, - суд Осіріса. Бог мертвих возсідає на троні, до нього приводять покійного. Тот, бог мудрості і Анубіс (бог підземного царства) кладуть серце на вагу. На іншій чаші – перо богині Маат, як символ істини. Поряд сидить чудовисько, яке готове розправитися з покійним, якщо результат зважування буде несприятливим для нього. Серце на вазі повинно бути тотожним перу, тоді покійник навіки залишиться на полях Іалу (так єгиптяни називали свій рай).

36. Найбільшим архітектурною спадщиною Стародавнього Єгипту є гробниці фараонів, а найвідомішими з них вважаються піраміди. Ці найдавніші і найбільші в світі унікальні споруди існують вже 4000 років. Їхні стіни називали гігантськими сходами, по яких душі фараонів піднімаються до бога Сонця.

37. Перші піраміди були східчастими і уособлювали сходи, якими фараон піднімається до бога Сонця Ра. Пізніше почали зводити піраміди з рівними гранями, які символізували промені сонця.

38. Перша піраміда була збудована приблизно у 2600 р. до н.е. в Саккарі. Вона слугувала гробницею фараона Джосера і була збудована під керівництвом царського архітектора Імхотепа, який був також відомим лікарем і жерцем.

39. Як будували піраміди. По воді величезні кам'яні блоки везли на баржах. На березі їх перекладали на санчата, які ковзали по мокрій землі. Щоб витягти ці блоки на 100-метрову висоту, робили земляні насипи і використовували примітивні підіймальні машини.

40. Тіла простих людей ховали в ямах, в піску, після примітивної муміфікації, а то й без неї. Тіло померлого загортали в поховальну білизну. Тіло клали на бік, в так званий «ембріональноий стан»