1.4. Правила оформлення графічно-розрахункової роботи

Оформлення роботи (лекала, розкладки, таблиці) слід здійснювати згідно з вимогами ЄСКД.

Розрахунково-пояснювальна записка виконується на папері формату А4 (210  297 мм).

Розміщення матеріалу в розрахунково-пояснювальній записці повинно бути таким: титульний лист, бланк завдання на курсову роботу, основний зміст роботи, основні розділи проекту, список літератури та додатки до роботи.

Титульний лист включає тему роботи і підписується студентом та керівником графічно-розрахункової роботи.

Розрахунки та пояснення в записці повинні бути обгрунтованими, конкретними та короткими.

Нумерація сторінок повинна бути наскрізною, починаючи з титульного листа.

Ілюстрації (схеми, розкладки, малюнки) виконують олівцем або тушшю в зручному для користування масштабі. Малюнки і таблиці повинні мати заголовки або надписи.

Розрахунково-пояснювальна записка може бути надрукована.

Список використаної літератури складається у відповідності з ГОСТ 7.1-84 “Библиографическое описание документа: общие требования и правила составления”.

Графічна частина графічно-розрахункової роботи складається з двох (одиночної та комбінованої) розкладок лекал деталей верху виробу, які виконуються у масштабі 1:10 або 1:4.

Всі розкладки виконують олівцем на креслярському або міліметровому папері і повинні відповідати технічним вимогам до розміщення лекал з урахуванням виробничих факторів.

1.5. Захист графічно-розрахункової роботи

Захист роботи є завершальною стадією його виконання і проводиться перед комісією з числа викладачів кафедри при безпосередній участі керівника у присутності студентів.

У короткій доповіді студент викладає основний зміст роботи, детально зупиняється на нових та оригінальних розробках, виконаних в графічно-розрахунковій роботі. Робота оцінюється комплексно за результатами захисту, якості та змістовності розрахунково-пояснювальної записки і графічної частини роботи з урахуванням критеріїв оцінки знань.

2. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

ОСНОВНИХ РОЗДІЛІВ графічно-розрахункової роботи

2.1. Вступ

У вступі необхідно коротко описати сучасний стан вітчизняної швейної галузі легкої промисловості, викласти основні напрямки вдосконалення всіх стадій технологічної підготовки виробництва одягу, обґрунтувати актуальність роботи.

2.2. Виконання експериментальних розкладок лекал

В розділі необхідно описати фактори, що можуть впливати на величину витрат матеріалів, виконати декілька розкладок лекал (одиночних та комбінованих) з врахуванням матеріалів різної ширини, різних способів настилання та розміщення лекал в розкладці (за завданням керівника роботи, додаток 1).

З метою науково - обґрунтованого вибору оптимальної розкладки розрахувати їх економічність за формулою:

,

де В_ф – фактичний відсоток міжлекальних залишків, %;

S_р – фактична площа розкладки, см²;

S_л – площа заданої кількості комплектів лекал, см².

Найраціональнішою буде вважатись та розкладка, яка має мінімальний відсоток міжлекальних залишків за умов, що мінімальний фактичний міжле­кальний залишок менше або дорівнює нормативному міжлекальному залишку.

При укладанні лекал потрібно дотримуватись технічних умов на їх розкладку, а саме:

• розкладку виконують за лекалами, на яких позначено напрям нитки основи та допустимі відхилення по зрізах деталей;

• на ворсових тканинах, тканинах з направленим малюнком, а також на тканинах з різним відтінком всі лекала деталей розташовують в одному напрямку;

• на ворсових тканинах (плюш, оксамит, напівоксамит, вельвет-корд, вельвет-рубчик) ворс повинен бути направленим – знизу вверх;

• на тканинах, де напрям ворсу чітко визначений, типу байка, драп, сукно, меланжева вігонева замша, вельветон, напрям ворсу повинен бути розташований зверху до низу виробу;

• на тканинах, де ворс або начіс нечітко виражені, всі деталі одного виробу розкладаються в одному напрямку незалежно від напрямку ворсу; при одночасному розкладанні двох виробів на таких тканинах деталі одного виробу можуть бути розташовані в одному напрямку, а деталі другого – в протилежному;

• на гладкофарбованих тканинах, смугастих і в клітинку, із симетричним розташуванням малюнка, лекала виробу можна розкладати в протилежних напрямках;

• на тканинах з чітким напрямком малюнка всі деталі виробу розкладають в одному напрямку;

• на тканинах з малюнком, для припасування його на зрізах окремих деталей додають припуски в розмірі 1/2, 3/4 або повного кроку малюнка (листочки, клапани, кокетки, середній зріз спинки, бортові зрізи пілочок тощо);

• розрізні спинки, пілочки розташовують біля краю настилу;

• обведення лекал виконують загостреною крейдою або олівцем із дотриманням таких умов:

а) товщина ліній обведення не повинна перевищувати 0,1 см;

б) внутрішня сторона лінії обведення повинна збігатись з контуром лекала;

в) між зрізами деталей, у яких допускаються відхилення по зрізах при розкроюванні не більше ніж 0,2 см, при розташуванні повинна залишатись відстань між лекалами не менше ніж 0,1...0,25 см.

Для того, щоб отримати економічні розкладки лекал, можна користуватись такими рекомендаціями:

• деталі з прямими зрізами слід укладати до пружка тканини;

• при укладанні деталей на тканині розкладку починають з розташування великих деталей;

• криволінійні зрізи лекал потрібно укладати до середини розкладки;

• розкладку великих деталей слід починати з обох кінців відрізу тканини, які визначені згідно норми витрат;

• якщо це можливо, потрібно сполучати криволінійні зрізи деталей (виступ одних деталей укладають у відповідні западини інших);

• можна сполучати площу від внутрішніх випадів лекал в одному місці, а не розміщувати їх по всій площі розкладки для того, щоб утворювалася достатня площа для розташування дрібних деталей.

Для виконання експериментальних розкладок визначають конкретну довжину рамки розкладки за формулою та з урахуванням вихідних даних (вид тканини, ширина тканини, вид розкладки, спосіб настилання, нормативний відсоток міжлекальних залишків):

,

де Н_р – норма на розкладку, см;

S_л – площа лекал, см²;

В_н – нормативний відсоток міжлекальних залишків, %;

Ш_тк – ширина тканини, см.

Одержані результати розкладок необхідно проаналізувати, зробити висновки про раціональність тієї чи іншої розкладки для моделей, що проектуються.

Результати аналізу та висновки записують в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 – Аналіз розкладок лекал

Виріб, кількість деталей	Розмір, зріст, повнота	Характеристика зовнішнього виду тканини			Характеристика розкладки				Відсоток міжлекальних залишків, %
		Фактура	Напрямок малюнка	Ширина, см	Вид розкладки	Спосіб настилання	Площа розкладки, см2	Довжина розкладки, см	Норматив	Фактичний
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11

2.3. Виконання розрахунків серійного розкроювання швейних виробів

Розрахунок серій є одним із найважливіших елементів планування виробництва, який забезпечує виконання виробів в заданому відсотковому співвідношенні, у відповідності із замовленням.

Запланований асортимент швейні підприємства випускають відповідно з замовленнями торговельних організацій. Для задоволення потреб населення в одязі різних розмірів, зростів та повнотних груп швейні підприємства виготовляють певну кількість виробів кожного розміро-зросту у відповідності з розробленими шкалами. Якщо замовлення досить велике, його виконують частинами. Серією називають мінімальну частину замовлення виробів всіх розмірів та зростів у такому співвідношенні, як вказано в шкалі розміро-зростів або обумовлено в залежності, а також виконується в обумовлений термін. Для підприємства важливо, щоб величина серії була досить значною для повного використання потужності обладнання. Для покупців бажано, щоб величина серії однієї моделі була якомога меншою. Враховуючи це, величину серії узгоджують з торговельними організаціями.

Суть розрахунку полягає в комбінуванні розміро-зростів виробів в розкладці та визначенні кількості і висоти настилів по кожній розкладці. Розрахунок необхідної кількості матеріалів на дану модель виконується у відповідності з заданим терміном та випуском готового виробу. Швейні вироби випускаються в заданому відсотковому співвідношенні розмірів та зростів, що є вихідними при складанні компонування розмірів та зростів в розкладці.

Шкала розмірів та зростів на модель вибирається у відповідності із варіантом (додаток 2)

2.3.1. Розрахунок серій

Для визначення варіанта розрахунку підраховуються величини нормальної (С_н) та розрахункової (С_р) серій. Нормальна серія характеризується тим, що всі настили цієї серії мають максимальну технічно допустиму висоту. Величина нормальної серії визначається за формулою:

,

де х – кількість комплектів лекал, які припадають на один розмір і зріст у розкладці; х = 0,5, якщо укладають півкомплекту лекал; х = 1, якщо укладають повний комплект лекал;

у – загальний найбільший дільник величини відсотків у шкалі розмірів, зростів та повнот.

Розрахункова серія визначається за формулою:

,

де М – денний випуск виробів, шт;

t – кількість днів (термін) виконання серії;

n – кількість моделей, що виготовляються, шт.

Далі вибирають серію, за якою будуть проводитись подальші розрахунки. Якщо С _р С_н, або С_р = С_н, то розрахунки проводяться за нормальною серією. Якщо С_р  С_н, то розрахунки проводять за розрахунковою серією.

2.3.2. Складання компонувань розмірів та зростів

Розрахунок включає в себе складання комбінацій розмірів та зростів (компонування) для розкладок лекал та складання карти розкрою. Вихідними даними для складання компонування розкладок служать відсотки співвідношення розмірів та зростів. В швейній промисловості використовуються наступні способи підбору розмірів та зростів для розкладки лекал:

• принцип об’єднання однакових або суміжних розмірів та зростів;

• на основі аналізу економічності декількох експериментальних розкладок.

При складанні компонування розкладок необхідно добиватися мінімальної кількості розкладок, мінімальних витрат матеріалів на виріб та мінімальної різниці між довжинами розкладок. Для цього повинні бути додержані такі умови:

• компонування розпочинати з розмірів та зростів, які мають максимальну питому вагу в ростовці;

• використовувати найбільш економні (комбіновані) види розкладок та способи настилання тканин;

• об’єднувати в розкладку суміжні та однакові розміри та зрости або добиватися послідовного зростання площі лекал розкладок.

В даному розділі необхідно представити в табличній формі компо­нування розкладок (табл. 2.2.).

Під час виконання компонувань розкладок необхідно дотримуватись таких вимог:

• виконання мінімальної кількості розкладок;

• досягнення мінімальної кількості витрат тканини на виріб;

• досягнення мінімальної різниці між довжинами розкладок.

2.3.3. Складання карти розкрою

Для остаточного розрахунку серії потрібно обчислити кількість настилів, полотен, виробів та пачок по кожному компонуванню. Вихідними даними є розмір серії та таблиця компонувань розмірів і зростів.

Остаточний розрахунок серії та карти розкрою виконується на ЕОМ одночасно із розрахунками таблиці компонувань розмірів і зростів.

Результати розрахунків серії приводять в табличній формі (табл. 2.3.).

2.3.4. Складання графіка розкроювання серії

Мета складання графіка розкроювання полягає в розподіленні викроювання всіх виробів серії на кількість днів (термін) виконання, забезпеченні рівномірного завантаження підготовчо-розкрійних та швейних цехів. Один день графіка розкроювання складає одну карту. Основні вимоги до карти розкроювання:

• в одну карту розкроювання повинні увійти такі довжини розкладок (настилів), щоб різниця між ними була не менше 8-10 см;

• кількість настилів та пачок, які розкроюються за один день, повинна бути приблизно однаковою;

• кількість виробів, які розкроюються за один день, повинна бути приблизно однаковою.

Графік розкроювання серії виконується у вигляді табл. 2.4.

Таблиця 2.4 – Графік розкроювання серії

День розкрою-вання	Номер розкладки (крейду-вань)	Зміст роз-кладки	Кількість настилів	Висота настилів, кількість полотен	Кількість пачок	Кіль-кість виробів
1	2	3	4	5	6	7

Таблиця 2.2 – Компонування розкладок

Номер розкладки	Склад розкладки	Співвідношення розмірів і зростів, %																				Питома вага роз-кладки, %
		92				96				100				104				108
		158	164	170	176	158	164	170	176	158	164	170	176	158	164	170	176	158	164	170	176
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23

Таблиця 2.3 – Карта розкрою

№ п/п	Зміст розкладки	Питома вага компонування	Кількість комплектів лекал у розкладці	Кількість виробів у розкладці	Кількість полотен у розкладці	Кількість настилів та їх висота по розкладці	Кількість пачок
1	2	3	4	5	6	7	8

Графік розкроювання серії дає змогу виготовляти вироби згідно розмірів та зростів у зазначений термін.