- •В ибір типу та визначення необхідної кількості первинних засобів пожежегасіння
- •1. Призначення та види первинних засобів пожежегасіння
- •2. Оснащення об'єктів первинними засобами пожежегасіння
- •3. Вибір типу та визначення необхідної кількості вогнегасників
- •М етодика виконання роботи Приклади визначення типу та необхідної кількості вогнегасників
- •Додатки
2. Оснащення об'єктів первинними засобами пожежегасіння
Визначення видів та кількості первинних засобів пожежегасіння слід проводити з врахуванням фізико-хімічних та пожеженебезпечних властивостей горючих речовин, їх взаємодії з вогнегасними речовинами, а також розмірів площ виробничих приміщень, відкритих майданчиків та установок. Необхідну кількість первинних засобів пожежегасіння визначають окремо для кожного поверху та приміщення. Коли в одному приміщенні знаходяться декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених один від одного протипожежними стінами, то всі ці дільниці забезпечують засобами пожежегасіння за нормами найбільш небезпечного виробництва.
Як правило пожежний інвентар з пожежним інструментом та вогнегасниками розміщується на спеціальних пожежних щитах (стендах). Такі щити відповідно до „Правил пожежної безпеки в Україні" встановлюються на території об'єкту з розрахунку один щит (стенд) на площу 5000 м2. До комплекту засобів пожежегасіння, які розміщуються на ньому, слід включати:
вогнегасники — 3 шт.
ящик з піском — 1 шт.
пожежне покривало розміром 22 м — 1 шт.
гаки — 3 шт.
лопати — 2 шт.
ломи — 2 шт.
сокири — 2 шт.
Ящик з піском, що є елементом конструкції пожежного щита, повинен мати ємність не менше 0,1 м3 та мати конструкцію, що виключає попадання в нього опадів.
3. Вибір типу та визначення необхідної кількості вогнегасників
Необхідна кількість вогнегасників та їх тип визначаються залежно від їх вогнегасної спроможності, площі та категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також класу пожежі, горючих речовин та матеріалів у приміщенні або на об'єкті.
Оцінка вибухо- та пожежонебезпеки виробничих та складських приміщень проводиться в залежності від властивостей та кількості речовин і матеріалів, що там знаходяться (використовуються) та з урахуванням з урахуванням особливостей технологічних процесів розміщених у них виробництв. Категорування приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою базується на таких нормативних документах: СНиП 2.09.02-85, СНиП 2.01.02-85, ОНТП 24-86, ПВЕ.
За вибухопожежною та пожежною небезпекою виробничі та складські приміщення і будівлі поділяються на п’ять категорій: А, Б, В, Г та Д (див. додаток 1, табл. Д1).
Відповідно до міжнародного стандарту (ISO №3941-77) всі пожежі поділяються на 5 класів: A, B, C, D, та (E) (див. додаток 2, табл. Д2).
Вибір типу та визначення необхідної кількості вогнегасників для оснащення приміщень первинними засобами пожежегасіння проводиться на підставі рекомендацій наведених в табл. 3 та 4. Вид вогнегасника (переносний чи пересувний) приймається залежно від розмірів можливих осередків пожеж. При збільшених розмірах останніх рекомендується використовувати пересувні вогнегасники. Якщо на об'єкті можливі комбіновані осередки пожеж, то перевага у виборі вогнегасника віддається більш універсальному щодо застосування.
В полях табл. 3 та 4 вказана рекомендована кількість вогнегасників для наведених умов. Використані такі знаки:
** - вогнегасники, рекомендовані до оснащення об'єктів;
* - вогнегасники, застосування яких дозволяється в разі відсутності рекомендованих вогнегасників та за наявності відповідного обґрунтування;
= - вогнегасники не допускаються для оснащення об'єктів.
Таблиця 3. Рекомендації щодо оснащення приміщень переносними вогнегасниками
Категорія приміщення |
Гранична площа, яка захищається, м2 |
Клас пожежі |
Пінні та водяні вогнегасники місткістю 10л |
Порошкові вогнегасники місткістю, л |
Хладонові вогнегасники місткістю 2 (3)л |
Вуглекислотні вогнегасники місткістю, л |
|||
2 |
5 |
10 |
2 (3) |
5 (8) |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
А, Б (горючі гази і рідини) |
200 |
А |
2** |
= |
2* |
1** |
= |
= |
= |
В |
4* |
= |
2* |
1** |
4* |
= |
= |
||
С |
= |
= |
2* |
1** |
4* |
= |
= |
||
D |
= |
= |
2* |
1** |
= |
= |
= |
||
(Е) |
= |
= |
2* |
1** |
= |
= |
2** |
||
В |
400 |
А |
2** |
4* |
2** |
1* |
= |
= |
2* |
D |
= |
= |
2* |
1** |
= |
= |
= |
||
(Е) |
= |
= |
2** |
1* |
2* |
4* |
2** |
||
Г |
800 |
В |
2* |
= |
2** |
1* |
= |
= |
_ |
С |
= |
4* |
2** |
1* |
= |
= |
= |
||
Г.Д |
1800 |
А |
2** |
4* |
2** |
1* |
= |
= |
= |
D |
= |
= |
2* |
1** |
= |
= |
= |
||
(Е) |
= |
2* |
2** |
1* |
2* |
4* |
2** |
||
Громадські будівлі та споруди |
800 |
А (Е) |
4** = |
8* = |
4** 4** |
2* 2* |
= 4* |
= 4* |
4* 2** |
Таблиця 4. Рекомендації щодо оснащення приміщень пересувними вогнегасниками
Категорія приміщення |
Гранична площа, яка захищається, м2 |
Клас пожежі |
Повітропінні вогнегасники місткістю 100л |
Комбіновані вогнегасники (піна-порошок) місткістю 100л |
Порошкові вогнегасники місткістю 100л |
Вуглекислотні вогнегасники місткістю, л |
|
25 (40) |
80 |
||||||
А, Б, В (горючі гази і рідини) |
500 |
А |
1** |
1** |
1** |
= |
3* |
В |
2* |
1** |
1** |
= |
3* |
||
С |
= |
1* |
1** |
= |
3* |
||
D |
= |
= |
1** |
= |
= |
||
(Е) |
= |
= |
1* |
2* |
1** |
||
В (крім горючих газів і рідин) |
800 |
А |
1** |
1** |
1** |
4* |
2* |
В |
2* |
1** |
1** |
= |
3* |
||
С |
= |
1* |
1** |
= |
3* |
||
D |
= |
= |
1** |
= |
= |
||
(Е) |
= |
= |
1* |
1* |
1* |
||
Примітки до таблиць 3 та 4:
1. Для гасіння пожеж різних класів порошкові і комбіновані вогнегасники повинні мати відповідні заряди: для класу А — порошок АВС(Е); для класів В, С та (Е) — ВС(Е) або АВС (Е) і для класу В - порошок Д.
2. Максимальні площі можливих осередків пожеж класів А і В у приміщеннях, в яких передбачається використання вогнегасників, не повинні перевищувати вогнегасної спроможності вогнегасників.
Приміщення з ЕОМ, телефонних станцій, музеїв, архівів тощо рекомендується оснащувати вуглекислотними вогнегасниками, які не допускають псування обладнання під час їх застосування.
Виробничі приміщення категорії Д, а також такі, що містять негорючі речовини й матеріали, можуть не оснащуватися вогнегасниками, якщо їх площа не перевищує 100м2. Приміщення, обладнані автоматичними стаціонарними установками пожежегасіння, забезпечуються вогнегасниками на 50% від їх розрахункової кількості.
Відстань від можливого осередку пожежі до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати:
20 м — для громадських будівель та споруд;
30 м — для приміщень категорій А, Б, В (горючі гази та рідини);
40 м — для приміщень категорій В, Г;
70 м — для приміщень категорій Д.
Вибираючи вогнегасники, необхідно врахувати відповідність їх температурних меж використання кліматичним умовам експлуатації приміщень, будівель та споруд (див. табл.2).
