Нормативні акти і рекомендована література:

1. Про охорону прав на винаходи та корисні моделі: Закон України в редакції Закону України від 1 червня 2000 р. із змінами і допо­ вненнями, внесеними Законом України від 21 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 8. — Ст 37.

2. Про охорону права на промислові зразки: Закон України від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. - № 7. - Ст, 34.

3. Азимов Ч. Н. Договорные отношения в области научно-технического прогресса. — Харьков, 1981.

4. Андрошук Г. А., Работягова Л. Й. Патентнеє право: правовая охрана изобретений: Учебн. пособие. — К.: МАУП, 1999. — 212 с.

5. Зобов'язальне право. Теорія і практика / За ред. О В. Дзери. — К., 1998.

6. Інтелектуальна власність в Україні: Правові засади та практика. — Наук.-практ. вид.: У 4-х т. — ї. 3: Промислова власність. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 1999.

7. Право інтелектуальної власності. Академ. курс: Підручник для студентів вищих навч. закладів / За ред. О. А. Підопригори, О. Д. Святоцького. — 2-ге вид., переробл. та допов. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. — 672 с.

8. Цира А. Франчайзинг й франчайзинговый договор. — К., 2002. — 240 с.

9. Шестимиров А. А., Минав А. А. Промышленные образцы. -- М., 1996. - 397 с

Тема 7. Правова охорона комерційних найменувань та торговельних марок (8 годин) Методичні рекомендації

Ринкова економіка зумовлює необхідність чіткого розмежування як учасників цивільного обороту, так і товарів і послуг, що наповнюють сьогодні ринок. З переходом України до ринкової економіки різко зрос­ла потреба у правовому регулюванні відносин у галузі індивідуалізації не лише товарів і послуг, а й учасників цивільного обороту.

Підприємницька діяльність в умовах сучасної економіки надзви­чайно різноманітна, багато профільна і в той же час багато підприємств виробляють одну й ту саму продукцію, надають одні й ті самі послуги, але неоднакових якості і рівня. Споживачеві буває непросто відрізнити товар одного підприємства від такого самого товару, що виробляється іншим підприємством, послуги одного підприємства від послуг іншого. І саме тут споживачеві можуть допомогти правові засоби індивідуалі­зації товарів, послуг і самих виробників, посередників, тощо.

Сьогодні склалася група з трьох цивільно-правових інститутів, за­вданням яких є індивідуалізація учасників цивільного обороту, товарів і послуг. Це право на комерційне найменування, право на торговельну марку, право на географічне зазначення.

У світовій практиці з часом виникла потреба надати належну правову охорону найменуванню певного підприємства або фірми, для того, щоб нею не могли скористатися у подальшому неправомірно інші особи. Так склався цивільно-правовий інститут — право на фірмове найменування або просто право на фірму (за ЦК України 2004 р. — комерційне найменування), завданням якого є індивідуалізація вироб­ників з метою захисту їх ділової репутації від неправомірних посягань третіх осіб. Отже право інтелектуальної власності на комерційне на­йменування охороняється ЦК України.

Необхідно перш за все з'ясувати функції комерційного найме­нування. Однією з головних функцій комерційного найменування є його здатність вирізняти одну особу з-поміж інших. Студент повинен також знати особливості виникнення, процедуру оформлення права інтелектуальної власності на комерційне найменування, якими майно­вими правами наділяється суб'єкт права інтелектуальної власності на комерційне найменування, та які існують підстави припинення чинності цих майнових прав згідно з ЦК.

Право інтелектуальної власності на торговельну марку (знаки для товарів і послуг, товарні знаки) охороняється ЦК України, Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» 1993 р. та низкою підзаконних актів. Значення торговельної марки для сучасного цивільного обігу важко переоцінити.

Особливість суб'єктів права інтелектуальної власності на торго­вельну марку полягає в тому, що ними визнаються будь-які фізичні чи юридичні особи, які володіють правом на неї. Об'єктом торговельної марки може бути будь-яке позначення чи будь-яка комбінація позна­чень. Такими позначеннями можуть бути — певні слова, власні імена, цифри, літери, кольори або комбінації кольорів, будь-які зображувальні елементи, або ж будь-яка комбінація таких позначень.

Студент повинен знати перелік позначень, які не можуть бути визнаними торговельною маркою. Також студент має з'ясувати порядок оформлення прав інтелектуальної власності на торговельну марку, якими майновими правами інтелектуальної власності наділяється володілець торговельної марки. Необхідно також звернути особливу увагу на строки чинності цих прав. Вони є чинними від дати подання заявки на торговельну марку в установленому порядку протягом 10 років. Цей строк може бути продовжений щоразу на десять років у порядку, встановленому законом.

Студент повинен знати можливості дострокового припинення чин­ності майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку, можливість їх відновлення, визнання цих прав недійсними.

Питання до теми:

Заняття 1 і 2 (4 години).

1. Правова природа засобів індивідуалізації товаровиробників.

2. Поняття й ознаки комерційного (фірмового) найменування.

3. Зміст і чинність права інтелектуальної власності на комерційне найменування.

4. Підстави для відмови в наданні правової охорони.

5. Поняття й ознаки торговельної марки.

6. Підстави набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку.

7. Оформлення прав на торговельну марку.

8. Відмова в реєстрації торговельної марки.

9. Експертиза заявки на реєстрацію торговельної марки.

Заняття 3 і 4 (4 години).

1. Права, що випливають із свідоцтва на торговельну марку.

2. Обов'язки, Ідо виникають із свідоцтва на торговельну марку.

3. Визнання свідоцтва на торговельну марку недійсним.

4. Підстави припинення свідоцтва на торговельну марку.

5. Право попереднього користувача на торговельну марку.

6. Правова охорона добре відомих торговельних марок.

7. Міжнародна реєстрація торговельних марок.

8. Порушення прав власників свідоцтва.