Структура робочої програми дисципліни

“ЛОГІКА ДЛЯ ЮРИСТІВ”

Опис навчальної дисципліни “логіка для юристів”

Дисципліна – “Логіка для юристів	Напрям підготовки, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів ECTS – 3	0304 “Право”	Нормативна дисципліна, цикл фундаментальних та професійно орієнтованих дисциплін
Кількість залікових модулів –3	6.030401 “Правознавство”	Рік підготовки: Денна – 1 Заочна – 1 Семестр: Денна – 2 Заочна – 1
Кількість змістових модулів –2	бакалавр	Лекції: Денна – 36 год. Заочна – 8 год. Семінари: Денна – 18 год. Заочна – 2 год.
Загальна кількість годин – 108		Самостійна робота: Денна – 51 год. Заочна – 98 год. Індивідуальна робота (ІНДЗ) – 3
Тижневих годин: 6 год., з них аудиторних 3 год.		Вид підсумкового контролю – залік

Мета і завдання вивчення навчальної дисципліни “логіка для юристів”

Мета вивчення дисципліни “Логіка для юристів” полягає у розвитку та вдосконаленні у студентів логічної культури, вміння логічно правильно міркувати, критично мислити у процесі практики правотворення і правозастосування.

Завдання вивчення дисципліни полягає у здобутті студентами вмінь і навичок:

• аналізувати юридичну термінологію;

• тлумачити правові документи, знаходити протиріччя в нормативних актах;

• застосовувати логічні методи у процесі практичної юридичної діяльності;

• застосовувати методи логіки для дослідження наукових правових проблем.

У результаті опанування дисципліни студенти повинні знати:

• що вивчає логіка для юристів;

• що таке мислення і яка його структура;

• суть поняття та його логічні характеристики;

• основні закони логіки;

• структура і види умовиводів;

• застосування методів дедукції та індукції, аналогії в юридичній практиці;

• роль запитання у судовому пізнанні;

• структура логічного доведення, судового доказування та спростування;

• поняття і структура гіпотези, версії у судовому дослідженні.

У результаті успішного засвоєння теоретичного матеріалу і відпрацювання його на практиці студенти повинні вміти:

• виявляти основні поняття в юридичному тексті, з’ясовувати їх структуру, встановлювати відношення між ними;

• логічно правильно поділяти, класифікувати, визначати поняття;

• знаходити помилки у поділах, класифікаціях, визначеннях, критикувати їх і не допускати в своїх міркуваннях;

• виявляти логічну структуру висловлювань і на підставі цьо­го витлумачувати їх;

• міркувати відповідно до законів логіки;

• знаходити помилки в текстах і міркуваннях інших людей;

• аналізувати запитально-відповідні ситуації, логічно корект­но задавати запитання і давати відповіді на них;

• виявляти міркування, вихідні положення і наслідки, що містять­ся в тексті;

• виводити раціональні висновки з наявної інформації відпо­відно до правил і законів логіки;

• логічно грамотно будувати свої міркування і знаходити помилки в міркуваннях опонентів;

• конструювати коректну аргументацію і переконливо критикувати аргументацію опонента;

• уникати типових помилок в аргументації і критиці;

• розпізнавати прийоми маніпулювання співрозмовником і протистояти їм.

Оволодіння навичками логічного мислення має особливе значен­ня для юристів різних спеціальностей, специфіка роботи яких полягає у постійному засто­суванні логічних прийомів і методів: визначень, класифікацій, поділів, аргументацій, спростувань тощо.

Основними формами роботи пiд час опанування дисципліни є: лекцiї, ceмінарські заняття, самостiйна робота студентів, консультації з викладачем, виконання ІНДЗ (контрольної роботи – відділення ЗФН).

Мета лекційних занять:

• ознайомити студентів з основними методологічними та теоретичними питаннями логіки;

• допомогти майбутнім юристам оволодіти навиками логічного мислення;

• сформувати у студентів цілісну систему знань з курсу.

Мета проведення семінарських занять:

• поглибити та систематизувати вивчення найбільш важливих і складних тем курсу;

• навчити студентів розв’язувати логічні задачі;

• виконувати завдання творчого характеру (наприклад, складання текстів офіційних документів, планів розслідування злочинів, юридичних фабул-казусів);

• навчити студентів, з використанням логічних законів, методів, прийомів і правил, вести аргументовані суперечки в суді.

Основою для роботи на семінарі є самостійна робота студента над практичними завданнями.

Під час опанування дисципліни використовуються різні форми семiнарських занять: доповiдна система, спiвбесiда, розв’язання вправ і задач, вирішення творчих завдань, рольовi iгри, колоквіуми тощо. На семiнарських заняттях передбачено використання новітніх матерiалiв з офiцiйних державних видань, засобiв мaсовoї iнформацiї, розв’язування правових задач, використання комп’ютерних технологiй.