2. Предмет та об‘єкти економічного аналізу.

В процесі розвитку народного господарства колишнього СРСР, а тепер і України, вдосконалення форм господарювання, зміст економічного аналізу поступово розширювався та поглиблювався. Все більше уваги приділялось предмету економічного аналізу.

Зараз існує багато трактовок цього предмету. З них можливо виділити декілька груп визначень, які визнають предметом економічного аналізу:

1) господарську діяльність (професор Вейцман, Бернгольц)

2) господарські процеси та явища (процес виконання плану) (Баканов, Рубінов)

3) економіка підприємств та господарських об‘єднань (Шеремет)

4) інформаційні потоки (дослідження інформаційних потоків про господарську діяльність) (Чумаченко)

Колектив кафедри АГД ОДЕУ додержується думки, що предметом економічного аналізу є господарська діяльність суб‘єктів господарювання.

Господарська діяльність суб‘єктів господарювання – суспільне явище, що характеризується:

а) технічною стороною виробництва

б) сукупністю економічних, виробничих, фінансових, кредитних, політичних, юридичних, соціальних відносин та інших

в) суб‘єктивною діяльністю людей з питань організації та управління виробництвом.

З урахуванням цього, предметом економічного аналізу є розкриття причинно-наслідкових зв‘язків між окремими формами економічних, фінансових та кредитних відносин та технічною стороною виробництва; оцінка суб‘єктивної діяльності людей в питаннях організації та управління виробництвом, вимогам об‘єктивних економічних законів держави.

До теперішнього часу вважалося, що об‘єктами аналізу господарської діяльності є уособлено-відокремлені частки народного господарства: підприємства, їх внутрішні підрозділи, господарюючі об‘єднання, міністерства.

Перехід до ринкової економіки розширив коло економічних категорій, які можуть бути віднесені до об‘єкту аналізу.

Так, в сфері виробництва об‘єктами аналізу є промисловість, сільське господарство, будівництво. В інфраструктурі об‘єктами є: банки, фінансові органи, біржі.

3. Зв‘язок економічного аналізу з суміжними науками.

Економічний аналіз пов‘язаний з багатьма науками і в першу чергу з бух. обліком. Бух. облік є основним постачальником економічної інформації про господарську діяльність підприємств. Частка економічної інформації, одержаної через систему бух. обліку досягає 70% і більше. Саме бухгалтери першими стали аналізувати господарсько-фінансову діяльність підприємств, поясняти чи всі резерви використані для збільшення прибутку, які недоліки гальмували господарську діяльність в звітному періоді.

Економічний аналіз має тісний зв‘язок зі статистикою. По-перше: статистичний облік та звітність служать для аналізу інформаційною базою. Проте доля цієї інформації стосовно підприємств невелика. По-друге: статистичні методи застосовуються в економічному аналізі. Наприклад, метод групувань індексів, кореляції, регресії та інші.

Слід відзначити, що макроаналіз – справа економістів-статистиків, а мікроаналіз – економістів-аналітиків.

Економічний аналіз має також тісний зв‘язок з управлінням (менеджментом, маркетингом). Складовими частинами системи управління виступають: планування, організація, регулювання (координація), стимулювання і контроль.

А до основних принципів управління можна віднести: демократичний підхід, єдиноначаліє і колегіальність, індивідуальна відповідальність, конкретність і оперативність керівництва, об‘єктивність і наукова обґрунтованість рішень, що приймаються.

Навіть перелік окремих функцій і принципів управління визначає значення і місце економічного аналізу. В управлінському процесі економічному відводиться проміжна роль між збором інформації та здійсненням управлінських дій.

Економічний аналіз нерозривно зв‘язаний з маркетингом. Розробка маркетингових програм неможлива без аналізу впливу на економіку підприємства:

а) зовнішнього та внутрішнього середовища;

б) аналізу ринку, конкретної обстановки;

в) аналізу ринкових цін і формування власної цінової тактики;

г) аналізу кінцевих фінансових рішень та ін.

Економічний аналіз – аудит. В спеціальній літературі останніх років поняття аудиту визначається як перевірка, ревізія, аналіз господарської діяльності. В деяких іноземних джерелах під аудитом розуміють комплексний економічний аналіз. Офіціальною датою народження аудиту в нашій країні є березень 1991р. Серед основних задач аудиту доцільно виділити наступні:

1) консалтингова діяльність;

2) перевірка обґрунтованості бізнес-плану;

3) документальна перевірка;

4) контроль операцій, пов‘язаних з оподаткуванням;

5) кінцевою метою аудиту є аналіз фінансового стану, фінансової стійкості, аналіз ліквідності балансу.

Аудиторські фірми у відповідності з замовленням підприємства або комерційного банку здійснюють регулярні перевірки і аналіз стану платоспроможності, фінансової стійкості підприємства, економічної ефективності і рентабельності і оцінюють реальність статей балансу, фінансового звіту. Без позитивного висновку аудиторської фірми жоден банк не вступить в кредитно-комерційні відносини з підприємством.

Економічний аналіз і планування. Парадоксально на перший погляд звучить формула, що чим більше ринку, тим важливіше план. Але це тільки на перший погляд. В дійсності, кожне підприємство в ринкових умовах повинно починати свою справу з ретельно розробленого і науково-обґрунтованого бізнес-плану, складання якого розпочинається з оцінки його доцільності, реалістичності, перспективності, фінансової результативності. Кожний із розділів бізнес-плану неможливо відповідним способом обґрунтувати без використання майже всього арсеналу аналітичних способів і прийомів, в т.ч. і математичних.

Економічний аналіз і математичне моделювання. Застосування математики в економіці приймає форму економіко-математичного моделювання. З допомогою економіко-математичних моделей зображається той чи інший економічний процес.

Економічний аналіз має тісний зв‘язок з філософією. Так, в методі економічного аналізу реалізуються всі риси матеріалістичної діалектики: все пізнається в русі, в певних зв‘язках, взаємозалежності, в єдності і боротьбі протилежностей, в переході кількості в якість і якості в нову кількість, в запереченні заперечення.

Необхідно також виділити зв‘язок економічного аналізу з економічною теорією, яка вивчає економічні закони, механізм їх дії, створює теоретичну основу для розвитку всіх економічних дисциплін. За умови проведення економічних досліджень необхідно враховувати дію цих законів. В свою чергу АГД певним образом сприяє розвитку економічної теорії. Багаточисельні аналітичні дослідження накоплюють відомості про появу тих чи інших економічних законів. Вивчення цих відомостей дозволяє формулювати нові, раніше невідомі закони.

Все сказане можливо перенести і на взаємозв‘язок аналізу з економікою галузей. Глибокий аналіз господарської діяльності неможливо провести, не знаючи економіки галузі і організації виробництва на даному підприємстві. В свою чергу результати економічного аналізу використовуються для вдосконалення організації виробництва. Аналіз сприяє підйому економіки конкретних підприємств і галузі в цілому.

Економічний аналіз пов‘язан також з фінансуванням та кредитуванням підприємств, їх оподаткуванням. Без знання діючого порядку фінансування, оподаткування і кредитування відповідних галузей національної економіки неможливо кваліфіковано проводити аналіз господарської діяльності. З іншої сторони, ставки виплат в бюджет, умови одержання кредитів, відсотки витрат за користування кредитами постійно вдосконалюються з врахуванням результатів аналізу, які свідчать про ефективність дії цих способів на виробництво.

Економічний аналіз має також зв‘язок з соціологією. Дані соціальних досліджень використовуються як інформаційна база для аналізу і т.д.