- •Передмова
- •1. Теорія многочленів
- •1.1. Поняття многочлена, алгебра многочленів
- •1.2. Ділення многочленів з остачею. Найбільший спільний дільник
- •1.3. Корені многочленів
- •1.4. Основна теорема алгебри
- •1.5. Формули Вієта
- •2.1. Перетворення координат вектора
- •2.2. Перетворення координат точки геометричного простору (площини) в разі зміни системи координат
- •1.6. Дослідження многочленів з дійсними коефіцієнтами
- •2. Перетворення координат вектора в разі зміни базису. Перетворення координат точки в разі зміни системи координат
- •2.3. Перетворення координат точки площини в разі зміни прямокутної системи координат
- •3. Лінії і поверхні
- •3.1. Поняття рівняння лінії, рівняння поверхні
- •3.2. Параметричні рівняння лінії та поверхні
- •3.3. Алгебричні лінії та поверхні
- •4. Геометричні образи лінійних рівнянь
- •4.1. Загальні рівняння площини і прямої на площині
- •4.2. Способи задання прямої на площині
- •4.3. Способи задання площини
- •4.4. Умови паралельності та збіжності двох прямих на площині
- •4.5. Умови паралельності та збіжності двох площин
- •4.6. Пряма в просторі
- •5. Криві й поверхні другого порядку
- •5.1. Дослідження кривих і поверхонь другого порядку за їх канонічними рівняннями
- •5.2. Перетворення рівняння кривої в разі зміни прямокутної системи
- •5.3. Інваріанти кривої другого порядку. Класифікація кривих
- •5.4. Спрощення центральних кривих
- •5.5. Спрощення нецентральних кривих
- •6. Алгебричні структури
- •6.1. Поняття групи
- •6.2. Ізоморфізм груп
- •6.3. Поняття кільця
- •6.4. Поняття тіла, поля, алгебри
- •7. Лінійний оператор
- •7.1. Лінійний оператор. Матриця лінійного оператора
- •7.2. Характеристична матриця. Характеристичний многочлен. Характеристичні корені матриці
- •7.3. Власні вектори та власні значення лінійного оператора
- •7.4. Жорданова форма матриці
- •7.5. Алгебра лінійних операторів
- •8. Лінійні та білінійні форми
- •8.1. Поняття лінійної і білінійної форм
- •8.2. Матриця білінійної форми в заданому базисі Координатний запис білінійної форми
- •8.3. Квадратична форма в дійсному просторі
- •9. Евклідів простір
- •9.1. Поняття скалярного добутку
- •9.2. Основні метричні поняття в евклідовому просторі
- •9.3. Процес ортогоналізації
- •9.4. Ізоморфізм векторних та евклідових просторів
- •10. Лінійні оператори в евклідовому просторі
- •10.1. Зв’язок між білінійними формами і лінійними операторами в евклідовому просторі. Спряжені оператори
- •10.2. Деякі класи лінійних операторів у евклідовому просторі Самоспряжені (симетричні) оператори
- •Поняття ортогонального оператора
- •10.3. Зведення квадратичної форми до канонічного вигляду шляхом переходу до нового ортонормованого базису
- •10.4. Застосування теорії квадратичних форм до поверхонь другого порядку
- •Список рекомендованої літератури
2.3. Перетворення координат точки площини в разі зміни прямокутної системи координат
У разі переходу від однієї прямокутної системи координат до іншої мають місце два випадки, що геометрично різні, а формально-алгебрично однакові.
1)
Одну систему координат можна отримати
з іншої поворотом на кут
(рис. 2.3.1).
Рис. 2.3.1
2) Одну систему координат можна отримати з іншої за рахунок двох перетворень (рис. 2.3.2):
а) повороту на кут ;
б) дзеркального відображення.
Рис. 2.3.2
1)
Нехай у першій системі координат
точка М
має координати (х,у)
у другій
.
Раніше було встановлено, що
,
,
де
=(
)
– матриця переходу.
Знайдемо матрицю переходу:
,
.
За теоремою про геометричний зміст декартових прямокутних координат маємо
,
,
,
Тоді
.
Отже, формули перетворення координат у разі повороту системи координат на кут мають такий вигляд:
,
2) Якщо провести аналогічні розрахунки, одержимо
,
.
3. Лінії і поверхні
3.1. Поняття рівняння лінії, рівняння поверхні
Розглянемо афінну систему координат.
Означення. Рівність
(3.1.1)
називають рівнянням лінії L, якщо справджуються дві умови:
1)
координати
будь-якої точки М,
що належить лінії L,
задовольняють рівність (3.1.1);
2) координати будь-якої точки М, що не належить лінії L, не задовольняють рівність (3.1.1).
Розглянемо в просторі систему координат і поверхню S.
Означення. Рівність
(3.1.2)
називають рівнянням поверхні S, якщо виконуються такі умови:
1)
координати
будь-якої
точки М,
що належить поверхні S,
задовольняють рівність (3.1.2);
2) координати будь-якої точки М, що не належить поверхні S, не задовольняють рівність (3.1.2).
Наприклад,
.
Якщо розглянути дане рівняння на площині, то у відповідній системі координат воно являє собою рівняння лінії, а саме рівняння кола з радіусом 1 та центром у початку координат.
Якщо ж розглядати рівняння у просторі, отримаємо
.
Це циліндрична поверхня з твірною, паралельною осі Оz.
Лінію в просторі можна задати перетином двох поверхонь, тобто такою системою:
3.2. Параметричні рівняння лінії та поверхні
Лінію на площині та в просторі можна розглядати як слід рухомої точки. Тоді координати точки є функції часу на площині:
(3.2.1)
та в просторі:
(3.2.2)
Означення. Рівності (3.2.1) (3.2.2) називають параметричними рівняннями лінії L на площині (у просторі), якщо виконуються дві умови:
1)
для будь-якої точки М*(х*,y*)
(
(x*,y*,z*)
у просторі), що належить L,
існує таке значення параметра
,
що
(3.2.3)
2) для будь-якої точки М(х,y) (М(x,y,z)), що не належить L, не існує значення параметра t, єдиного для кожного з рівнянь.
Означення.
Рівності
називають параметричними рівняннями поверхні S, якщо виконуються дві умови:
1)
для будь-якої точки
(х*,y*,z*),
що належить S,
існує пара таких значень параметрів
,
що
,
2) для будь-якої точки , що не належить S, не існує такої пари значень параметрів.
3.3. Алгебричні лінії та поверхні
Означення. Алгебричною лінією на площині називають лінію, яка в деякій системі координат має рівняння
,
де
– цілі невід’ємні числа.
Тобто f(x,y) є многочленом і відносно змінної х, і відносно змінної у.
Означення.
Порядком алгебричної лінії називають
найбільше з чисел
,
.
Означення. Алгебричною поверхнею називають поверхню, яка в деякій системі координат має рівняння
,
де
– цілі невід’ємні числа.
Означення.
Порядком алгебричної поверхні називають
найбільше з чисел
.
Теорема про інваріантність порядку алгебричної лінії (поверхні). Порядок алгебричної лінії (поверхні) не змінюється в разі переходу від однієї до іншої афінної системи координат.
Доведення. Нехай задано алгебричну лінію
у
деякій системі координат
точка М
має
координати
(
).
Здійснимо перехід до іншої системи
координат
, М(
).
Нехай
порядок лінії L
дорівнює
.
Доведемо, що в іншій системі координат
порядок лінії теж буде
.
Під час переходу до іншої системи координати точки перетворюються за формулами
Візьмемо довільний доданок:
.
Застосовуючи формулу бінома Ньютона, бачимо, що порядок кожного доданка не може збільшуватися, тому не може збільшитись і порядок лінії.
Доведемо,
що порядок лінії не може зменшитись.
Припустимо супротивне, що в другій
системі координати набули порядку
.
Тоді перейдемо від другої системи
координат до першої. Виходить, що порядок
збільшився, оскільки за нашим припущенням
.
Але цього не може бути, тому що за
будь-яких переходів, як ми вже довели,
порядок не збільшується.
