3. Типологія програм

– комплексна – програма різнопланової діяльності табору, яка об’єднує різні напрями відпочинку, оздоровлення і виховання дітей в умовах дитячого оздоровчого табору;

– профільна (спеціалізована) – програма з одним генеральним (основним) напрямом діяльності. Таким, наприклад, є спортивні, екологічні, краєзнавчі програми чи соціально-педагогічні проекти табірних змін для дітей-інвалідів.

– довгосрокові програми, які розраховані на реалізацію протягом кількох років; створюються з розрахунком етапів розвитку оздоровчого табору.

– недовгострокові програми реалізуються протягом невеликого відрізку часу (оптимальний період – табірна зміна).

Також існує така група програм, як авторські та адаптовані. Зараз найбільш розповсюдженними є авторські, тобто розроблені командою табору для себе. Така програма повинна мати оригінальну ідею, нетрадиційний підхід до організації життєдіяльності дітей і дорослих в таборі. Набирають популярності й адаптовані програми, запозичені (зі згоди автора) у колег, але перероблені з розрахунком конкретних умов свого табору.

Вимоги до програм дитячого табору:

Актуальність – властивість програми бути націленою, зорієнтованою на вирішення найбільш важливих проблем в умовах, які склалися в оздоровчому таборі (врахування вимог часу, регіону, батьків, дітей и тощо).

Цілісність – об’єднати в єдину систему усі дії: від висування мети до опису результату діяльності дитячого оздоровчого табору, що передбачається. Цілісність програми – це, перш за все, її логічність.

Прогностичність – робота на перспективу, відображення в своїх цілях та запланованих діях не тільки того, що є сьогодні (популярно), але й пропонованих змін, нових вимог до діяльності табору.

Реальність – бути виконуваною, оптимальної для потенціалу (творчого, матеріального и т. п.) конкретного дитячого оздоровчого табору.

Оригінальність – здатність програми відображати специфіку табору, його своєрідність, нетрадиційний підхід до вирішення поставлених проблем.

Організовуючи літнє оздоровлення дітей, педагогічні колективи намагаються планувати і будувати виховну роботу так, щоб кожна дитина знайшла собі справу до душі; відчувала себе сильною, творчою особистістю; збагатилась духовно і почувала себе комфортно.

Планування виховної роботи у таборі вимагає певної послідовності, системності та спадкоємності. Починаючи планування, вожатий і вихователь вивчають державні документи з питань виховання підростаючих поколінь, ознайомлюються з інструктивними-матеріалами відповідних організацій, з публікаціями в педагогічній пресі про організацію літнього відпочинку дітей і молоді. Велике значення має врахування визначних дат і свят, що припадають на цей період, подій, що відбуватимуться в країні і за кордоном, календаря літніх пам'ятних дат, традицій табору, місцевих умов і можливостей, вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів і підлітків.

Планування виховної роботи буде ефективним, якщо вожатий дотримуватиметься певних методичних вимог:

- забезпечувати на практиці єдність мети і завдань, змісту форм виховної роботи;

- враховувати своєрідність роботи загонів і дружин;

- підтримувати ініціативу вихованців.

У кожному таборі складаються перспективний план на літо, календарні плани роботи табору і загону на зміну, план-сітка загонових справ, плани роботи гуртків, клубів за інтересами, робочі плани загонових вожатих (вихователів), методиста, заступника начальника табору з питань виховної роботи, конкретні плани підготовки та проведення різноманітних справ у таборі.

Вимоги до плану:

- суспільно-корисна спрямованість, єдність із сучасністю;

- необхідність чітких, конкретних, практичних справ, підпорядкованих визначеній меті;

- послідовність, конкретність і посильність плану для виконання;

- врахування вікових особливостей.

Перспективний план роботи складається на всі зміни начальником табору разом із методистом, заступником та іншими членами педагогічного колективу. Він обговорюється і затверджується педагогічною радою до заїзду дітей у табір. Перспективний план може включати такі розділи:

- характеристика регіону, що оточує табір, його матеріальної бази, виховні завдання, зміст виховної діяльності табору і його основні напрями;

- національне виховання, організація суспільно-корисної праці і трудове виховання, розвиток допитливості та пізнавальної активності, естетичне виховання і розвиток культури спілкування, фізичне виховання і валеологічна, туристична й екологічна робота, організаційно-методична роботи, школа дитячого самоврядування в умовах табору тощо.

Календарний план роботи складається на одну зміну з урахуванням завдань, які зазначені в перспективному плані роботи табору, і пропозицій загонів. Перш ніж розпочинати планування, старший вожатий на організаційних зборах ознайомлює його учасників із перспективами роботи табору на літо, завданнями на оздоровчу зміну, традиціями табору. З метою активізації вихованців (загонів) рада табору оголошує конкурс на кращу пропозицію у план і здійснює розвідку корисних справ. Після обговорення пропозицій рада табору складає календарний план роботи табору і визначає, який загін і хто із членів ради табору відповідає за підготовку і проведення тієї чи іншої справи. На зміну доцільно планувати не більше як 4-5 загальнотабірних справ для всіх загонів, оскільки кожна з них вимагає тривалої і ретельної підготовки.

Календарний план табору має, як правило, три розділи: загальнотабірні справи, робота з проведення заходів у загонах, оздоровлення. У додатках до плану подається розклад фізкультурних занять робочих гуртків, клубів, секцій, фіксуються дні чергування загонів.

На основі цього плану складається план-сітка роботи табору на кожну зміну, який вивішують на видному місці для загального огляду у загоновому куточку.

Підготовка до табірних і загонових справ, режимні моменти, справи, що проводяться регулярно та увійшли у повсякденне життя табору (прогулянки, купання, заняття фізкультурою тощо), фіксуються у планах роботи на день. У таборі такий вид плану для окремих загонів дістав назву «путівка дня». Він може бути у двох варіантах (на випадок дощової погоди) і складається з таких частин: дата, час проведення за годинами (ранок, день, вечір), справи загону на день (детально), відповідальні за виконання.

Залежно від змісту роботи члени загону створюють ініціативні групи організаторів тієї чи іншої справи. Наприклад, під час підготовки до свята відкриття табору кожному загону необхідно підготувати своє вітання, оформити місце, розучити пісню тощо.

Календарний план роботи табору і загону може коригуватися. Інколи виникає необхідність провести захід, що не планувався, або навпаки, відмовитися від тієї справи, що була запланована, Тому в таборі широко використовується планування роботи на наступний день, що вносить відповідні корективи в «путівку дня» кожного загону.

На основі щоденних загонових планів старший педагог-організатор разом із черговим по табору складають зведений план роботи табору на наступний день і вивішують на щиті «Сьогодні у таборі». При проведенні загальнотабірних справ і свят зведений план може бути оформлений як яскрава програма дня.

Ланка не складає спеціального плану роботи, але у ланкового має бути робочий зошит, де він записує завдання ланці від ради загону і веде облік виконаних справ. Ланка будує свою роботу, враховуючи план загону, а також побажання та інтереси дітей.

Майже третина всіх дітей, які відпочивають в оздоровчому таборі, - учні початкових класів. Як правило, вони важко переживають розлуку із сім'єю, тому вожаті й вихователі повинні ставитися до них з особливою увагою і теплотою. При плануванні роботи з молодшими школярами необхідно враховувати, що в цьому віці діти не можуть довго займатись однією справою, одноманітність їх стомлює. Тому в загонових планах на день має бути чергування різних занять (спортивних, пізнавальних, трудових тощо). Колективні справи у загоні потрібно поєднувати з організованим відпочинком у вільний час (тихі ігри, читання книг, спілкування з друзями тощо). Молодші школярі люблять ігри, різноманітні конкурси, їм подобається малювати, майструвати, подорожувати. З метою загартування дітей рекомендується планувати більше прогулянок до лісу, рухливі ігри на свіжому повітрі. Правильна організація купання і загартовування, прийом сонячних і повітряних ванн, прогулянки до лісу, чергування активного руху з відпочинком, поєднання праці й відпочинку - найважливіші умови зміцнення здоров'я молодших школярів. Чільне місце у змісті виховної роботи дітей посідає знайомство з природою, природоохоронна діяльність.

При плануванні роботи з. учнями початкових класів вожатий, вихователь враховують місцеві умови, дати календаря, побажання дітей, а також ті завдання, що вони отримали на літо від учителів.

Молодші школярі беруть активну участь у виховних заходах усього табору. У цьому допомагає дружба старших загонів із молодшими. З метою успішної організації спільних справ вожатий загону молодших школярів погоджує свій план із загоном-шефом. Усього за зміну діти зможуть взяти участь у 3-4 загальнотабірних справах. Ними можуть бути: свято Нептуна, конкурс малюнків «Я бачу світ», свято відкриття і закриття табірної зміни. Останні дві справи мають бути сплановані і проведені у загоні, а також спільно з іншими загонами, де перебувають учні початкових класів (за великої кількості загонів у таборі може діяти окрема дитяча республіка).

Складаючи план роботи загону, в якому перебувають підлітки, вожатий і вихователь мають передбачити всі можливості для самоствердження своїх вихованців, розвитку їхньої самодіяльності, ініціативи і творчості. Це досягається з допомогою добору доцільних справ і їх розумного чергування. Необхідно також координувати справи загонового колективу з календарним планом табору на зміну, що є основним документом у визначенні основних форм роботи для кожного загону. Враховуючи пропозиції вихованців з організації загонових справ, педагог-організатор співвідносить їх із загальним навантаженням дітей протягом одного дня.

Особистий план роботи педагога-організатора.

Особисті плани роботи повинні бути у всіх членів педагогічного колективу: в начальника табору, старшого педагога-організатора, загонових педагогів-організаторів та вихователів, у вчителя фізичного виховання, музичного керівника, лікаря, керівників гуртків.

Особистий план педагога-організатора — це не план роботи табору загалом і не відтворення загонового плану. В особистому плані педагога-організатора передбачаються форми і методи проведення тієї чи іншої справи, кінцевий результат і послідовність роботи із загоном, з групою дітей чи окремо з кимось із членів загону. Передбачається все те, що потрібно зробити, щоб забезпечити виконання плану-сітки, щоб життя дітей під час літньої зміни було яскравим, змістовним і повчальним. Відмічається в особистому плані педагога-організатора й те, до чого готується загін, яку літературу чи гру рекомендуємо дітям, з ким плануємо поговорити, що перевірити і кому допомогти. У цьому плані накреслюється, з ким із вихованців необхідно поспілкуватися, кому допомогти у виконанні доручення, кому із батьків дітей послати вітання з нагоди гарних вчинків і справ їхніх сина або доньки тощо, передбачається, що слід зробити особисто вожатому для здійснення плану роботи загону.

Вожатий веде «Педагогічний щоденник», в якому відображаються результати спостережень за дітьми, їх взаємовідносинами. “Хороший вихователь повинен обов'язково вести щоденник своєї роботи, в якому записувати окремі спостереження за вихованцями, випадки, які характеризують ту чи іншу особу, бесіди з нею, рух вихованця вперед, аналізувати явища кризи або перелому, які бувають у всіх дітей в різному віці .” (А.С.Макаренко)

«Педагогічний щоденник» - це результат творчості й майстерності вожатого, його роздумів, творчий звіт. Він не лише допомагає організувати час, а й учить міркувати, як аналізувати свою роботу (планує свою організаторську і педагогічну діяльність, діяльність свого загону, розкриває суть зроблених справ, аналізує кожний прожитий день, робить висновки, узагальнення, накреслює план на перспективу). Щоденник допомагає фіксувати найбільш цікаві сторінки життя загону, бачити дитячий колектив, його радощі та перемоги, розчарування і пошук, і є звітним документом, де узагальнено всю денну діяльність загону.

Щоденник заповнюється за встановленою формою, що полегшує аналіз змісту роботи із загоном. Рекомендується така форма записів.

1. Назва табору, загону. Черговість зміни. Прізвище, ім'я вожатого. Дата (рік, місяць, число) початку і кінця зміни.

2. Список вихованців і необхідні дані про кожного з них (дата, місяць і рік народження, у який клас перейшов, дані про батьків, домашня адреса, телефон, в яких секціях, гуртках хотів би займатися, чи вміє плавати, який рік у таборі, примітки). Список дітей із послабленим станом здоров'я і рекомендації лікаря.

3. Режим дня табору.

4. Портрет дитячого літа (традиційні. свята країни, визначні дати, події, що відбуваються у країні і за кордоном, традиційні справи дітей табору).

5. Організаційна сторінка: назва загону, девіз, промовка, загонова пісня, рада загону і доручення у загоні, списки дітей за ланками.

6. Педагогічна характеристика загону у розвитку (на початку зміни і в кінці дня), в якій фіксуються вікові та індивідуальні особливості, вихованців, ставлення до товаришів, ровесників, колективу, їх уміння в різних видах діяльності, організаторські здібності, зміни, що відбулись у формуванні якостей особистості.

7. «План-сітка» роботи загону і коротка пояснювальна записка до нього.

8. «День за днем» - щоденні записи вожатого. Для зручності ведення запису пропонуємо заповнити сторінки так: путівка дня, діяльність вожатого (власний план роботи на день), аналіз, висновки, роздуми (аналіз колективних творчих справ, пропозиції і думки дітей, як вдалося вирішити поставлені завдання, настрій дітей у загоні, їхня активність, хто відзначився під час проведення різних справ, на кого слід звернути увагу, роздуми на майбутнє).

На основі матеріалів педагогічного щоденника вожатий пише звіт за зміну, в якому аналізуються етапи і кінцевий результат роботи, дається оцінка своєї педагогічної діяльності, шляхи поліпшення роботи.

Контроль за веденням щоденника педагогом-організатором здійснюють старший педагог-організатор і методист; вони ж надають педагогові-організаторові необхідну допомогу.

Традиційним для літніх таборів стало використання календарів дитячого настрою як найпростішого засобу моніторингу дитячої думки щодо табірного життя. Приходячи в табір; дитина визначає свій настрій, малюючи в календарі навпроти свого прізвища сонечко чи хмаринку. Таку саму відмітку вона робить, коли йде додому.