- •Мета і завдання пасивної психологічної практики
- •Обов’язки студентів у період пасивної психологічної практики
- •Вимоги до звіту з практики
- •Табель підсумкових оцінок
- •Підсумків практики
- •Графік проходження студентами пасивної психологічної практики у і семестрі
- •Завдання 1
- •Завдання 2 дослідження особливостей запам'ятання та відтворення учнями навчального матеріалу на уроці
- •Завдання 3 дослідження темпераменту учнів за допомогою методу спостереження
- •Завдання 4 дослідження рівня згуртованості класу (методика цоє)
- •Завдання 5 психолого – педагогічний аналіз уроку
- •Завдання 6 орієнтовна схема вивчення класу
- •IV розділ. Зв’язки у класі.
- •V розділ. Висновки.
Завдання 4 дослідження рівня згуртованості класу (методика цоє)
Мета дослідження : виявити рівень згуртованості учнів досліджуваного класу.
Обладнання: кожному учневі надається бланк, що містить 35 якостей особистості.
ЯКОСТІ ОСОБИСТОСТІ
1. Дисциплінованість. 19. Вимогливість до себе.
2. Ерудованість. 20. Критичність.
3. Усвідомлення громад. обов’язку 21. Духовне багатство.
4. Кмітливість. 22. Уміння пояснити завдання.
5. Начитаність. 23. Чесність.
6. Працелюбство. 24. Ініціативність.
7. Ідейна переконаність. 25. Уважність.
8. Уміння контролювати роботу. 26. Відповідальність.
9. Моральна вихованість. 27. Принциповість.
10.Самокритичність. 28. Самостійність.
11.Чуйність. 29. Комунікабельність.
12.Суспільна активність. 30. Розсудливість.
13. Уміння планувати роботу. 31. Скромність.
14. Допитливість. 32. Справедливість.
15. Уміння працювати з книгою. 33. Вимогливість до інших.
16. Старанність. 34. Оригінальність.
17. Колективізм. 35. Впевненість у собі.
18. Цілеспрямованість.
Порядок дослідження.
Учням пропонується ряд якостей, з яких слід вибрати лише 5, які, на думку кожного учня, є найбільш необхідними та важливими для успішного виконання спільної навчальної діяльності.
Аналіз результатів.
На основі отриманих результатів будується таблиця. У кожному рядку таблиці відмічаються ті 5 номерів (якостей), які обрав даний учень. Потім по кожному стовпчику підраховується кількість виборів кожної якості.
№ |
Учні |
Якості особистості |
|||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
… |
34 |
35 |
||
1. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сума виборів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Коефіцієнт, що характеризує міру ЦОЄ (ціннісно-орієнтаційної єдності), підраховується за флокулою:
С = (1,4n – N) / 6N, де n – сума виборів, які приходяться на 5 якостей особистості, що отримали максимальну кількість виборів у класі; N – кількість учнів, що брали участь у дослідженні.
Якщо С > 0, 5 вважається високим показником і свідчить про те, що клас можна вважати колективом. Якщо 0,3 < C < 0,5, то клас проміжний за рівнем розвитку ЦОЄ. С < 0,3 свідчить про недостатнє ЦОЄ і недостатній розвиток класу як колективу.