- •Розвиток економічної думки в Україні
- •Неокейнсіанська теорія економічного циклу
- •Теорія державного регулювання ринкової економіки
- •Теорії державного регулювання економіки
- •Неоінституціоналізм.
- •Неоінституціоналізм пошуки альтернативи пануючої ортодоксії
- •Економічний закон
- •Механізм дії та використання економічних законів
- •1. Введення.
- •2. Роздержавлення.
- •Роздержавлення і приватизація
- •3. Приватизація.
- •4. Особливості приватизації в Росії.
- •5. Висновок.
- •Роздержавлення та приватизація
- •Держава добробуту та соціально орієнтована ринкова система
- •Особливості становлення сучасних ринкових відносин в Україні
- •Грошовий ринок
- •Суб'єкти грошового ринку
- •Монетарна політика держави: поняття, види та інструменти.
- •Вартість
- •Трудова теорія вартості
- •Теорія трудової вартості
- •Теорія граничної корисності
- •Поняття витрат виробництва. Теорія витрат виробництва та її сучасна концепція
- •Теорія граничної корисності
- •Гранична корисність
- •Погляди
- •Витрати виробництва
- •Класифікація
- •Умови формування і розвитку ринку.
- •Фінансовий ринок
- •Фінансовий ринок
- •Призначення і структура фінансового ринку
- •Конкуренція і монополія в ринковій ек.. Ринкова ціна Суть конкуренції. Конкуренція і ринок. Позитивні і негативні наслідки конкуренції
- •Конкуренція і монополія. Суть монополізму. Типи монополізму
- •Види конкуренції
- •Суть ціни. Фактори, що її визначають
- •Монополія і конкуренція
- •2. Причини виникнення монополій.
- •3. Форми монополій.
- •4. Типи монополій.
- •5. Види монополістичних станів.
- •6. Конкуренція, види конкуренції.
- •7. Види цін в умовах панування монополій.
- •Методи конкурентної боротьби
- •Конкуренція
- •Конкуренція і реклама
- •Оптові ціни, їх різновиди
- •Номінальна та реальна процентні ставки
- •Позичковий відсоток
- •Дисконтування
- •Інвестиційні рішення підприємства.
- •Реальние і номінальні процентні ставки.
- •Акціонерне товариство
- •Реформа законодавства про акціонерні товариства
- •Джерела для запозичення моделей регулювання
- •Пріоритетні регуляторні цілі реформи
- •Типи акціонерних товариств
- •Публічне акціонерне товариство
- •Приватне акціонерне товариство
- •Приватні ат і тов
- •Акціонерне товариство (корпорація): види, структура, праві основи
- •Бізнес-план підприємства. Сутність, зміст, призначення, структура, методологія
- •Бізнес-планування
- •1. Сутність бізнес-планування в ринковій системі господарювання, його призначення
- •2. Організація розробки бізнес-плану
- •3. Зміст і структура бізнес-плану
- •Структура бізнес-плану
- •Організаційно-правові форми підприємств
- •Організаційно - правові форми підприємств
- •Правове становище селянського (фермерського) господарства
- •Порядок створення селянського (фермерського) господарства і його державна реєстрація
- •Склад селянського (фермерського) господарства, права та обов'язки його членів
- •Правовий режим майна селянського (фермерського) господарства
- •Господарська діяльність селянського (фермерського) господарства
- •Умови та порядок припинення діяльності селянського (фермерського) господарства
- •Правове становище Акціонерного товариства Акціонерне товариство як суб’єкт підприємницької діяльності
- •Принципи організації а. Т.
- •Управління акціонерними товариствами
- •Порядок створення акціонерного товариства
- •Випуск акцій, Види акцій
- •Правове становище приватних підприємств
Порядок створення селянського (фермерського) господарства і його державна реєстрація
Право на створення селянського (фермерського) господарства має кожний громадянин України. Іноземні громадяни такого безпосереднього права не мають, хоча вони можуть брати участь у діяльності селянського (фермерського) господарства.
Закон України «Про селянське (фермерське) господарство» (статті 2-5) встановлює простий явочний спосіб створення такого господарства, тобто громадянин самостійно приймає рішення про створення фермерського господарства і йому не треба на це одержувати дозвіл.
Право на створення селянського (фермерського) господарства здійснюється за таких правових умов:
досягнення 18-річного віку, тобто повної дієздатності;
виявлення власного бажання створити фермерське господарство;
наявності документів, що підтверджують здатність громадянина займатися сільським господарством (це можуть бути документи про відповідну освіту, витяги із трудової книжки та ін );
проходження конкурсної комісії, склад якої формує районна державна адміністрація (виконавчий орган місцевого самоврядування) і затверджує голова відповідної ради.
Закон закріпив положення, відповідно до якого першочергове право на створення селянського (фермерського) господарства надається громадянам, які проживають у сільській місцевості і мають необхідну кваліфікацію або досвід роботи в сільському господарстві (ст. 4).
Для створення селянського (фермерського) господарства треба мати землі сільськогосподарського призначення. Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються у приватну власність і надаються в користування, в тому числі на умовах оренди із земель державної або комунальної власності, а також земель, вилучених (викуплених) у встановленому порядку.
Безоплатно у приватну власність передаються земельні ділянки в межах норм, визначених Земельним кодексом України. Така передача здійснюється один раз по кожному виду використання (ст. 116 Земельного кодексу). За плату передаються у приватну власність громадян для фермерського господарства земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство (ст. 121 Земельного кодексу).
У постійне користування для ведення фермерського господарства надаються землі, що перебувають у державній або комунальній власності, а в тимчасове - на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Ерозовані, переволожені, з підвищеною кислотністю або засоленістю земельні ділянки підлягають консервації, як і інші дегра-довані та малопродуктивні землі. Консервація здійснюється за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на підставі договорів з власниками земельних ділянок на певний термін та в разі залуження або заліснення.
Земельні ділянки виділяються, як правило, єдиним масивом з розташованими на ньому водними джерелами та лісовими угіддями, по можливості наближеними до існуючих доріг, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.
Землі лісового і водного фондів, що входять до угідь селянських (фермерських) господарств, не можуть передаватись у приватну власність, за винятком невеликих (до 5 га) ділянок лісів і невеликих (до 3 га) ділянок водойм і боліт.
Селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації в районних державних адміністраціях.
Для реєстрації фермерського господарства до зазначеного органу подається заява, в окремих випадках статут, список осіб, які виявили бажання створити селянське (фермерське) господарство, із зазначенням прізвища, імені та по батькові його голови, документ про внесення плати за реєстрацію, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Після відведення земельної ділянки в натурі та одержання Державного акта на право приватної власності на землю або на право постійного користування нею чи договору оренди та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи.