- •Тема 1. Макроекономіка як наука. Фундаментальні поняття макроекономіки
- •Предмет, об’єкт та суб’єкти макроекономіки
- •1.2. Загальнонаукові та специфічні методи макроекономіки, її функції
- •1.3. Фундаментальні поняття макроекономічної теорії. Види макроекономічних показників
- •1.4. Цілі та інструменти макроекономічної політики
- •Тема 2. Вимірювання результатів економічної діяльності. Макроекономічні тотожності
- •2.1. Принципи побудови системи національних рахунків
- •2.2. Валовий випуск та валовий внутрішній продукт
- •2.3. Номінальний та реальний ввп
- •2.4. Валовий національний продукт. Обмеженість показників ввп і внп. Показники суспільного добробуту
- •2.5. Модель кругопотоку продуктів та доходів
- •2.6. Похідні показники та основні макроекономічні тотожності
2.3. Номінальний та реальний ввп
Показник ВВП як найбільш загальна макроекономічна змінна використовується для порівняння економічного стану країни в різні часові періоди. З метою виключення впливу цінового фактора застосовують два показники – номінальний ВВП і реальний ВВП.
ВВП номінальний вимірює обсяг виробництва в економічній системі у поточних ринкових цінах кожного року.
ВВП реальний вимірює обсяг виробництва у будь-якому році у так званих зіставних цінах, тобто у постійних незмінних цінах базового року.
Базовий рік – це вихідний пункт, з якого починається відлік зміни цін. Він спеціально встановлюється для статистичних розрахунків у кожній країні.
Можуть бути застосовані два способи обчислення. Якщо показник значення ціни базового року прийнято за одиницю, і обчислення зміни цін здійснюється відносно одиниці, то отриманий показник зміни цін називають рівнем цін. А якщо базовий показник цін прийнято за 100, і обчислення йде відносно сотні, то отриманий показник називають індексом цін.
Узагальнено ця процедура виражена у цінових індексах, які розроблені за різними методиками і мають різні сфери застосування.
Індекс Ласпейреса припускає, що структура набору вироблених товарів і послуг залишається незмінною. Він обчислюється за формулою:
де
–
ціни поточного і базового періоду;
–
обсяг
виробництва товарів і послуг базового
року.
Недолік цього індексу в тому, що тут ваги відображають товарну структуру виробництва базового періоду, не враховуючи тих змін, які пов’язані з науково-технічним прогресом. Цей індекс завищує темп зростання цін, оскільки не враховує нових товарів, які з’явились у виробництві і споживанні за даний період. Індекс Ласпейреса, як правило, використовується для обчислення рівня інфляції – зміни споживчих цін, які визначаються для фіксованого ринкового кошика.
Індекс Пааше частково усуває обмеженість індексу Ласпейреса, оскільки вагами тут виступає структура виробництва поточного року:
де
–
обсяг виробництва товарів поточного
року.
Індекс Пааше застосовується як ВВП–дефлятор. Проте він також має недолік, оскільки недооцінює зростання загального рівня цін. Нові товари, як правило, більш якісні і складні, тому мають вищі ціни, через це нівелюється зміна цін на старі товари.
Індекс
Фішера усуває
недоліки обох індексів, оскільки
розраховується як середнє геометричне
значення індексів Ласпейреса і Пааше.
Він має вигляд:
Дефлятор
ВВП
–
це показник зміни рівня зважених середніх
цін по самому широкому набору товарів
і послуг, вироблених в даному році:
де
–
номінальний ВВП;
–
реальний ВВП.
Реальний ВВП можна представити як скоригований номінальний ВВП, очищений від впливу інфляції чи дефляції:
За
допомогою дефлятора ВВП коригується
величина показника номінального ВВП.
Якщо величина дефлятора ВВП
,
то відбувається коригування номінального
ВВП у бік збільшення, таке коригування
називається інфлюванням.
І навпаки, якщо
,
то відбувається коригування номінального
ВВП до зменшення, що називається
дефлюванням.
