Зведена таблиця приведених значень напрямків

Прийоми Назва пункту	I	II	III	IV	V	VI	Середнє
Степаново	0º00'00,0"	0º00'00,0"	0º00'00,0"	0º00'00,0"	0º00'00,0"	0º00'00,0"	0º00'00,0"
Андрійкове	71º39'23,5"	71º39'25,2"	71º39'24,0"	71º39'28,9"	71º39'26,7"	71º39'28,2"	71º39'26,1"
Голенищево	107º17'48,6"	107º17'45,1"	107º17'45,9"	107º17'50,2"	107º17'44,4"	107º17'46,5"	107º17'46,8"
Єлове	183º34'09,2"	183º34'11,9"	183º34'08,5"	183º34'10,0"	183º34'12,4"	183º34'13,4"	183º34'10,9"
Курган	254º25'25,4"	254º25'25,1"	254º25'27,0"	254º25'28,5"	254º25'28,0"	254º25'27,9"	254º25'27,0"

Оцінка точності вимірів

Оцінка точності кутових вимірів способом колових прийомів виконується за формулами [2]:

(5.1),

де - середня квадратична похибка напрямку;

m - кількість прийомів;

n - кількість напрямків;

- сума відхилень значень напрямків у прийомах від їх середнього значення, взятих за абсолютною величиною.

(5.2),

де --середня квадратична похибка найімовірнішого значення напрямку;

Для наведеного прикладу (табл. 5.3 і 5.4)

,

.

Лабораторна робота №6

Математична обробка результатів вимірювань полігонометричної мережі

Мета: освоїти алгоритм зрівнювання полігонометричної мережі за способом вузлів.

Прилади і обладнання: мікрокалькулятор.

Основні відомості

Метою математичної обробки планових геодезичних мереж у вигляді полігонометричної мережі є отримання найімовірніших значень координат усіх її пунктів. Уважається, що такі значення можуть бути отримані в результаті зрівнювання елементів полігонометричних мереж.

Існує багато способів зрівнювання полігонометричних мереж (строгих і наближених). Вибір способу зрівнювання залежить від класу (розряду), кількості вихідних пунктів, кількості вузлових точок, геометричної форми мережі тощо.

Завдання. Використовуючи вихідні дані і дані вимірювань, виконати обчислення і зрівнювання координат пунктів полігонометричної мережі (рис. 6.1) за способом вузлів.

Порядок виконання роботи

1. Складають схему полігонометричної мережі (рис. 6.1)

2. Користуючись даними табл. 6.1, складають таблицю вихідних даних для свого варіанта: значення абсцис усіх дирекційних пунктів змінюють на + ij,00 м, значення ординат – на – ij,00 м, значення вихідних даних кутів на + (0, j)" (i j –дві останні цифри номера залікової книжки студента).

3. Користуючись даними табл. 6.2, складають таблицю даних вимірювань для свого варіанта: значення кутів на першому, третьому і т.д. пунктах ходу змінюють на величину (+ 0, j)" , значення кутів на другому, четвертому і т.д. пунктах – на (- 0, j)".

4. Складають відомість зрівнювання дирекційних кутів і координат полігонометричної мережі (табл. 6.3) і заповнюють графи 1, 2, 5 шляхом перезаписування до них даних вимірювань (згідно з своїм варіантом), записують до графи 4 (червоним кольором) дирекційні кути вихідних ліній IV-V, III-II, VII-VI за своїм варіантом, а також до граф 8, 9 (червоним) – координати вихідних пунктів (рис. 6.1).

5. Обчислюють наближені значення дирекційних кутів вузлової лінії Е -30; (їх буде стільки, скільки ходів) за формулою:

, (6.1)

де i - номер ходу,

n_і – кількість кутів у i –му ході.

- сума виміряних кутів i -го ходу (записуються до графи 2 табл. 6.3)

Обчислені значення α'_{Е – 30і} записують (беручи в дужки) до графи 4 табл. 6.3 навпроти лінії Е-30.

Рис. 6.1 Схема полігонометричної мережі 2-го класу

Таблиця 6.1

Вихідні дані

№ пункту	Дирекційні кути	Координати
		Х, м	У, м
IV V	82011’32.8”	125242.69	148344.84
III II	190028’36.2”	99800.00	123500.00
VII VI	340023’56.1”	60798.67	153898.90

Таблиця 6.2