- •(Навчально – методичні матеріали для забезпечення самостійної роботи студентів)
- •Передмова
- •1. Взаємодія тіл і прискорення.
- •2. Маса тіл
- •3. Сила. Сили в природі.
- •1. Вага тіла
- •2. Невагомість
- •3.Рух штучних супутників Землі.
- •2. Процес конденсації
- •3.Насичена і ненасичена пара.
- •1. Процес пароутворення
- •1. Рідкі кристали
- •2. Створення матеріалів із наперед заданими технічними властивостями
- •3. Будова полімерів та їх властивості.
- •1.Електричний струм у вакуумі.
- •2.Термоелектронна емісія
- •Двохелектродна лампа.
- •4.Електронно – променева трубка.
- •Питання для самоперевірки:
- •1. Поняття про плазму
- •2.Методи отримання плазми. Високотемпературна плазма. Низькотемпературна плазма.
- •1.Терморезистор, будова , принцип дії, застосування.
- •2.Фоторезистор, будова, принцип дії, застосування.
- •1.Магнітні властивості речовини.
- •2.Парамагнетики. Діамагнетики.
- •3.Феромагнетики.
- •1. Трансформатор
- •2. Електричні станції. Передача і використання електричної енергії
- •Тема 10
- •1. Принципи (постулати) теорії відносності Ейнштейна
- •2. Маса та імпульс в теорії відносності.
- •3. Зв'язок між масою та енергією.
- •Питання для самоперевірки:
- •Висновки
- •Література
- •Рецензія
1. Вага тіла
Вага тіла - це сила, з якою тіло діє на горизонтальну опору чи розтягує підвіс, на якій його підвішено, внаслідок притягання Землі (мал.1а, 1б).
.На
тіло, яке знаходиться на горизонтальній
опорі (мал.
1а), діє дві
сили: сила тяжіння
і сила нормальної реакції опори
.
Мал. 1а Мал. 1б
На підставі другого закону Ньютона маємо:
А оскільки тіло знаходиться в спокої, то
тобто модулі цих сил рівні:
Крім того, за третім законом Ньютона сила реакції опори дорівнює за модулем і протилежна за напрямом силі, з якими тіло діє на опору, тобто вазі тіла.
Вага
тіла чисельно дорівнює силі тяжіння,
якщо тіло знаходиться в спокої і
відрізняється від неї лише точкою
прикладання (вектор ваги тіла на відміну
від сили тяжіння, що має гравітаційну
природу, прикладено до опори чи підвісу,
а силу тяжіння - до тіла). Оскільки
,
то вага тіла також залежить від широти
місцевості: максимальна на полюсах і
мінімальна на екваторі. Якщо ж тіло чи
підвіс будуть рухатись із прискоренням,
то вага тіла буде відрізнятись від сили
тяжіння, тобто
.
Розглянемо це на таких прикладах:
1.
Під час руху тіла (людини в ліфті) із
прискоренням вага тіла буде дорівнювати:
вниз -
,
вгору -
(рис.
2.а,
2б):
Мал. 2а. Мал. 2б
2. Під час руху тіла по випуклому мосту (рис.3) доцентрове прискорення буде напрямлене вниз, відповідно вага тіла буде дорівнювати:
а під час руху тіла по ввігнутому мосту (мал. 4)
Мал 3. Мал. 4
3.
Під час руху тіла на динамометрі із
прискоренням прискорення можна підібрати
таким, щоб воно дорівнювало g0
(a
= 9,8 м/с2 чи
= 9,8 м/с2).
При цьому вага тіла дорівнюватиме нулю.
У цьому стані тіло не тисне на опору і
не розтягує підвіс (динамометр показує
0), тобто знаходиться в стані невагомості.
2. Невагомість
Невагомість - стан механічної системи, при якому дія на систему зовнішніх сил не викликає взаємного тиску частинок цієї системи. При цьому всі частинки даної системи знаходяться в невагомості і вага тіла дорівнює нулю, а діє лише сила тяжіння. У цьому випадку сила тяжіння виявляється лише динамічно, надаючи всій системі і тілам (тілу, опорі або підвісу), які знаходяться в ній, однакового прискорення.
Взагалі тіло під дією зовнішніх сил буде знаходитись у стані невагомості в тому разі, якщо:
1. дія зовнішніх сил є силою тяжіння;
2. сили поля тяжіння надають всім частинкам тіла однакового прискорення у будь-якому його положенні;
3. початкові швидкості всіх частинок тіла однакові.
Досліди з тілом, підвішеним до динамометра, підтверджують також попередні розрахунки ваги.
Вага тіла, напрям прискорення якого збігається з напрямом прискорення вільного падіння, менша за вагу тіла під час його перебування в спокої.
Якщо прискорення тіла напрямлене в бік, протилежний прискоренню вільного падіння, його вага стає більшою від ваги тіла під час його перебування в спокої. Збільшення ваги тіла, викликане його прискореним рухом, називають перевантаженням. Перевантаження, наприклад, зазнає пілот, що виводить літак з пікірування (рис.5). У нижній частині траєкторії літак рухається по колу з доцентровим прискоренням, напрямленим до його центра по вертикалі вгору.
Мал. 5.
Абсолютне значення прискорення
Але його проекція на вертикальну вісь, напрямлену вниз, від'ємна:
Тому вагу пілота, тобто силу, з якою він діє на опору (крісло), визначають за формулою:
Таким
чином, вага пілота більша від його
"нормальної" ваги, що дорівнює mg,
на величину
,
тобто пілот зазнає перевантаження. Якщо
під час виходу із пікірування доцентрове
прискорення
перевищує
за абсолютним значенням прискорення
вільного падіння g
в n
раз
,
то вага пілота
тобто вона буде в (n + 1) разів більшою від нормальної ваги пілота.
Під час перевантаження збільшують свою вагу і внутрішні органи організму пілота, збільшується сила, з якою вони діють один на одного і на його кістяк (скелет). Це викликає больові відчуття, а надмірні перевантаження можуть стати небезпечними для здоров'я. Треновані пілоти витримують перевантаження до 10mg (зазвичай перевантаження виражають не через величину mg, а через величину g і говорять, що перевантаження дорівнює, наприклад 10g ).
