64. Періодичний режим функціонування системи – це:

1) здатність її зберігати свій стан як завгодно довго (як за відсутності, так і за наявності зовнішніх збурювальних впливів);

2) режим, коли протягом рівних проміжків часу система приходить до одного й того самого стану (потрапляє в точку фазового простору);

3) рух динамічної системи з одного стійкого режиму (періодичного або рівноважного) до іншого;

4) інтерпретація результатів, яка полягає у здійсненні перекладу з абстрактної мови системи в більш конкретну, змістов­ну мову опису реального об’єкта;

65. Перехідним режимом системи називається:

1) здатність її зберігати свій стан як завгодно довго (як за відсутності, так і за наявності зовнішніх збурювальних впливів);

2) режим, коли протягом рівних проміжків часу система приходить до одного й того самого стану (потрапляє в точку фазового простору);

3) рух динамічної системи з одного стійкого режиму (періодичного або рівноважного) до іншого;

4) інтерпретація результатів, яка полягає у здійсненні перекладу з абстрактної мови системи в більш конкретну, змістов­ну мову опису реального об’єкта;

66. Прямим зв’язком називається:

1) зміна станів системи з часом;

2) процес подання інформації у вигляді деякої послідовності символів;

3) вид з’єднання між елементами, при якому вихідний вплив одного елемента передається на вхід іншого елемента;

4) вид з’єднання між елементами, при якому вихідний вплив одного елемента передається на вхід того ж елемента;

67. Зворотним зв’язком називається:

1) зміна станів системи з часом;

2) процес подання інформації у вигляді деякої послідовності символів;

3) вид з’єднання між елементами, при якому вихідний вплив одного елемента передається на вхід іншого елемента;

4) вид з’єднання між елементами, при якому вихідний вплив одного елемента передається на вхід того ж елемента;

68. Системи, що містять як елементи технічні пристрої та можуть протягом деякого проміжку часу функціонувати без участі людини, носять назву:

1) економічних;

2) технічних;

3) ергатичних;

4) організаційних;

69. Системи, які містять у контурі управління як технічні пристрої, так і людей, що взаємодіють з цими пристроями, називають:

1) економічні;

2) технічні;

3) ергатичні;

4) організаційні;

70. Розташування частин та елементів у порядку від вищого до нижчого називають:

1) системою;

2) підсистемою;

3) ієрархією;

4) над системою;

71. Зв’язки між підсистемами різних рівнів називають:

1) системними;

2) вертикальними;

3) ієрархічними;

4) горизонтальними

72. Зв’язки між підсистемами одного рівня називають:

1) системними;

2) вертикальними;

3) ієрархічними;

4) горизонтальними4

73. Для кожної підсистеми зв’язки з усіма підлеглими їй підсистемами називають:

1) зовнішніми;

2) внутрішніми;

3) ієрархічними;

4) горизонтальними;

74. За ступенем конкретності завдання кінцевих результатів цілі системи класифікують так:

1) вимірні, невимірні;

2) точкові, інтервальні;

3) функціональні, предметні;

4) функціональні, структурні;

75. За жорсткістю фіксації результату цілі системи класифікують так:

1) вимірні, невимірні;

2) точкові, інтервальні;

3) функціональні, предметні;

4) функціональні, структурні;

76. За можливістю визначення у кількісній формі бажаних результатів цілі системи класифікують так:

1) вимірні, невимірні;

2) точкові, інтервальні;

3) функціональні, предметні;

4) функціональні, структурні;

77. Підсистема – це:

1) дослідження реальних систем, явищ і об’єктів за допомогою моделей, що охоплює побудову моделей, дослідження властивостей моделей та перенесення здобутих відомостей на реальні системи;

2) кількісна чи якісна визначеність станів динамічної системи, яка фіксується спостереженнями;

3) процес подання інформації у вигляді деякої послідовності символів;

4) сукупність елементів, об’єднаних спільним процесом функціонування, які, взаємодіючи, реалізують певну операцію, необхідну для досягнення поставленої перед системою в цілому мети;

78. Система, в якій із часом відбуваються деякі зміни, називають:

1) статичною;

2) динамічною;

3) економічною;

4) кібернетичною;

79. Спосіб, за допомогою якого елементи системи взаємодіють між собою, є:

1) кодуванням;

2) зв’язком;

3) систематизацією;

4) синтезом;

80. Все те, що перебуває зовні системи, необхідні умови існування та розвитку системи, називають:

1) зовнішнім середовищем;

2) ендогенними змінними;

3) екзогенними змінними;

4) елементами;

81. Відношення тотожності (взаємно однозначної відповідності) двох систем в деякому структурному або функціональному аспекті – це:

1) моделювання;

2) систематизація;

3) гомоморфізм;

4) ізоморфізм;

82. Діяльність, яка має на меті забезпечити цілеспрямоване поводження системи під час зміни умов зовнішнього середовища або умов її функціонування, становить сутність:

1) регулювання;

2) саморегуляції системи;

3) встановлення рівноваги системи;

4) управління (системою);

83. Стійка впорядкованість та зв’язок між елементами та підсистемами системи – це:

1) структура системи;

2) стан поводження системи;

3) рівновага системи;

4) критерій;

84. Параметри порядку:

1. параметри системи що визначають її поводження

2. характеризується значеннями ознак системи в даний момент часу.

3. системи, які створені людиною

4. для кожної підсистеми зв’язки з усіма підлеглими їй підсистемами

85. Стан системи:

1. характеризується значеннями ознак системи в даний момент часу

2. ситуаційний аналіз

3. системний аналіз

4. системні характеристики

86. Штучна система:

1. системи, які створені людиною

2. структури, що виникають спонтанно у відкритих нерівноважних системах

3. віднесення запису до одного із заздалегідь визначених класів, наприклад, під час оцінювання ризиків, пов’язаних із видачею кредитів.

4. інформація, подана в певних формах, адекватних можливим процесам її обробки

87. Якщо у системі наявні зворотні зв’язки (при чому зв’язок АВ не еквівалентний ВА), то кількість можливих зв’язків між r елементами дорівнює:

3. 

4. 

88. Внутрішні зв’язки системи:

1. для кожної підсистеми зв’язки з усіма підлеглими їй підсистемами

2. це можливість застосування даної ЕММ для вивчення аналогічних об’єктів

3. це врахування особливих факторів функціонування системи і введення їх у модуль

4. запис при якому не використовується чітко визначена знакова система

89. Прості системи:

1. такі, які можна описати з достатньою точністю

2. це неподільна частина системи, що має деяку самостійність стосовно всієї системи

3. кількісна чи якісна визначеність станів динамічної системи, яка фіксується спостереженнями

4. методологія дослідження об’єктів довільної природи через їх розгляд як системи

90. Ізольовані системи:

1. складні динамічні системи із управлінням

2. детальний аналіз усіх складових макроекономічної системи з метою виявлення найуразливіших моментів

3. відношення загальної інформативності системи до загальної вартості інформації

4. системи, що не обмінюються із зовнішнім середовищем енергією, речовиною, інформацією

91. Структура системи:

1. стійка впорядкованість та зв’язок між елементами та підсистемами системи

2. детальний аналіз усіх складових макроекономічної системи з метою виявлення найуразливіших моментів

3. визначення математичного методу для розв’язку проблем системи

4. полягає у перетворенні її входів на виході

92. Фазовий простір:

1. абстрактний багатовимірний математичний простір, координатами якого є незалежні параметри руху системи

2. державна регуляторна політика

3. ідентифікація інтересів галузі та регіону

4. необхідні відповідні перспективні програми

93. Елемент системи:

1. інвестиції, як елемент розвитку економічної системи

2. це неподільна частина системи, що має деяку самостійність стосовно всієї системи

3. соціальний захист населення, як головного елементу суспільства

4. система прав і обов’язків суб’єктів

94. Підсистема:

1. частина системи, виокремлена за тими чи іншими системотвірними ознаками

2. наявність оптимального плану

3. враховані всі суттєві фактори при побудові моделі

4. відома імовірність появи випадкової величини

95. Рівновага системи:

1. узгодження суміжних задач, врахування всіх необхідних умов для знаходження оптимального плану та за потребою подальше покращення якості розв’язку

2. оцінки ендогенних змінних та коефіцієнтів цільової функції (Cj)

3. це здатність її зберігати свій стан як завгодно довго

4. віднесення запису до одного із заздалегідь визначених класів, наприклад, під час оцінювання ризиків, пов’язаних із видачею кредитів.