- •Безпека життєдіяльності
- •Розділ 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності Тема 1.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- •Історія виникнення питань пов’язаних з проблемою безпеки життєдіяльності людини.
- •2. Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •4, 5. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності
- •7. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів
- •Джерела небезпек, небезпечні ситуації та вражаючі фактори
- •Тема 1.2. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •1. Системно-структурний підхід та системний аналіз — методологічна основа безпеки життєдіяльності
- •2. Система «людина-життєве середовище» та її компоненти
- •3. Рівні системи «людина - життєве середовище»
- •Тема 1.3. Ризик як оцінка небезпеки
- •1. Загальна оцінка та характеристика небезпек
- •Стан травматизму в Україні у 1997 – 1998 роках
- •2. Оцінка ризику небезпеки
- •Категорія серйозності небезпек
- •Рівні ймовірності небезпеки
- •Матриця оцінки ризику
- •3. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •4. Управління ризиком
- •5. Якісний аналіз небезпек
- •Розділ 2. Людина як елемент системи «Людина – життєве середовище» Тема 2.1. Людина як біологічний та соціальний суб’єкт
- •1. Визначення основних понять: «життя», «діяльність», «людина», «праця».
- •2. Людина та її біологічні та соціальні ознаки
- •3. Діяльність людини
- •Тема 2.2. Середовище життєдіяльності людини
- •Характеристика середовища життєдіяльності людини.
- •Природне середовище
- •Техносфера
- •4. Ноосфера
- •5. Соціально-політичне середовище
- •Тема 2.3. Фізіологічні особливості організму людини
- •Організм людини як сукупність тілесних і фізіологічних систем.
- •2. Будова і властивості аналізаторів
- •С труктура аналізатора
- •3. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- •4. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- •Значення мікроелементів для організму людини
- •Тема 2.4. Психологічні особливості людини
- •Психіка людини та безпека життєдіяльності.
- •2. Значення нервової системи в життєдіяльності людини
- •3. Властивості людини
- •4. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- •Розділ 3. Правові, нормативно-технічні та організаційні основи забезпечення безпеки життєдіяльності Тема 3.1. Правові основи безпеки життєдіяльності
- •1. Загальні принципи побудови законодавства з безпеки життєдіяльності
- •Тема 3.2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •1. Загальні принципи управління безпекою життєдіяльності
- •2. Управління бжд на глобальному рівні
- •2.1. Програма дій «Порядок денний на XXI століття»
- •2.2. Декларація тисячоліття Організації Об'єднаних Націй
- •2.3. Кіотський протокол
- •3.Україна як суб'єкт міжнародних правовідносин у сфері бжд
Значення мікроелементів для організму людини
Макроелементи |
Функції мікроелемента в організмі |
Продукти харчування, які містять макроелементи |
Кальцій |
Основна складова частина кісткової тканини, компонент системи зсідання крові, активатор ряду ферментів, гормонів |
Молоко та молочні продукти |
Магній |
Нормалізує стан нервової системи, регулює кальцієвий і холестериновий обмін, має властивість розширювати судини, сприяє зниженню артеріального тиску |
Крупи, горох, квасоля, хліб з грубо змеленого борошна, рибні продукти |
Фосфор |
Регулює функції центральної нервової системи, енергетичне забезпечення процесів життєдіяльності організму |
Молоко та молочні продукти, м'ясо, риба, зернові та бобові |
Калій |
Забезпечує нормальну життєдіяльність органів кровообігу, процесів нервового збудження в м’язах , внутрішньоклітинного обміну |
Соя, квасоля, горох, картопля, морська капуста, сухофрукти, (урюк, родзинки, груші, яблука), молоко |
Натрій |
Бере участь у процесах внутрішньоклітинного та міжклітинного обміну, в підтримці осмотичного тиску протоплазми і біологічних рідин організму, в водному обміні |
Потрапляє в організм переважно у вигляді хлориду натрію (кухонна сіль) |
Хлор |
Регулює осмотичний тиск в клітинах та тканинах, нормалізує водний обмін, бере участь в утворенні соляної кислоти в шлунку |
Потрапляє в організм переважно у вигляді хлориду натрію (кухонна сіль) |
Сірка |
Необхідний структурний елемент деяких амінокислот, входить до складу інсуліну, бере участь в його утворенні |
Яловичина, свинина, морський окунь, тріска, ставрида, яйця, молоко, сир |
Мікроелементи — це група хімічних елементів, присутніх в організмі людини і тварин у малих концентраціях. Добова потреба в них виражається в міліграмах або частках міліграма. Мікроелементи мають високу біологічну активність та необхідні для життєдіяльності організму. До таких мікроелементів належать залізо, мідь, кобальт, нікель, марганець, стронцій, цинк, хром, йод, фтор. Нестача цих речовин у харчуванні може призвести до структурних та функціональних змін в організмі, а їх надлишок має токсичну дію. Найбільш дефіцитні мінеральні елементи в їжі людини — кальцій та залізо. Основні властивості мікроелементів наведені в таблиці.
Значення мікроелементів для організму людини
Мікроелементи |
Функції мікроелемента в організмі |
Продукти харчування, які містять мікроелементи |
Залізо |
Міститься в гемоглобіні крові, бере участь в окисно-відновних процесах, входить до складу ферментів, стимулює внутрішньоклітинні процеси обміну |
Печінка, нирки, м'ясо кролів, яйця, гречана крупа, пшоно, бобові, яблука, персики |
Мідь |
Необхідна для синтезу гемоглобіну, ферментів, білків, сприяє нормальному функціонуванню залоз внутрішньої секреції, виробленню інсуліну, адреналіну |
Печінка, морські продукти, зернові, гречана та вівсяна крупа, горіхи |
Кобальт |
Активізує процеси утворення еритроцитів і гемоглобіну, впливає на активність деяких ферментів, бере участь у виробленні інсуліну, необхідний для синтезу вітаміну В 12 |
Морські рослини, горох, буряк, червона смородина, полуниці |
Нікель |
Стимулює процеси кровотворення |
Морські продукти |
Марганець |
Бере участь у процесах утворення кісток, кровотворенні, функціях ендокринної системи, обміні вітамінів, стимулює процеси росту |
Злакові, бобові, горіхи, чай, кава |
Йод |
Бере участь в утворенні гормону щитовидної залози – тироксину, який контролює стан енергетичного обміну, активно впливає на фізичний та психічний розвиток, обмін білків, жирів, вуглеводів, водно-сольовий обмін |
Морська вода, морські риби, креветки, морська капуста |
Фтор |
Бере участь у розвитку зубів, утворенні кісток, нормалізує фосфорно-кальцієвий обмін |
Риба, баранина, телятина, вівсяна крупа, горіхи |
Цинк |
Входить до складу багатьох ферментів, інсуліну, бере участь у кровотворенні, синтезі амінокислот, необхідний для нормальної діяльності ендокринних залоз, нормалізує жировий обмін |
Печінка, м'ясо, жовток яйця, гриби, злакові, бобові, часник, картопля, буряк, горіхи |
Хром |
Бере участь у регуляції вуглеводного і мінерального обміну, метаболізмі холестерину, активізує ряд ферментів |
Волова печінка, м'ясо, птиця, зернові, бобові, перлова крупа, житнє борошно |
Неправильне харчування суттєво знижує захисні сили організму і працездатність, порушує процеси обміну речовин, призводить до передчасного старіння і може спричиняти виникнення багатьох захворювань, зокрема інфекційного характеру.
Надмірне харчування, особливо в сполученні з нервово-психічною напругою, малорухливим способом життя, вживанням алкогольних напоїв і курінням, може призвести до виникнення багатьох захворювань.
Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) до захворювань, пов'язаних з надмірною вагою, віднесені:
* атеросклероз,
* серцево-судинні порушення,
* гіпертонія,
* ожиріння,
* жовчнокам'яна хвороба,
* цукровий діабет та інші.
Переїдання досить часто буває причиною захворювань органів кровообігу.
Раціональним вважається таке харчування, яке забезпечує нормальну життєдіяльність організму, високий рівень працездатності і опору впливу несприятливих факторів навколишнього середовища, максимальну тривалість активного життя.
