- •Національний транспортний університет
- •Д.С.Колосюк
- •Конспект лекцій
- •Лекція 1
- •Загальні відомості про нафту і технологію її переробки основний склад нафти
- •Лекція 2
- •Методи переробки нафти
- •Лекція 3 бензини загальні відомості
- •* Примітка. Октановий індекс – півсума значень октанових чисел, визначених за моторним і дослідницьким методом
- •Теплота згоряння
- •Випаровування
- •Антидетонаційні властивості
- •Лекція 5 корозійність і стабільність бензинів
- •5 Мг/100 см3 палива)
- •Лекція 6 економія бензинів та добавки до них
- •Лекція 6 дизельні палива загальні відомості
- •Прокачування палива
- •(Авіаційного тс-і)
- •Лекція 7 випаровування і згоряння дизельних палив
- •* Оксид вуглецю – со; оксиди азоту – no, no2, n2o4, n2o5, які позначають сумарно nOx; оксиди сірки – so2, so3; сірчаний газ – h2s; альдегіди – акролеїн – ch2cho; сажа – с; бенз--пирен – с20н12.
- •Лекція 8 альтернативні палива загальні відомості
- •Газові вуглеводневі палива
- •Примітка: *у мДж/м3
- •Примітка: * температура плавлення твердих
- •Спирти, водень та інші палива
- •* Примітка: Бензини №1 і №2, до яких додається спирт, мають різні октанові числа.
- •Лекція 9 мастильні матеріали тертя і мащення
- •Моторні оливи
- •Лекція 11 в’язкість та в’язкісно-температурні властивості
- •Лекція 12 протизношувальні властивості
- •(Порівняльні дані при 48-годинному дослідженні на стенді)
- •Примітка: Температура в системі охолодження на вході в двигун – 490с, на виході – 540с.
- •Лекція 12 присадки до олив
- •Лекція 13 відпрацювання і заміна оливи
- •Лекція 14 позначення та класифікації моторних олив
- •Лекція 15 трансмісійні оливи
- •Лекція 16 синтетичні оливи
- •Лекція 17 пластичні мастила
- •Лекція 18 технічні рідини (Загальна характеристика. Основні вимоги до якості технічних рідин) охолоджувальні рідини
- •Рідини для гідравлічних систем
- •Додатки Додаток 1 Середня температурна поправка густини на 10с
- •Додаток 4 Клас в’язкості моторних олив згідно з гост 17479.1-85
- •Додаток 5. Призначення моторних олив згідно з Європейською класифікацією acea
- •Додаток 6. Позначення пластичних мастил за dіn 51 502
- •* Літера стоїть першою в позначенні мастила
- •** Ця літера стоїть після першої, яка визначає призначення мастила
- •*** Літера стоїть після цифри – класу консистенції
- •Додаток 7. Застосування пластичних мастил
- •* Заборонено використання у новій техніці Додаток 3. Переведення умовної в’язкості (е) в кінематичну () та універсальні секунди Сейболта (ssu)
- •Додаток 8 Абревіатури та повни назви установ
- •Додаток 2 Переведення літрів бензину в кілограми
Лекція 12 протизношувальні властивості
При експлуатації всі двигуни зношуються. Швидкість і види зношування залежать від конструктивних особливостей двигуна, багатьох експлуатаційних факторів, якості палив і олив.
В двигунах можуть виникати різні види зношування. Так, в результаті механічних дій може бути механічне зношування; при хімічній взаємодії металів матеріалу пари тертя із мастильним матеріалом, який містить корозійні продукти, а також із продуктами згоряння палива, водою може відбуватись хімічне та електрохімічне зношування тощо.
Значна роль у зменшенні зношування деталей двигуна належить якості оливи. Для запобігання зношуванню, утворенню задирок, оплавленню металевих поверхонь оливи повинні мати хорошу маслянистість, утворювати міцну плівку. В утворенні такої плівки значна роль належить в'язкості і в'язкісно-температурним властивостям оливи (індексу в'язкості). Але маслянистість, тобто змащувальні властивості, - це сукупність ще кількох властивостей оливи. Багато вузлів тертя працюють в умовах наявності тоненької мастильної плівки, тому великого значення набуває міцність плівки, яка залежить від хімічного складу оливи та вмісту поверхнево-активних речовин. Високов'язкісні оливи більш "маслянисті" порівняно з малов'язкими, що отримують з однієї сировини, бо з підвищенням в'язкості в оливі збільшується вміст полярно-активних речовин та їх молекулярна маса. Тому залишкові оливи мають більш високу маслянистість порівняно з дистилятними (з однієї сировини). Для попередження підвищеного зношування тертьових поверхонь до складу оливи додають протизношувальні та протизадирні присадки. Значна увага належить антифрикційним властивостям моторних та інших олив. Поліпшення антифрикційних властивостей оливи досягається зменшенням внутрішнього тертя (підбором відповідної в'язкості оливи) і зовнішнього тертя (добавкою в оливи антифрикційних присадок - модифікаторів тертя).
Таким чином, основними властивостями, які відносяться до змащувальних, є протизношувальні, протизадирні, антифрикційні. Під час добору присадок треба враховувати конкретні умови роботи оливи, тому що неправильний їх підбір може завдати шкоди, наприклад, підвищити корозію підшипників продуктами розкладу присадок. Виробництво якісної оливи з відповідними присадками (за якістю і кількістю) належить нафтопереробникам і нафтохімікам і не повинно бути справою експлуатаційників. Добавка присадок без відповідних знань може викликати несумісність присадок, що призводить до підвищеного утворення осадів, корозії, прискореному старінню оливи.
Одне з призначень оливи - запобігання корозії металевих поверхонь. Однак оливи іноді можуть самі спричинювати корозію. Корозійні властивості оливи зумовлені наявністю в них органічних кислот, сірчаних сполук, водорозчинних (неорганічних) кислот і лугів.
Органічні кислоти завжди містяться в оливі. При експлуатації їх кількість збільшується за рахунок окислення оливи. Органічні кислоти спричинюють корозійне зношування вкладишів підшипників колінчастого вала (рис.6), дзеркал циліндрів і поршневих кілець, прискорюють засмолення і закоксування поршнів, клапанів, утворення осадів. Органічні кислоти особливо небезпечні для кольорових металів, з якими вони утворюють солі органічних кислот.
Останні є липкими масами і можуть випадати у вигляді осадів. Підвищену корозійність мають низькомолекулярні органічні кислоти. Високомолекулярні органічні кислоти спричинюють корозію при підвищених температурах, в присутності вологи і кисню.
Сірчані сполуки завжди є в оливі у вигляді різних речовин. Сірка проявляє тим більшу корозійну агресивність, чим вище температура. При середніх температурах сірка утворює з металами комплекси у вигляді тоненьких плівок, які можна розглядати як мастильний матеріал, наприклад, у трансмісійних оливах. При високих температурах, що мають місце в двигунах, сірчані сполуки-комплекси розкладаються з утворенням сульфідів, які є крихкими і легко видаляються з металевих поверхонь. Це і є корозія, яка веде до руйнування металевих поверхонь.
Вміст сірчаних сполук в оливі, що працює в двигуні, підвищується за рахунок газів, які прориваються з камери згоряння. Ці гази містять велику кількість парів води і кислотних ангідридів – SO2, SO3, NO2 та інші, мають кислотність і корозійну агресивність. При згорянні палива з його сірчаних сполук утворюються ангідриди, які в подальшому при конденсації утворюють з водою неорганічні сірчану, сірчисту кислоти; можливе утворення вугільної та азотної кислот (останні утворюються як побічні продукти). Неорганічні кислоти мають дуже високу корозійну властивість. Низькотемпературний режим роботи двигуна, змінний режим, погана вентиляція картера сприяють конденсації парів води, ангідридів, корозійному зношуванню двигуна. Продукти неповного згоряння палива, що прориваються в оливний картер, містять також важкі фракції палива після їх термічного розкладу і тверді продукти (сажу, сполуки металів антидетонаторів - при використанні їх для підвищення октанового числа бензину). Всі ці сполуки та речовини спричинюють утворення смолистих та лакових відкладень.
Температура системи охолодження сильно впливає на корозійне зношування двигуна і утворення осадів. Високі температури в системі охолодження, що попереджають конденсацію водяних парів та утворення агресивних сполук при цьому, швидке прогрівання двигуна з використанням методів прискорення його пуску та прогрівання сприяють зменшенню корозійного зношування двигуна.
З метою нейтралізації продуктів згоряння палив, що прориваються в оливний картер, та корозійних продуктів окислення оливи до її складу вводять лужні присадки.
Чим вище лужність оливи, тим вища її нейтралізуюча властивість. Всі лужні присадки – зольні. Але підвищена лужність оливи може спричинити підвищення зношування двигуна, виникнення розжарювального запалювання і детонації в бензинових двигунах внаслідок утворення зольних відкладень в камері згоряння. Заміна оливи в бензинових двигунах оливою, призначеною для дизелів, які працюють у важких умовах (вантажні автомобілі), тягачі, дорожньо-будівельна техніка та інш.) призводить до виникнення розжарювального запалювання, а іноді – до детонації.
Під час експлуатації олива окислюється, змінюється її первісний хімічний склад і властивості (протизношувальні, протизадирні) під впливом високих температур, кисню повітря, картерних газів, продуктів неповного згоряння палива, води, що конденсується з відпрацьованих газів, каталітичної дії металів та ін. Крім того, випаровуються легкі фракції оливи, спрацьовуються присадки, йде забруднення оливи різними домішками. Власне, спрацювання присадок, окислення оливи та її забруднення викликають підвищене зношування двигуна, необхідність заміни оливи.
Наслідком окислення є утворення корозійних сполук, осадів, лаків і нагарів, які викликають корозію підшипників, забивання оливопроводів, сітки оливоприймача, пригоряння кілець, прогоряння клапанів тощо.
Стійкість оливи окисленню киснем повітря - хімічна стабільність - залежить від кількох параметрів.
Швидкість окислення, утворення різноманітних сполук при окисленні оливи залежать від хімічного складу оливи, а також від кількості кисню в системі, температури (в двигуні, а не повітря), наявності металів-каталізаторів, води, старих продуктів окислення (відпрацьованої оливи).
Основний фактор швидкості окислення – температура і тиск, при яких працює олива. Так, питомий тиск у шатунних підшипниках за останні роки підвищився приблизно в 2 рази, в парі поршневе кільце - поршень - у 2...3 рази і т.п. Підвищення тиску супроводжується підвищенням температури. Крім того, зменшення об’єму оливної системи також веде до підвищення температури і прискорення окислення оливи. За умов поганого технічного стану ЦПГ та сильного прориву газів у картер температура поршня в зоні першої канавки різко збільшується. Олива під впливом високих температур зазнає інтенсивного окислення, полімеризації, конденсації, розкладу, коксування. Наприклад, при температурі 500С треба в 1700 разів більше часу для окислення оливи до тієї ж глибини, що і при температурі 1500С. Чим нижче якість оливи, тим більша швидкість окислення, тобто нижче хімічна стабільність. Моторна олива додатково підлягає впливу високонагрітих газів, що прориваються в картер. Температура газів, що потрапляють в оливний картер в зоні ЦПГ на такті стиснення, сягає 4500С для бензинових двигунів, 5000С і вище – для дизелів.
Найбільш інтенсивно олива окислюється в перші години роботи. На початковій стадії утворюються головним чином продукти розкладу пероксидів - кислоти, альдегіди, кетони, ефіри і т.д., а потім - продукти більш глибокого окислення, які можуть випадати в осад. При температурах до 3000С спостерігається в основному окислення, при більш високих температурах - розрив вуглеводнів (крекінг). Підвищення тиску повітря, площини стикання з ним прискорює окислення оливи.
Олива стикається з різними металами, деякі з них можуть бути каталізаторами. Це, передусім, свинець, мідь та їх сплави. В присутності парних металів (наприклад, заліза і міді) олива окислюється значно швидше, ніж під впливом цих металів окремо. Цей фактор слід мати на увазі при виборі модифікатору тертя для зношених двигунів. Модифікатори, у складі яких є м’які метали - мідь, свинець, їх оксиди, поряд із зменшенням коефіцієнта тертя, підвищенням тиску в системі, провокують окислення оливи, збільшення його швидкості.
На швидкість окислення впливає стара олива (залишки відпрацьованої після її зливання). Тому періодичне промивання двигуна при заміні оливи зменшує кількість шкідливих викидів в атмосферу, витрати палива і оливи, зменшує зношування двигуна. Промивати двигун можна індустріальними оливами (наприклад, веретінною), або спеціальними промивними оливами, які мають високі мастильні властивості і розчинну здатність щодо осадів. Цих якостей не мають палива, які іноді використовують (гас, дизельне паливо). Промивка двигуна спеціальними розчинами протягом 5...10 хв повинна відбуватися тільки на станціях технічного обслуговування. Незнання властивостей цих рідин з дуже сильними розчинними та деякими негативними діями може завдати шкоди двигуну.
Більш важкими умовами роботи оливи в двигуні є експлуатація на змінних режимах, з частими зупинками і початком руху, роботою на холостому ході. За таких умов йде інтенсивне окислення оливи, утворення відкладень, корозійне зношування двигуна. Власне, в таких умовах працюють автомобілі і автобуси в містах.
Дуже часто причиною підвищеного зношування двигуна, утворення різних осадів є засмічення оливи продуктами згоряння палива, особливо в двигунах, що працюють на низькотемпературному режимі. Продукти неповного згоряння палива, пари води конденсуються на стінках циліндрів, через зону поршневих кілець надходять в оливний картер, перемішуються з оливою. Відбувається емульгування, коагуляція і випадіння з оливи різних осадів. Заміна оливи з деяким скороченням терміну її використання в двигуні попереджає передчасне зношування двигуна. Олива при цьому може ще не загубити повністю свої властивості. Більш часта заміна оливи запобігає накопиченню осадів, що утворюються з продуктів окислення та засмічення оливи.
Осади, що утворюються в оливі, розподіляють за своєю дією на низькотемпературні (шлами) і високотемпературні (нагари, лаки). Високотемпературні осади утворюються, в основному, внаслідок низької якості оливи; середньотемпературні - за рахунок низької якості палива і оливи; низькотемпературні - за рахунок засмічення оливи продуктами згоряння палива. Вода, що може попасти в оливу, викликає інтенсивне утворення осадів.
Шлами (осади) - нерозчинні в оливі речовини, які відкладаються в низькотемпературних зонах двигуна. Паливо, механічні домішки, вода, тверді продукти окислення оливи та згоряння палива приймають безпосередню участь в утворенні шламів. Низькотемпературні осади відкладаються в картері, на сітці оливоприймача, в каналах оливної системи, на кришці клапанної коробки, в підшипниках, шийках колінчастого вала та інших деталях двигунів. Накопичуючись в оливопроводах, наприклад, шлами можуть порушити або припинити доступ оливи до тертьових поверхонь. Склад осадів не постійний, залежить від якості оливи та палива, умов експлуатації, технічного стану двигуна. При роботі двигуна на змінних режимах з частими пусками та зупинками, на низькотемпературному режимі, в умовах підвищеного забруднення ззовні, олива спрацьовується швидше. Шламоутворення збільшується при використанні низькоякісних олив. В зношених двигунах шламоутворення також зростає (табл.). При збільшенні зазору в зоні поршневих кілець від 0,6 мм до 1,2 мм кількість відкладень зростає в 1,35 рази за рахунок підвищення прориву газів в оливний картер.
Таблиця. Вплив технічного стану двигуна на забруднення оливи
