- •19. Дренаж на зрошуваних землях
- •19.1. Види дренажу
- •19.2. Горизонтальний дренаж
- •19.2.1. Конструкція горизонтального дренажу
- •19.2.2. Розрахунок параметрів горизонтального систематичного дренажу
- •19.2.3. Гідравлічний розрахунок закритих дрен і колекторів
- •19.2.4. Розрахунок берегових дрен
- •19.2. Значення параметра
- •19.1. Коефіцієнт ψ
- •19.2.5. Розрахунок головних дрен
- •19.2.6. Споруди на системі горизонтального дренажу
- •19.3. Вертикальний дренаж
- •19.3.1. Конструкція вертикального дренажу
- •19.3.2. Розрахунок параметрів систематичного вертикального дренажу
- •19.3.3. Розрахунок лінійних систем дренажу
- •19.3.4. Насосно-силове обладнання для свердловин вертикального дренажу
- •19.4. Комбінований дренаж
- •19.4.1. Умови застосування і конструкція
- •19.4.2. Розрахунок параметрів комбінованого дренажу
- •19.5. Контроль режиму ґрунтових вод
- •Контрольні питання
19.3.4. Насосно-силове обладнання для свердловин вертикального дренажу
Для обладнання свердловин вертикального дренажу, як правило застосовують, відцентрові свердловинні насоси з зануреними електродвигунами типу ЭЦВ.
При виборі обладнання необхідно мати такі техніко-економічні дані:
статичний рівень води в свердловині;
характеристику свердловини, що виражає залежність між динамічним пониженням рівня води в свердловині і дебітом, а також значення розрахункових параметрів динамічного пониження
і дебіту
;глибину свердловини, діаметр обсадної колони (глухої і фільтрової частини), інтервал установки фільтра;
відмітки гирла свердловини і центра вихідного отвору відвідного трубопроводу;
потрібний надлишковий тиск при роботі на закриту трубопровідну мережу.
Потрібний напір насосу визначають за формулою
,
(19.81)
де
– статичне пониження рівня води в
свердловині, м;
– динамічне пониження рівня води в свердловині, м;
– різниця геодезичних
відміток гирла свердловини і скидного
отвору відвідного трубопроводу, м;
– надлишковий
напір, необхідний для роботи закритої
трубопровідної мережі, м;
– втрати напору
по довжині трубопроводу і місцеві
втрати в арматурі, м.
При виборі насоса
необхідно використовувати його напірну
характеристику тільки в області високого
ККД. Напір вибраного насоса
при
подачі
повинен
бути не нижче потрібного
.
Найкращій режим роботи системи буде при спів падінні оптимального режиму роботи насосу і свердловини. Допустиме застосування насосу, в якого напір до 5 % нижче потрібного. При цьому необхідно передбачати такі заходи:
застосування відвідного трубопроводу збільшеного діаметру;
зменшити значення розрахункових параметрів
і
в
допустимих межах.
При розташуванні робочого інтервалу напірної характеристики нижче розрахункового режиму свердловини необхідно передбачати один із таких способів регулювання:
дроселювання потоку води;
підрізка робочих коліс насоса;
зниження ступіней насосу;
комбінований спосіб.
Вибір того чи іншого способу регулювання визначається на підставі техніко-економічного розрахунку при умові мінімуму вартості 1 м3 відкачаної води. Вартість 1 м3 відкачаної води визначають за формулою
,
(19.82)
де t – тривалість роботи свердловини (відкачки), год;
– ККД свердловини, %;
BC
– вартість
електроенергії,
n – ККД електродвигуна, %;
m – ККД насоса після регулювання, %;
V – об’єм відкачаної води, м3;
U – додаткові затрати на регулювання.
Попередньо спосіб регулювання вибирають за формулою
,
(19.83)
де
– напір однієї ступені;
j – кількість ступіней.
при
<
1 необхідно
залишити одну ступінь і обточити
колесо;при =1 необхідно залишити одну ступінь без обточки робочого колеса;
при < 2 необхідно залишити дві ступені і обточити робоче колесо однієї або обох ступіней;
при = 2 необхідно залишити дві ступіні і т.д.
При зменшені потужності, яку споживає насос, в результаті підрізки діаметра робочого колеса чи зняття ступіней необхідно передбачати заміну зануреного електродвигуна на менший із ряду типорозмірів. Потрібну потужність електродвигуна можна визначати за формулою
,
(19.84)
де
– ККД зануреного насоса.
Регулювання дроселем допускається при умові
0,95 < < 1.
