- •Завдання на роботу
- •Висновок. Вихідні дані для виконання кр варіанта д-03
- •Призначення кожного блоку
- •Основні параметри, що характеризують кожен блок
- •II.Розрахунок параметрів кодера і декодера простого коду
- •III. Розрахунок інформаційних характеристик джерела дискретних повідомлень.
- •Обчислення інформаційних характеристик для варіанту д-03:
- •IV. Розрахунок перешкодостійкості демодулятора сигналу дискретной модуляції
- •V. Вибір коригувального коду і розрахунок перешкодостійкості системи зв’язку з кодуванням
- •VI. Розрахунок ефективності системи зв’язку
Обчислення інформаційних характеристик для варіанту д-03:
Для обчислення ентропії джерела використовуємо формулою (3.1) (імовірності появи букв російського алфавіту навелені у таблиці 1)
Таблиця 1 – Розподіл імовірностей літер у російських текстах
-
Літера
Імовір-ність
Літера
Імовір-ність
Літера
Імовір-ність
Літера
Імовір-ність
Пропуск
0.175
Р
0.040
Я
0.018
Х
0.009
О
0.089
В
0.038
Ы
0.016
Ж
0.007
Е, Ё
0.072
Л
0.035
З
0.016
Ю
0.006
А
0.062
К
0.028
Ь, Ъ
0.014
Ш
0.006
И
0.062
М
0.026
Б
0.014
Ц
0.004
Т
0.053
Д
0.025
Г
0.013
Щ
0.003
Н
0.053
П
0.023
Ч
0.012
Э
0.003
З
0.045
У
0.021
Й
0.010
Ф
0.002
Звідси,
=5,07107
.
Максимальне
значення ентропії знайдемо, використовуючи
формулу (3.2).
. (3.3)
З формули (3.3) видно,що надлишковість джерела буде дорівнювати:
5/5
;
Продуктивність джерела знаходимо з формули (3.4):
біт/с
.
Вимоги
до пропускної здатності дискретного
каналу зв'язку формулюються на основі
теореми кодування Шеннона: якщо
продуктивність джерела повідомлень
менша пропускної здатності каналу С,
,то існує спосіб кодування ( перетворення
повідомлення у сигнал на вході) і
декодування ( перетворення сигналу у
повідомлення на виході каналу), при
якому ймовірність помилкового декодування
і ненадійність можуть бути як завгодно
малі. Якщо ж
>
C, то таких способів не існує.
IV. Розрахунок перешкодостійкості демодулятора сигналу дискретной модуляції
Вихідні дані:
вид модуляції й спосіб прийняттяЧМ-2, некогерентний;
канал звя’зку з постійними параметрами й адитивним білим гауссівським шумом із спектральною густиною потужності
;припустима ймовірність помилки двійкового символу (біта) у каналі
;тривалість двійкового символу
.
Потрібно розрахувати:
залежність імовірності помилки біта від відношення сигнал/шум на виході демодулятора й побудувати графік цієї залежності
значення необхідних відношень сигнал/шум на виході демодулятора й
, що забезпечують припустиму імовірність
помилки біта
.
Розрахункові співвідношення:
Перешкодостійкість
демодулятора сигналу дискретної
модуляції визначають імовірністю
помилки елементу модульованого сигналу
або імовірністю помилки двійкового
символу
р.
Імовірності помилки
Рош
і
р
залежать від методу модуляції, способу
прийому, відношення середньої енергії
сигналів до питомої потужності завади
й характеристик каналу зв'язку.
Для двійкових сигналів Рош і р збігаються.
4.1)
Формула (4.1) визначає імовірність помилки двійкового символу при передачі багатопозиційними сигналами по гауссовому каналу зв'язку з постійними параметрами. Перерахунок імовірності помилки елементу модульованого сигналу Рош в імовірність помилки двійкового символу р було зроблено в припущенні, що використовується маніпуляційний код Грея.
відношення
енергії сигналів, що витрачається на
передачу
одного двійкового символу, до питомої
потужності шуму;
Ec =PSТc
PS - середня потужність сигналу.
тривалість
двійкового сигналу.
функція
Крампа.
Можна користуватися формулою апроксимації функції Крампа.
.
При ЧМ-М та некогерентному способі прийому, формула для знаходження імовірності помилки двійкового символу при передаванні багатопозиційних сигналів по гауссівському каналу зв’язку з постійними параметрами має вигляд:
,де M2
(4.2)
Виконання розрахунків:
Для
заданого виду модуляції та способу
прийому розраховуємо і будуємо графік
залежності
.
При побудові графіка масштаб для
р
логарифмічний, а для значень
виражених
у децибелах
,лінійний.
При
розрахунках збільшуємо
з кроком
починаючи з 2 дБ, до того, як
р
не виявиться менш значення
.
Оскільки, ми маємо ЧМ-2 та некогерентний спосіб прийому,тоді формула (4.2) перепишиться:
Таблиця 4.1. Залежність імовірності помилки біта від відношення сигнал/шум.
, дБ |
,рази |
P |
2 |
1,585 |
0,113 |
3 |
1,995 |
0,092 |
4 |
2,512 |
0,071 |
5 |
3,162 |
0,051 |
6 |
3,981 |
0.034 |
7 |
5,012 |
0,02 |
8 |
6,310 |
0,011 |
9 |
7,943 |
4.711E-3 |
10 |
10 |
1.684E-3 |
11 |
12,589 |
4.616E-4 |
12 |
15,846 |
9.044E-5 |
13 |
19,953 |
1.162E-5 |
14 |
25,119 |
8,778Е-7 |
15 |
31,623 |
3.397E-8 |
16 |
39,811 |
5.664E-10 |
Якщо
в каналі зв'язку не використовується
завадостійке кодування, то допустима
ймовірність помилки символу на виході
демодулятора дорівнює значенню
рб,
знайденому при розрахунку параметрів
ЦАП або декодера простого коду. З рис.
4.1
визначаємо необхідне відношення
сигнал/шум для системи передачі без
кодування
,
при якому
р
=
.
=14,43
