- •Практичне заняття № 1 Історична граматика української мови як складова історії української мови
- •Теоретичні питання
- •Практичні завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Практичне заняття № 3 Звукові процеси давньоукраїнського мовного періоду (хі — хііі ст.). Історія редукованих. Наслідки занепаду й вокалізації редукованих у звуковій системі української мови
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Список рекомендованої літератури:
- •Практичне заняття № 4 Творення фонетичної системи української мови сучасного типу
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Практичне заняття № 5 Іменник
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Практичне заняття № 6 Тема: Історичний розвиток займенника
- •Опрацювати теоретично питання:
- •Виконати завдання:
- •Історико-лінгвістичний розбір займенника
- •Відмінювання особових займенників
- •Відмінювання предметно-особового займенника
- •Відмінювання вказівних займенників
- •Відмінювання означальних займенників
- •Питання для самоконтролю
- •O жена(х) сва(р)ливыхъ, и zлоязычны(х)
- •Практичне заняття № 7 Історичний розвиток прикметника
- •Завдання для самостійної роботи:
O жена(х) сва(р)ливыхъ, и zлоязычны(х)
Рек Соломо(н), лу(ч)шъ со (л)вомъ в(ъ) пустини жити:
нежели со женою злóю в дому бы́ти.
Сва(р)лива жена и дне(с) згибе(л) человhку:
яко же нégды(с) бhста в старода(в)нем вhку.
Многіе убо то(г)да пре(з) жен погибóша
мýжіе: что себе и(м) в(ъ) wбла(ст) дадóша.
Щаслив то(и) хто женh зло(и) с# не подавáетъ:
и що я(к) бéстіи по ребра(х) чáсто давáеть.
Буде(т) таковы(и) то(л)ко, мh(т) ве(р)х на(д) женóю:
на(д) злою твáрію и нá збы(т) проклятóю.
І пе(в)на# то рéчъ е(ст.), же такá# прокля́тая:
бо о(т) бога и люде(и) ласка то(и) о(т)ня́та.
І благословéні# божого не мáетъ:
бо з(ъ) дія́воло(м) собh товары(ст)во мáеть.
Zачи(м) боже сохраня(и) са(мъ) дóброго мýжа
о(д) тако(и) зло(и) твáры: же(б) не по(с)ты(г)ла нýжа.
Бо лhпшъ мовя(т) желhзо у водh вари́ти:
неже ¼ю́ю личину жену злу учи́ти.
Уже человhк бhдны(и) тако(и) не научи́тъ:
Практичне заняття № 7 Історичний розвиток прикметника
Учення О. Потебні про походження і трансформацію прикметників.
Короткі й повні прикметники в їх історичних співвідношеннях, поширення і вживання в сучасних українській та російській мовах.
Граматична специфіка членних (повних) прикметників.
Історія форм ступенів порівняння прикметників.
Завдання для самостійної роботи:
Опрацюйте §§ 23-27 за підручником: Жовтобрюх М.А. та ін. Історична граматика української мови. — К., 1980.
Дайте відповіді на питання:
з’ясуйте виділення прикметника із загального класу імен (як і чому відбувся процес диференціації праслов’янських імен за ознакою “субстантивність — атрибутивність”; як сформувалася категорія роду прикметника);
яких змін зазнали іменні прикметники у процесі історичного розвитку?
як утворилися займенникові прикметники?
за допомогою яких суфіксів утворилися ступені порівняння прикметників у давньоукраїнській мові?
як якими морфологічними процесами пов’язане творення форм вищого ступеня порівняння прикметника?
як утворилися форми найвищого ступеня порівняння прикметників?
Виконайте наступні вправи за посібником: Коломієць Л.І., Майборода А.В. Історична граматика: Збірник вправ. — К., 1988.
Вправа 143. Від коротких прикметників утворіть повні форми. Один і з них провідміняйте в однині, множині і двоїні чоловічого, середнього і жіночого роду. Поясніть, які фонетичні зміни відбулися в історії повних прикметників.
Добръ, добро, добра; вєликъ, вєлико, вєлика; синь, синє, синя; низъкъ, низъко, низъка.
Вправа 144. Провідміняйте подані словосполучення в однині, множині і двоїні.
Добрыи сынъ, синєє небо, сильныи дъждь, смhлая сестра.
Вправа 145. Від поданих нижче прикметників утворіть форми вищого ступеня порівняння. Поясніть зміни в системі приголосних при утворенні вищого ступені порівняння.
Дорогъ, низъкъ, высокъ, сухъ, мъногъ, новъ, зълъ, малъ, худъ, смhлъ, солодъкъ, добръ, вєликъ, чьстьнъ, синъ.
Вправа 149. У наведених давньоукраїнських і староукраїнських текстах знайдіть прикметники і проаналізуйте їх за схемою:
Прикмет-ник |
Початкова форма |
Повний чи короткий |
Група за значенням |
Рід |
Число |
Відмінок |
Ступінь порівняння |
Синтак-сична роль |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Нє лhпо ли нє б#шєтъ, братіє, нач#ти старыми словєсы трудныхъ повhстіи о пълку Игорєвh, Игор# Св#тъславича? Нач#ти жє тъи пhсни по былинамь саго врємєни, а нє по замышлєнію Бо#ню. Бо#нъ бо вhщіи, ащє кому хот#шє пhснь творити, то растhкашєтс# мыслію по дрєву, сhрымъ вълкомъ по зємли, шизымъ орломъ подъ облакы. Помн#шєть бо, рєчє, първыхъ врємєнъ усобіцh. Тогда пущашєть .і. соколов на стадо лєбєдhи: которыи дотєчашє, та преди пhснh по#шє старому "рославу, храброму Мстиславу, ижє зараза Рєдєдю прєдъ пълкы касожьскыми, красному Романови Св#тъславличю (Сл. Іг.).
