Витрати на виготовлення турбіни, тис грн

Показники Варіанти	1,6,11,16, 21, 26	2,7, 12,17 22,27	3,8,13 18,23, 28	4,9,14 19,24, 29	5,10,15 20,25, 30
Основна сировина	150	503	482	510	645
Допоміжна сировина	120	310	226	228	350
Електроенергія	90	420	370	250	375
Заробітна платня|плата| (основна і додаткова)	230	389	478	665	475
Накладні витрати	40	35	38	42	80
Прибуток	20	25	20	25	40

У|в,біля| фірми є|наявний| запаси основної сировини на суму 50 тис. грн на момент початку виконання замовлення (березень 2007 р.). Тривалість виконання замовлення 6 міс. Спосіб фіксації ціни – змінна ціна. Фірма може вибрати один з варіантів закупівлі матеріалів:

1) рівними частками на початку виконання замовлення| (квітень і травень 2007 р.);

2) рівними частками в кінці|у кінці,наприкінці| виконання замовлення (липень і серпень 2007 р.).

Індекс заробітної платні|плати| березень 2007 р.=1,15; квітень 2007р.=1,17. Індекс цін на матеріали березень 2007 р. = 1,11; квітень 2007р. = 1,12.

Необхідно визначити ціну контракту і зробити висновок|виведення| про те, в який період виконання замовлення вигідніше проводити|виробляти,справляти| закупівлю основної сировини.

Задача 5.5

У лютому 2007 р. фірма може укласти контракт на виробництво 15 шт. виробів. Термін виконання замовлення 9 міс. Розв'язується|вирішується| питання про спосіб встановлення ціни на продукцію:

1) змінна;

2) тверда.

Була складена калькуляція одиниці виробу (табл. 5.6)

Таблиця 5.6

Калькуляція одиниці виробу, грн.

Показники Варіанти	1,6 11,16, 21, 26	2,7,12,17 22,27	3,8,13 18,23, 28	4,9,14 19,24, 29	5,10,15 20,25, 30
Основна сировина	510	200	645	503	150
Допоміжна сировина	228	175	350	310	120
Паливо|пальне|	250	75	375	420	90
Електроенергія	665	80	475	389	130
Заробітна платня|плата| (основна і додаткова)	420	450	580	335	90
Накладні витрати	75	70	80	85	60

Виробник планує|планерує|, що норма прибутку складе 15% з кожної одиниці товару.

Закупівля матеріалів проводитися двома частинами|частками| на початку і в середині виконання замовлення. Індекс заробітної платні на момент складання контракту|плати| 1,15 (шаг = 0,02) щомісячно, індекс цін |матеріалів на момент складання контракту 1,12 (шаг = 0,02) щомісячно.

Визначити ціну товару і вартість контракту і вибрати найвигідніший варіант фіксації ціни для виробника.

Методологія розрахунку зовнішньоторговельних цін

Серед методів розрахунку зовнішньоторговельних цін можна виділити наступні|слідуючі|:

1. На основі витрат.

В даному випадку ціна визначається за формулою:

, (1.18)

де Ц – ціна виробу;

СС| – собівартість виробу;

П – прибуток від реалізації виробу.

2. На основі економічних результатів використання товару у|в,біля| споживача.

На практиці використовується для виробничих товарів та товарів широкого споживання|вжитку|. Ціна визначається виходячи з умов рівно вигідності |використання старого і нового товару для споживача і встановлюється із|із| співвідношення:

(1.19)

де – ціна споживання|вжитку| старого товару;

– ціна споживання|вжитку| нового товару.

(1.20)

де – ціна споживання|вжитку|;

ціна придбання|надбання|;

Т – термін служби товару;

– коефіцієнт дисконтування.

3. На основі середніх світових цін.

В даному випадку ціна визначається за|із| умови, що товари з|із| однаковими технічними і комерційними характеристиками повинні мати однакові ціни. Ціни встановлюються на основі порівняння технічних і комерційних характеристик товарів, на які розраховується ціна, з|із| товарами провідних виробників шляхом приведення характеристик і цін до єдиних умов. На практиці даний метод використовується найчастіше.

Послідовність розрахунку ціни на основі середніх світових цін.

1. З|із| існуючої бази даних вибирають ціни і характеристики товарів, аналогічних товару, на який визначається ціна.

2. Ціни і характеристики товарів (конкурентний матеріал) заносять в спеціальну таблицю – конкурентний лист|аркуш|, де і проводяться подальші|дальші| розрахунки.

3. Шляхом розрахунку поправок, ціни конкурентів приводять|призводять,наводять| до бажаних умов (до єдиної бази).

4. Мінімальну з|із| наведених цін використовують як базову при імпорті товарів, а середню – при експорті.

Методика розрахунку поправок

Комерційні (економічні) поправки.

1. Проводиться|виробляється,справляється| перерахунок цін конкурентів у валюту майбутньої|прийдешньої| операції|угоду| по курсу НБУ на дату складання контракту, або заповнення конкурентного листа.

2. Приведення по термінах постачання. Оскільки порівнюється матеріал минулого періоду і за цей час ціни можуть змінитися, тому ціни приводять|призводять,наводять| до єдиного терміну – дати розрахунку ціни.

(1.21)

де – індекс цін на дату розрахунку і на дату, вказану в конкурентному матеріалі відповідно.

3. Приведення до єдиних базисних умов постачання. Здійснюється шляхом збільшення (віднімання) вартості витрат|затрат| (транспортування, розвантаження, завантаження|навантажування|, страхування і тощо) до цін конкурентів.

4. Поправка на умови платежу, за допомогою коефіцієнта приведення всі платежі приводять|призводять,наводять| до готівкових форм розрахунку. Коефіцієнт приведення ( ) розраховується таким чином:

(1.22)

де – окремі не кредитні платежі в ціні (аванс, інкасо. акредитив);

b – банківський відсоток|процент|;

n – кількість різних форм розрахунків;

– різниця в роках між датою приведення і датою платежу| | за контрактом;

– різниця в роках між датою приведення і датою початку виплат по кредиту;

R – питома вага кредиту в ціні;

r – вартість кредиту;

C – коефіцієнт кредитного впливу. Це емпірична величина, яка визначається по таблиці і залежить від величини і терміну кредиту.

5. Поправка на уторування| на переговорах. Величина поправки залежить від виду конкурентного матеріалу і кваліфікації осіб|облич,лиць|, що ведуть переговори. Найчастіше використовують рівень знижок, який надають експортери. Якщо знижки невідомі, то в середньому поправку приймають у розмірі 10 – 15%.

6. Поправка на комплектацію. Визначається таким чином: з|із| ціни зазначеної в конкурентному матеріалі віднімають (додають) ціни тих комплектуючих виробів, які можуть бути одержані |отримати| іншим шляхом або яких не потребують.

Приведення по технічних параметрах.

Приведення по технічних параметрах здійснюється за допомогою коефіцієнта приведення ( ), який визначається за формулою:

(1.23)

де – параметр виробу, ціна якого розраховується;

– аналогічний параметр товару конкурента;

Т – коефіцієнт гальмування, залежить від виду товару і знаходиться|перебуває| в межах 0,5 – 0,8.

Після|потім| розрахунку поправок по комерційних і технічних параметрах визначають приведену ціну ( ) на товар:

(1.24)

де ціна конкурента;

– сумарний коефіцієнт приведення, визначається шляхом|колією,дорогою| перемножування розрахованих раніше коефіцієнтів приведення по технічних і комерційних поправках.

Завдання 5.6

|задача|

Передбачається|припускається| експортувати з|із| України підйомник. На основі зібраного конкурентного матеріалу (табл. 5.7) визначити зовнішньоторговельну ціну.

Таблиця 5.7