- •4. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •4.1. Основні поняття математичного аналізу. Границя функції
- •4.3. Обчислення границі функції в середовищі Maxima
- •4.115. Відповідь: 4.116. Відповідь:
- •4.6. Диференціювання за допомогою пакету Maxima
- •4.7. Визначення максимуму і мінімуму функції за допомогою пакету Maxma
4.6. Диференціювання за допомогою пакету Maxima
Пакет Maxima надає потужні засоби для диференціювання функцій і обчислення диференціалів. Для обчислення простої похідної слід в командному вікні після запрошення Maxima ввести команду наступного вигляду:
diff(<функція>,<змінна>);
де <функція> – вираз функції (не обов'язково одній змінній), наприклад 4*х^5+3*x^2-5 ;
<змінна> – ім'я змінної, по якій виконується диференціювання, наприклад x;
За допомогою команди diff можна обчислювати похідні вищих порядків. При цьому ця команда має наступний формат:
diff(<функція>,<змінна>,<порядок>);
де <порядок> - порядок обчислюваної похідної.
Приклади. 1) Знайти похідну другого порядку функції
(%i5) d2:diff((x)^cos(x),x,2);
(%o5) x^cos(x)*(cos(x) /x-log(x)*sin(x))^2+x^cos(x)*(-(2*sin(x)) /x-cos(x)*log(x)-cos(x) /x^2)
2) Знайти похідну третього порядку функції
(%i6) d3:diff(cos(8*x^2),x,3);
(%o6) 4096*x^3*sin(8*x^2)-768*x*cos(8*x^2).
3) Знайти диференціал функції двох змінних
(%i8) diff(2*x*y+y/(3*x));
(%o8) (2*x+1/(3*x))*del(y)+(2*y-y/(3*x^2))*del(x).
4.7. Визначення максимуму і мінімуму функції за допомогою пакету Maxma
Схема дослідження функції у = f(x) на екстремум:
1. Знайти похідну y′ = f ′(x).
2. Знайти критичні точки функції, в яких похідна f ′(x) = 0 або не існує.
3.1. Досліджувати знак похідної зліва і справа від кожної критичної точки і зробити вивід про наявність екстремумів функції.
або
3.2. Знайти другу похідну f ′′(x) і визначити її знак в кожній критичній точці.
4. Знайти екстремуми (екстремальні значення) функції.
Приклад. Досліджувати на екстремум функцію y = x (x − 1)3.
В осередок введення задаємо функцію y = x (x − 1)3
(%i1) f(x):=x*(x-1)^3;
(%o1) f(x):=x*(x-1)^3
Визначаємо похідну y′ = f ′(x)
(%i2) define(df(x),diff(f(x),x));
(%o2) df(x):=3*(x-1)^2*x+(x-1)^3
Знаходимо критичні точки, в яких похідна f ′(x) = 0
(%i3) solve(df(x)=0,x);
(%o3) [x=1/4,x=1]
Визначаємо другу похідну f ′′(x)
(%i5) define(d2f(x),diff(df(x),x));
(%o5) d2f(x):=6*(x-1)*x+6*(x-1)^2
Визначаємо знак другої похідної в кожній критичній точці
(%i6) map(d2f,%o4);
(%o6) [6*(x-1)*x+6*(x-1)^2=9/4,6*(x-1)*x+6*(x-1)^2=0]
У
точці
друга похідна f
′′(4/3)
= 9/4 > 0 , це означає, що функція f(x)
в цій точці досягає мінімальне значення
(%i7) f(1/4);
(%o7) -27/256
або (%i25) %o7,numer;
(%o25) -0.10546875
У
точці
друга похідна f
′′(1)
= 0, тому обчислюємо значення функції
першою похідною зліва і справа точки
.
(%i26) df(9/10);
(%o26) 0.026
(%i27) df(11/10);
(%o27) 0.034
оскільки перша похідна f ′(x) у околиці точки знаку не змінює, то в даній точці функція f(x) екстремуму не має.
Завдання для самостійного розв‘язання
Знайти найменше і найбільше значення функції
4.155.
, [1;9] ; Відповідь:
4.156. , [-1;6]; Відповідь:
4.157.
,
[0;6] ; Відповідь:
4.158. , [-3;3]; Відповідь:
4.159
, [1/2; 2] ; Відповідь:
