Питання 2. Концепції походження грошей.

В економічній теорії виділяють дві основні концепції походження грошей[1]:

Раціоналістична (Аристотель, П.Самуельсон) — гроші виникли як наслідок певної раціональної угоди між людьми через необхідність виділення спеціального інструменту для обслуговування сфери товарного обігу.

Еволюційна (А.Сміт, Д.Рікардо, К.Маркс) — гроші виділяють із загальної товарної маси, оскільки вони найпридатніші для виконання функціональної ролі грошового товару. Той чи інший товар стає грішми лише в межах певної особливої суспільної форми, товарного виробництва й обігу.

Питання 3. Вартість грошей.

Гроші — це товар, що має власну внутрішню вартість на етапі зародження та становлення ринкових відносин. Завдяки цьому гроші виконували у світі товарів роль загального вартісного еквівалента. Будучи у формі паперових грошей, розмінних на золото, вони розглядаються як знаки вартості монетарного товару. Розмінні паперові гроші, котрі не мали власної внутрішньої вартості, представляли в обігу вартість офіційно визначеної на основі зафіксованого державного масштабу цін вагової частки золота. Сучасні готівкові гроші мають відносну вартість. Унаслідок цього вони функціонують в обігу як законний платіжний засіб тому, що вони є грішми, декларованими державою; їх вартість формується під впливом ринкових сил стихійно.

Ознаки економічної корисності грошей:

— маючи абсолютну ліквідність, гроші можуть обмінюватись на інший товар;

— гроші є найзручнішою формою накопичення багатства, а його зберігання в такій формі потребує мінімуму затрат;

— гроші мають унікальну властивість — забезпечення зв'язку сучасного та майбутнього.

Вартість грошей визначається їх купівельною спроможністю, а ціною тієї чи іншої грошової одиниці є її валютний курс.

Відносна вартість грошей у функції засобу обігу визначається опосередковано, як їх купівельна спроможність, їх цінність порівнюється з вартістю товарів і послуг, які можна на них купити. Динаміка вартості грошей визначається динамікою цін.

Вартість грошей може визначатися одним з показників:

— на основі індексу роздрібних цін;

— на основі індексу оптових цін;

— через дефлятор ВНП (порівняння номінальної та реальної величини ВНП).

Відносна вартість грошей у функції накопичення, що використовується у формі фінансових активів (акції, облігації, інші цінні папери), визначається нормою процента, яка є платою за зберігання грошей саме в одній із форм.

Питання 4. Форми грошей та їх еволюція.

Спочатку роль грошей виконували реальні матеріальні блага, вартість яких створювала основу формування вартості грошей. Такі гроші називалися товарними і були відносно стійкими. У ролі грошей виступали найчастіше предмети першої необхідності (худоба, зерно, сіль, риба). Згодом на роль грошей стали претендувати предмети розкоші та дорогоцінні вироби.

У міру подальшого розширення і поглиблення товарно-грошових відносин ринок поставив перед грошовим товаром нові вимоги: гроші мають бути однорідними, портативними, економічно подільними, здатними тривалий час зберігати свою вартість. Отже, наступила епоха металевих грошей. Вона характерна тим, що тривалий час в обігу використовувалися повноцінні золоті або срібні монети, номінальна вартість яких відповідала їхній ваговій вартості.

Новий етап у розвитку монети пов'язаний із виникненням білонної чи розмінної монети. Головна її відмінність полягає у тому, що вона карбується не з дорогоцінного металу. Розмінна монета карбувалася спочатку з дорогоцінного металу, а згодом зі сплавів звичайних металів (мідь, бронза, нікель). Емісія таких монет стала прибутковою справою для держави, монетний дохід створюється внаслідок перевищення номінальної вартості монети над реальними витратами на їх виготовлення.

Епоха товарних грошей вимостила шлях для паперових грошей. Вони наділені примусовим курсом і замінюють товарні гроші у їхніх функціях засобів обігу і платежу. Важливою ознакою паперових грошей є їх несталість та поступове знецінення, що зумовлено відсутністю власної вартості паперових грошей, дефіцитом державного боргу та незбалансованістю платіжного балансу країни. Все це примушує державу випускати надмірну кількість грошей для покриття державних витрат, що призводить до зменшення мінової вартості всієї маси грошей і грошової одиниці зокрема.

Кредитні гроші – неповноцінні знаки вартості, які виникли на основі кредитних відносин. В обігу кредитні гроші функціонують у вигляді боргових зобов’язань, що переносять боргові вимоги з одного суб’єкта на інший.

Спочатку торговельний оборот породив так звані торгові гроші у формі боргової розписки або комерційного векселя. Використаний як платіжний засіб він став обертатися. З розвитком банківського кредиту банки стали випускати замість векселів банкноти. Згодом, коли банки стали широко залучати банкноти від клієнтів на вклади, виникла друга форма банківських грошей – депозитні гроші.

Електронні гроші – різновид депозитних грошей, які існують в пам’яті комп’ютерів і здійснюють свій рух через комп’ютерні системи за розпорядженнями власників рахунків, які надаються за допомогою пластикових карток.

Квазі гроші або майже гроші – специфічні грошові форми, в яких грошова сутність суттєво послаблена, відхиляється від загальноприйнятих форм.