Для того, щоб ідентифікувати цільових споживачів необхідно знайти клієнтів, які задовольняють наступним вимогам:

• у них є важлива потреба, яку задовольняє ваш бренд;

• ваш бренд володіє потенціалом, завдяки якому покупці можуть обрати саме його;

• у вашому бренді є щось, що викликає їхнє захоплення;

• вони можуть принести вашій компанії високій дохід;

• ваша організація може зростати, будуючи відносини з цими покупцями.

• Визначення цільового сегменту

Цільовий сегмент − частина ринку, яка обрана компанією для подальшої ефективної реалізації своєї діяльності. Передбачається, що споживачі вказаної частини ринку виявляють високу зацікавленість товарами, що представлені на ринку, володіють необхідною інформацією стосовно їхнього пошуку та придбання і відповідними доходоми.

• Визначення цільового сегменту

Критеріями успішної сегментації, як відомо, є :

• вимірюваність;

• значущість;

• доступність;

• диференційованість;

• можливість активних дій

• Визначення цільового сегменту

• Вимірюваність: компанії необхідно оцінити розміри, купівельну спроможність та інші характеристики сегменту.

• Значущість: сегменти мають бути достатньо великими і прибутковими. Сегмент має нараховувати максимальну за розмірами однорідну групу споживачів, що має достатню купівельну спроможність для того, щоб заради неї було розроблену спеціальну маркетингову програму.

• Доступність: можливість ефективно охопити сегмент і обслужити його.

• Диференційованість: сегмент має охоплювати відмінну від інших групу споживачів, що характеризується однотипною реакцією на різні елементи маркетингової програми.

• Можливість активних дій: компанія має бути здатною розробити ефективну програму залучення представників сегменту та їх обслуговування.

• Визначення цільового сегменту

Стратегії виходу компанії на цільові сегменти.

• Концентрація зусиль на одному сегменті (односегментна концентрація). Концентрований маркетинг дає змогу чіткіше оцінювати потреби представників сегменту і забезпечити помітну присутність на ринку. Крім того, фірма досягає економії за рахунок більшої продуктової спеціалізації, дистрибуції і просування. Посівши позицію лідера в обраному сегменті, компанія може розраховувати на збільшення рентабельності інвестицій.

• Вибіркова (селективна) спеціалізація. Компанія обирає декілька привабливих ринкових сегментів, виходячи з поставлених цілей і наявних ресурсів. Між сегментами може бути, а може й не бути синергії, проте кожен з них «обіцяє дати заробити певні гроші». Стратегія одночасної присутності в декількох сегментах дає фірмі змогу розподілити ризики між декількома напрямами, тобто диверсивікувати ризики.

• Визначення цільового сегменту

• Продуктова спеціалізація. Деякі компанії концентрують зусилля на випуску одного товару, запропонованого декільком сегментам ринку. Прикладом може бути фірма-виробник мікроскопів, які постачаються університетським, державним і комерційним лабораторіям. Компанія виробляє мікроскопи різних модифікацій для всіх трьох груп споживачів і має сильну репутацію в своїй продуктовій сфері. Проте за такого підходу завжди існує ризик, що її мікроскопи будуть витиснені з ринку в результаті появи нової, більш передової технології.

• Ринкова спеціалізація (сегментна спеціалізація). Ринкова спеціалізація передбачає зосередження компанії на задоволенні різних потреб одного ринкового сегменту. Завдяки зосередженню на потребах певної цільової групи споживачів існує можливість їх широкого задоволення і досягнення високого іміджу серед споживачів даної групи.

• Повне охоплення ринку. За такого підходу компанія намагається задовольнити потреби всіх споживацьких груп. Це може бути зроблено шляхом диференційованого або недиференційовано маркетингу.

• Методика 5“W” (What, Who, Why, When, Where)

• Що? – сегментація ринку за типом товару

• Хто? – за типом споживача

• Чому? – за мотивацією купівлі і споживання

• Коли? – за виникненням обставин потреби

• Де? – за місцем отримання вигоди (в тому числі каналами дистрибуції)

• Цільові сегменти

За охватом ринку: