- •2. Плани лекцій
- •1. Загальна частина
- •Тема 1. „Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах” (іад у мв) як елемент управління в системі забезпечення зовнішньої політики – 2 год.
- •Тема 2. Оперативна обстановка як об’єкт і предмет дослідження в іад у мв
- •Тема 3. Поняття джерел, інформаційних одиниць, інформаційних масивів і потоків, наукових знань та їхнє значення в практичній діяльності підрозділів іад у мв
- •Лекція 1.1. Загальна характеристика програми курсу „інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах”. План
- •1. Загальна частина
- •Тема 1. „Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах” (іад у мв) як елемент управління в системі забезпечення зовнішньої політики
- •Тема 3. Поняття джерел, інформаційних одиниць, інформаційних масивів і потоків, наукових знань та їхнє значення в практичній діяльності підрозділів іад у мв
- •Тема 2. Оперативна обстановка як об’єкт і предмет дослідження в іад у мв
- •Тема 5. Забезпечення безпеки та захисту інформаційної (інтелектуальної) власності при проведенні інформаційно-аналітичної роботи в Україні
- •Тема 6. Практичний досвід інформаційно-аналітичного і правового забезпечення в сфері зовнішньої діяльності та безпеки провідних держав світу
- •2. Особлива частина
- •Тема 7. Сутність, структура та завдання аналітичної діяльності
- •Тема 8. Аналітика як зважений підхід до оцінювання і розробки управлінських рішень
- •Тема 9. Сутність логічно-організаційних елементів пізнання відомого та невідомого в процесі аналітичного дослідження і прогнозування
- •Тема 10. Проблемні питання практики застосування аналітичних технологій
- •Тема 11. Політико-правовий аналіз і прогнозування проблем у сфері забезпечення безпеки: методологія, сутність, вимоги до здійснення інформаційно-аналітичного даслідження
- •Тема 12. Сфери застосування політико-правового аналізу і прогнозування
- •Тема 13. Методи організації аналітичного дослідження проблем зовнішньої політики та її прогнозування
- •Тема 14. Особливості використання конкретних методик в аналізі міжнародних відносин, визначення сутності та прогнозування зовнішньої політики їх учасників
- •Тема 15. Особливості підготовки інформаційних повідомлень та аналітичних документів
- •Лекція 1.2. Сутність інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності держави та суб’єктів господарювання у міжнародних і міждержавних відносинах план
- •1.2.1. Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління
- •1.2.2. Якісні зміни в методиці та змісті інформаційної діяльності державного управління в інформаційному суспільстві
- •1.2.2.1. Сутність „інформаційно-аналітичного забезпечення” державного управління у сфері міжнародної і національної безпеки
- •1. Для пересічних громадян:
- •3. Для керівників зовнішньополітичних, економічних, науково-технічних, політико-дипломатичних, правоохоронних органів, спецслужб, інших управлінських структур держави та суб’єктів господарювання:
- •1.2.2.2. Сутність „державного управління у сфері національної і міжнародної безпеки” як споживача інформаційно-аналітичного продукту
- •1.2.2.3. Управління діяльністю у політико-дипломатичній і правоохоронній сфері, сфері оборони, безпеки і захисту національних інтересів на міжнародній арені
- •Лекція 1.3. Методологічні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності план
- •1.3.1. Функції іар:
- •1.3.1.1. Функція пізнавальної діяльність в інформаційно-аналітичній роботі як єдність емпіричного та теоретичного пізнання
- •1.3.1.2. Моделі та моделювання в міжнародних відносинах як спосіб активного пізнання
- •7) Теорія алгоритмів;
- •1.3.1. Загальна характеристика методологічної системи іад
- •1.3.2. Спільні та відмінні риси операційної роботи в інформаційно-аналітичному забезпеченні від науково-дослідної діяльності
- •Лекція 1.4. Змістовна сторона, цілі та завдання іад у мв план
- •1.4.1. Змістовна сторона інформаційно-аналітичної діяльності: особливості політико-правового аналізу міжнародних відносин
- •1.3.2. Цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньої політики у міжнародних відносинах
- •1.4. Інформаційно-аналітичне забезпечення як основа для прийняття рішень у внутрішній та зовнішній політиці
- •Лекція 1.4. Інформаційна робота
- •1.4.1. Сутність змісту інформаційної роботи
- •Лекція 1.5. Аналітична робота
- •1.5.1. Поняття і суть аналітики.
- •1.5.2. Сутність проведення аналітичного дослідження
- •Тема 2. Оперативна обстановка як об’єкт і предмет дослідження в іад у мв план
- •2.1. Ситуація як предмет інформаційно-аналітичної діяльності
- •2.2. Змістовна сутність поняття „оперативна обстанова”
- •1. Поняття джерел інформації, інформаційних даних, інформаційних одиниць, інформаційних масивів, потоків, інформаційних системи, мереж, банків даних, їх різновиди.
- •2. Особливості організації процесу поточної роботи з джерелами інформації в підрозділах інформаційно-аналітичного забезпечення
- •2.1. Особливості способів отримання інформації з документів
- •2.2. Обробка так званого „сміття”
- •3. Організація і технологія процесу роботи з джерелами інформації в ході проведення інформаційно-аналітичного і наукового дослідження
- •3.1. Характерні риси логіки та організаційні особливості інформаційно-аналітичного процесу дослідження проблеми
- •3.1.2. Основні етапи проведення інформаційно-аналітичної роботи.
- •4. Основні критерії і способи вивчення інформації та документальних даних
- •4.2. Перекручування інформації і дезінформація
- •Повноту, комплексність та новизну розвідувальної інформації характеризують як:
- •Іі. Особлива частина
- •Ііі. Спеціальна частина
- •7.6.4. Методика оцінки та класифікації джерел аза.
- •Тема 13. Методи організації аналітичного дослідження проблем зовнішньої політики та її прогнозування Аналіз документів
- •Тема 15. Особливості підготовки інформаційних повідомлень та аналітичних документів
- •Лекція 15-1. Інформаційно-аналітичні документи
- •1. Загальна класифікація видів інформаційно аналітичних документів
- •2. Реферат, як вид інформаційно-аналітичного документа
- •3. Анотація як різновид а інформаційно-аналітичного документа
- •4. Огляд, як різновид інформаційно-аналітичних документів
- •6. Хрестоматія як вид інформаційно-аналітичного документів
- •4. Питання до заліку
- •Рекомендована література нормативна:
- •Основна:
- •Додаткова:
- •Інтернет - ресурси
- •Ресурси бібліотек
2.2. Обробка так званого „сміття”
До „сміття” звичайно відносять різні позначки на використаних сигаретних пачках і обривках газет, зім’яті та розірвані папери (текст при цьому може бути закреслений чи ж залитий барвниками), різнотипні листки, котрі випадково залишилися (чи спеціально поміщені...) під носіями при записах на оригіналах, відпрацьовані „копірки”, папірці та котушки старих стрічок від друкарських машинок.
Тому що на банальне „сміття” рідко звертають пильна увага, вилучення його майже не помічається і здійснюється значно простіше, причому як із закритого приміщення (візитером, сервісним ремонтником, прибиральницею, співробітником тощо), так і поза такого (на смітнику). Для читання виявлених у такий спосіб матеріалів застосовують нижченаведені прийоми:
Відновлення розірваних документів:
1) вивчаються, розгладжуються і складаються всі розірвані клаптики папера;
2) ретельно розсортовуються розірвані папірці по кольорі та типу носія, по фарбуванню штрихів і по особливостями листа;
3) відбирають різні обривки з рівними краями і, зручно розмістивши по кутах ті, що мають кутові обрізи, викладають з них рамку;
4) акуратно заповнюється простір, що утворився, придатними частинами, орієнтуючись по лініях згину та розгортання, положенню штрихів і змісту тексту.
Фахівці радять усю цю роботу виконувати на шматку скла, а відновивши документ, дбайливо покривають його іншим склом і потім зафіксовують скотчем.
Виявлення тиснених слідів на підкладках здійснюється наступним чином: документ розміщується так, щоб висвітлений пучок світла падав на папір збоку, перпендикулярно основним напрямкам утиснених штрихів і під гострим кутом до фонової поверхні підкладки. Текст при цьому можна просто прочитати, а при необхідності й сфотографувати.
У варіанті малопомітного тиснення застосовують медичний порошок заліза, відновленого воднем, і „магнітний пензель”. Порошок звичайно висипають на досліджувану поверхню і переміщають уздовж її за допомогою магніту, тоді після зняття надлишків порошку заліза текст стає видимим.
Способи читання закреслених і залитих іншою кольоровою рідиною текстів здійснюється шляхом:
1) огляду документу під уклінним висвітленням з лицьового і зворотного боку (це доцільно, якщо штрихи тексту мають деякий рельєф);
2) огляду документу на просвіт (це дієво, коли барвник штрихів тексту різко контрастує з барвником плями);
3) огляду документу в світлі, застосовуючи світлофільтр того ж кольору, що і колір плями (це спрацює, якщо штрихи тексту і пляма різного кольору);
4) виділення і послаблення верхнього шару барвника, добре пригорнувши до нього на короткий час деяку здатні копіювати поверхні — сирий каучук, волога емульсія фотоплівки (це допомагає, якщо текст намагалися закреслити графітним олівцем);
5) обробки усіх перемазаних ділянок певним розчинником барвника – ацетоном, бензиловим спиртом, ефіром тощо (це перспективно, якщо машинописний текст під копірку перекреслять чорною пастою кулькових ручок).
Відновлення тексту по копіювальному паперу здійснюється наступним шляхом:
1) поміщення старої копірку на скло і читанням (чи фотографуванням) тексту на просвіт;
2) якщо букви на копірці погано помітні, застосовуються висвітлення поверхні документу з боку, під гострим кутом;
3) якщо копіркою користалися неодноразово, робиться з неї фото- чи ксерокопія та зафарбовується чорним фетровим фломастером або м’якою тонкою кистю білі штрихи всіх записів, що явно не відносяться через спосіб їх розташування щодо тексту, що відновлюється.
