2.2. Обробка так званого „сміття”

До „сміття” звичайно відносять різні позначки на використаних сигаретних пачках і обривках газет, зім’яті та розірвані папери (текст при цьому може бути закреслений чи ж залитий барвниками), різнотипні листки, котрі випадково залишилися (чи спеціально поміщені...) під носіями при записах на оригіналах, відпрацьовані „копірки”, папірці та котушки старих стрічок від друкарських машинок.

Тому що на банальне „сміття” рідко звертають пильна увага, вилучення його майже не помічається і здійснюється значно простіше, причому як із закритого приміщення (візитером, сервісним ремонтником, прибиральницею, співробітником тощо), так і поза такого (на смітнику). Для читання виявлених у такий спосіб матеріалів застосовують нижченаведені прийоми:

Відновлення розірваних документів:

1) вивчаються, розгладжуються і складаються всі розірвані клаптики папера;

2) ретельно розсортовуються розірвані папірці по кольорі та типу носія, по фарбуванню штрихів і по особливостями листа;

3) відбирають різні обривки з рівними краями і, зручно розмістивши по кутах ті, що мають кутові обрізи, викладають з них рамку;

4) акуратно заповнюється простір, що утворився, придатними частинами, орієнтуючись по лініях згину та розгортання, положенню штрихів і змісту тексту.

Фахівці радять усю цю роботу виконувати на шматку скла, а відновивши документ, дбайливо покривають його іншим склом і потім зафіксовують скотчем.

Виявлення тиснених слідів на підкладках здійснюється наступним чином: документ розміщується так, щоб висвітлений пучок світла падав на папір збоку, перпендикулярно основним напрямкам утиснених штрихів і під гострим кутом до фонової поверхні підкладки. Текст при цьому можна просто прочитати, а при необхідності й сфотографувати.

У варіанті малопомітного тиснення застосовують медичний порошок заліза, відновленого воднем, і „магнітний пензель”. Порошок звичайно висипають на досліджувану поверхню і переміщають уздовж її за допомогою магніту, тоді після зняття надлишків порошку заліза текст стає видимим.

Способи читання закреслених і залитих іншою кольоровою рідиною текстів здійснюється шляхом:

1) огляду документу під уклінним висвітленням з лицьового і зворотного боку (це доцільно, якщо штрихи тексту мають деякий рельєф);

2) огляду документу на просвіт (це дієво, коли барвник штрихів тексту різко контрастує з барвником плями);

3) огляду документу в світлі, застосовуючи світлофільтр того ж кольору, що і колір плями (це спрацює, якщо штрихи тексту і пляма різного кольору);

4) виділення і послаблення верхнього шару барвника, добре пригорнувши до нього на короткий час деяку здатні копіювати поверхні — сирий каучук, волога емульсія фотоплівки (це допомагає, якщо текст намагалися закреслити графітним олівцем);

5) обробки усіх перемазаних ділянок певним розчинником барвника – ацетоном, бензиловим спиртом, ефіром тощо (це перспективно, якщо машинописний текст під копірку перекреслять чорною пастою кулькових ручок).

Відновлення тексту по копіювальному паперу здійснюється наступним шляхом:

1) поміщення старої копірку на скло і читанням (чи фотографуванням) тексту на просвіт;

2) якщо букви на копірці погано помітні, застосовуються висвітлення поверхні документу з боку, під гострим кутом;

3) якщо копіркою користалися неодноразово, робиться з неї фото- чи ксерокопія та зафарбовується чорним фетровим фломастером або м’якою тонкою кистю білі штрихи всіх записів, що явно не відносяться через спосіб їх розташування щодо тексту, що відновлюється.