- •§ 1. Поняття доказів в адміністративно-юрисдикційній діяльності Стаття 69. Поняття доказів
- •3. Стосовно факту вчинення адміністративного правопорушення докази підрозділяються на прямі і непрямі.
- •4. Версії обвинувачення і версії доказу, що суперечать їм, поділяються на обвинувальні і виправдувальні.
- •5. Залежно від джерел докази діляться на такі, що містяться у:
- •§ 2. Учасники доказування, їх види та правовий статус
- •3. Особи й органи, що сприяють здійсненню провадження в справі про адміністративне правопорушення:
- •3. Обов'язок доказуванняСтаття 71.
- •2. Забезпечення доказів може здійснюватися також за заявою заінтересованої особи до відкриття провадження у справі.
- •1. Суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.
- •Стаття 73. Забезпечення доказів
- •1. Особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази.
- •§4. Місце експертизи в адміністративно-юрисдикційній діяльності органів внутрішніх справ Стаття 81. Призначення судової експертизи
- •Стаття 83. Комісійна експертиза
- •1. Комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами одного напряму знань.
- •Стаття 84. Комплексна експертиза
- •1. Комплексна експертиза проводиться не менш як двома експерта ми різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань.
- •Стаття 85. Додаткова і повторна експертиза
- •1. Якщо висновок експерта буде визначено неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
Стаття 84. Комплексна експертиза
1. Комплексна експертиза проводиться не менш як двома експерта ми різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань.
2. У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він постановив і яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність.
3. Загальний висновок роблять експерти, компетентні в оцінці отриманих результатів і формулюванні єдиного висновку. У разі виникнення розбіжностей між експертами висновки оформляються відповідно до частини другої статті 83 цього Кодексу.
1. Відповідно до ч. 1 ст. 84 Кодексу адміністративного судочинства України комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань.
У випадках, коли проведення комплексної експертизи доручено експертам декількох установ, в ухвалі про ЇЇ призначення зазначається, яка з них є провідною, тобто яка з них здійснює організацію проведення експертизи або координацію.
Ухвала про призначення комплексної експертизи направляється в кожну установу, де є виконавці.
Отже, ухвала адміністративного суду про призначення комплексної експертизи має такі атрибути.По-перше, в ухвалі про призначення комплексної експертизи зазначається її назва та установа (установи),експертам якої (яких) доручено її проведення, а у разі участі в її проведенні особи, яка не є працівником експертної установи - також її прізвище, ім'я та по батькові. По-друге, у випадках, коли проведення комплексної експертизи доручено експертам декількох установ, у постанові (ухвалі) про її призначення зазначається, яка з них є провідною, тобто яка з них здійснює організацію проведення експертизи, зокрема координацію роботи експертів і зв'язок з особою або органом, які призначили експертизу.
Експерт, призначений головою комісії, не має переваг перед іншими співвиконавцями під час вирішення поставлених питань. Як голова комісії він виконує лише організаційні функції, а саме: 1) скликає нараду експертів, на якій знайомить їх з постановою (ухвалою) про призначення експертизи, матеріалами, які надійшли на дослідження, а також організовує розробку спільної програми досліджень;
2) здійснює зв'язок з керівниками установ (підрозділів), співробітники яких є членами комісії, контролює строки проведення окремих досліджень і координує виконання всієї програми досліджень;
3) керує проміжними та підсумковими нарадами експертів;
4) повідомляє керівника експертної установи про дії членів комісії, які не погоджуються із загальною програмою досліджень або порушують їхню послідовність;
5) складає проект висновків (повідомлення про неможливість провести експертизу) або доручає це зробити будь-кому з членів комісії.
Відомі дві основні форми комплексної експертизи:
1) спільне проведення досліджень експертами і підписання ними загального висновку експертизи;
2) роздільне проведення досліджень з наступним синтезуванням проміжних результатів.