- •3 Охорона праці та навколишнього середовища
- •3.1 Шкідливі та небезпечні фактори при виробництві композиції на основі пвх
- •3.2 Промислова санітарія
- •3.3 Знешкодження небезпечних парів та газів
- •3.4 Освітлення в цеху та на складах
- •3.5 Захист від шуму та вібрації
- •3.6 Електробезпека
- •3.7 Пожежна безпека в цеху
3.4 Освітлення в цеху та на складах
Освітлення цеху у денний час забезпечується природним світлом (бокове двостороннє освітлення), який проникає через світові отвори – вікна, розташовані у зовнішніх стінах споруди з двох боків. Розмір вікон станове 2х2,5 м. У темний час доби освітлення здійснюється за допомогою штучних освітлювачів. На складах передбачене лише штучне освітлення у будь - який час дня. Штучне освітлення. Розряд зорових робіт, що виконуються – IV “в”. Згідно зі СНіП II479 [87] нормоване мінімальне значення коефіцієнта природної освітленості складає еІІІн=1,5 %, тому що приміщення розташоване у IV поясі світового клімату маємо
еIVн = еІІІн · m · c; (3.1)
де m – коефіцієнт світового клімату, дорівнює 0,9;
с - коефіцієнт сонячного клімату, дорівнює 0,98.
Тоді згідно (3.1).
еIVн = 1,5 · 0,9 · 0,98 = 1,32 %
Згідно СНіП II479 нормоване мінімальне значення освітленості становить Еmin = 400 лк при комбінованому освітленні та Еmin = 200 лк при загальному. У даному випадку при IV”в” розряді зорових робіт маємо підрозряд 6, тобто середні фон та контраст.
Штучне освітлення (загальне та комбіноване) здійснюється за допомогою однотипних освітлювачів, рівномірно розташованих над поверхнею, яку потрібно освітити. Освітлювачі укомплектовані лампами однакової потужності.
Так як висота приміщення 6 метри, в якості джерел світла передбачені люмісцентні лампи ЛД 80 – 4. Враховуючи, що цех та склади мають справу з хімічними речовинами та підвищеним тиском рекомендовано використовувати освітлювачі підвищеної надійності проти вибуху типу НОГЛ – 80.
У приміщенні цеху та складу передбачено використання аварійного освітлення
Еав = 0,05 · Еmin (3.2)
де Еmin – нормоване мінімальне значення освітленості, лк.
Згідно (3.2) маємо
Еав = 0,05 · 200 = 10 лк
Джерела світла та освітлювачі такі ж самі, як й для робочого освітлення, але позначені спеціальним знаком (червоною смужкою).
3.5 Захист від шуму та вібрації
Задля зменшення рівня шуму та вібрації процес дробіння відходів автоматизовано та винесено до окремого шумоізольовано приміщення. Тоді рівень шуму дорівнює 80 дБ, що відповідає допустимим нормам згідно з ГОСТ 12.1.00389 [88]. Рівень вібрації не перевищує дозволених ГОСТ 12.1.01290 [89] норм.
3.6 Електробезпека
Згідно класифікації за ПУЕ-87 [90] приміщення хімічного цеху відноситься до 3 класу електробезпечності, тобто особливо небезпечні приміщення, бо є хімічні агресивні середовища (пари, гази, рідини, струмопровідний пил).
В електричних мережах за ГОСТ 12.1. 01979 [91] застосовують прилади постійного контролю ізоляції. З появою несправності в ізоляції ці прилади негайно надають сигнал, що може бути звуковим, світловим або одночасно і світловим, і звуковим. Відповідно з ГОСТ 12.1.01979 в електроустановках (змішувачі) застосовують:
а) основні захисні засоби: оперативні і вимірювальні штанги, що ізолюють і струмовимірювальні кліщі, покажчики напруги, що ізолюють пристрої, пристосування для ремонту;
б) додаткові захисні засоби: діелектричні рукавички і боти, гумові килими, що ізолюють підставки, захисні окуляри.
Для захисту робітників від поразки струмом згідно з ГОСТ 12.1.03081 [92] корпус змішувача заземлюємо.
Рисунок 3.1 – Схема контурного заземлюючого пристрою
Вихідні дані для розрахунку:
Найбільший допустимий опір заземлюючого пристрою Rдоп =4 Ом
Довжина одиночного вертикального заземлювача lв = 6м
Діаметр труби одиночного заземлювача d = 0,04м
Ширина смужного заземлювача b = 0,5м
Відстань від поверхні землі до верха заземлювача t0 = 0,5м
Питомий опір ґрунту ρ = 100 Омּм
а) Розрахунок групового (контурного) заземлюючого пристрою (див. рис. 3.1). Для розрахунку опору одинокого вертикального заземлювача використовуємо формулу
(3.3)
де
–
питомий опір ґрунту, дорівнює 100 Ом ·
м;
d – діаметр труби одинокого заземлювача, дорівнює 0,04 м;
lв – довжина одинокого вертикального заземлювача, дорівнює 6 м;
t – глибина занурення заземлювача у ґрунт, знаходимо за формулою (3.4)
(3.4)
де t0 – відстань від поверхні землі до верха заземлювача, дорівнює 0,5 м.
Згідно (3.4) маємо
м
Згідно (3.3) маємо
Ом.
б) Розрахунок опору горизонтального смужного заземлення.
Спочатку знаходимо довжину горизонтального заземлювача
(3.5)
де а – відстань між заземлювачами, дорівнює 5 м;
n – кількість вертикальних заземлювачів, знаходимо за формулою (3.6)
(3.6)
Тоді згідно формулам (3.5) та (3.6) маємо
,
lг
= 5 · 5 = 25 м.
Тепер можемо знайти опір горизонтального заземлювача
(3.7)
де b – ширина смужного заземлювача, дорівнює 0,5 м.
Згідно (3.7) маємо
Ом
Для перевірки правильності розрахунків знайдемо опір групового контурного заземлюючого пристрою
(3.8)
де
– коефіцієнт використання вертикальних
заземлювачів, дорівнює 0,69
–
коефіцієнт використання горизонтальних
заземлювачів, дорівнює 0,45
тоді маємо згідно (3.8)
Ом
Умова заземлення виконується, тобто розрахунки виконані правильно.
