Мета

Лікувальна.

Показання

Призначення лікаря.

Протипоказання

Зміни шкіри :опіки, гнійники, поранення, набряк, рубцеві зміни підшкірної жирової клітковини в місці ін’єкції

Оснащення

Стерильні: шприци, голки. ватні кульки, серветки, лоток, гумові рукавички, маска, пінцет в дезрозчині.

Спирт етиловий 70%, лікарські препарати в ампулах, пилочка, лоток для використаного матеріалу, тонометр, фонендоскоп, протишоковий набір, аптечка “АНТИСНІД”, бікси зі стерильним матеріалом і інструментарієм, ємкості з дезрозчинами.

1. Психологічно підготуйте пацієнта до маніпуляції. Отримайте згоду на її проведення.

2. Одягніть маску, підготуйте руки до маніпуляції.

3. Підігрійте ампулу з олійним розчином на водяній бані до температури +36° + 37°С.

4. Візьміть шприц об’ємом 5 мл та голкою діаметром 0,8 мм, наберіть теплий олійний розчин із ампули в шприц, змініть голку, покладіть шприц у стерильний лоток.

5. Покладіть на це й же лоток 4 ватні кульки, змочені спиртом.

6. Запропонуйте пацієнту зайняти зручне положення.

7. Проведіть пальпацію вибраного місця ін’єкції.

• При наявності набряків або інфільтратів від попередніх ін’єкцій маніпуляцію проведіть в іншому місці.

8. Протріть місце ін’єкції двома ватними кульками, змоченими спиртом, викиньте їх у лоток для відпрацьованого матеріалу.

9. Обробіть руки спиртом.

10. Проведіть ін’єкцію згідно з правилами підшкірної або внутрішньом'язової ін'єкції, при цьому після введення голки лівою рукою відтягніть поршень шприца на себе і перевірте, чи не потрапила голка в просвіт кровоносної судини (з метою уникнення олійної емболії).

• Якщо кров у шприці відсутня, то повільно введіть олійний розчин. Якщо кров з'явилася у шприці, введіть голку трохи глибше або відтягніть шприц з голкою трохи на себе, не виймаючи її. Знову перевірте, чи не потрапила голка в просвіт судини.

11. Повільно введіть олійний розчин.

12. Прикладіть змочену спиртом ватну кульку до місця ін’єкції, швидким рухом витягніть голку.

13. Місце ін'єкції добре промасажуйте цією ж ватною кулькою.

14. На місце ін'єкції прикладіть зігріваючий компрес або грілку.

15. Запитайте у пацієнта про його самопочуття .

16. Продезінфікуйте використане оснащення. Обробіть руки.

17. Зробіть запис про виконання процедури в лист лікарських призначень.

Мета

Лікувальна.

Показання

Призначення лікаря.

Протипоказання

Визначає лікар.

Оснащення

Стерильні:

шприци, ватні тампони, серветки, лоток, гумові рукавички, маска, пінцет в дезрозчині, інсулінові шприци, голки.

Спирт етиловий 70%, лікарські препарати в ампулах, флаконах, пилочка, лоток для використаного матеріалу, тонометр, фонендоскоп, протишоковий набір, аптечка “АНТИСНІД”, бікси зі стерильним матеріалом і інструментарієм, ємкості з дезрозчинами, флакон з інсуліном.

Підготовка до маніпуляції

• Перед введенням першої дози обов’язково зробіть внутрішньошкірну або скарифікаційну діагностичну пробу на індивідуальну чутливість до інсуліну.

1. Психологічно підготуйте пацієнта до маніпуляції. Отримайте згоду на її проведення. Уточніть індивідуальну чутливість до препарату.

2. Одягніть маску, підготуйте руки до маніпуляції.

3. Перевірте термін придатності інсуліну. Візуально оцініть стан розчину.

! Флакон з інсуліном короткої дії (простий інсулін, суінсулін, моноінсулін, актрапід) повинен бути абсолютно прозорим. Якщо в розчині є сторонні домішки, то таким інсуліном користуватися не можна.

! На дні флакону з інсуліном подовженої дії (інсулонг, ультраретард, ультраленте, інсуман Базал, протазан, хумулін, актрафан, семіленте, ленте та ін.) є білий осад, а над ним прозора рідина. У даному випадку осад – не є протипоказанням для введення інсуліну.

Перед набиранням суспензії в шприц вміст флакону потрібно перемішати до утворення рівномірної суміші, повільно прокотивши його між долонями.

4. Протріть спиртом гумову кришку флакона з інсуліном, дайте спирту висохнути.

! Спирт інактивує інсулін.

5. Наберіть в інсуліновий шприц повітря до поділки, яка відповідає необхідній дозі інсуліну.

6. Під кутом 90⁰ проколіть голкою кришку флакона і випустіть у нього повітря з шприца (не в рідину!).

7. Шприц із флаконом переверніть таким чином, щоб флакон опинився вверх дном і наберіть інсуліну на 1 поділку більше, ніж необхідно.

8. Виведіть голку з флакона.

9. Видаліть повітря і надлишок розчину із шприца. У шприці має залишитися точно призначена лікарем доза.

• В 1,0 мл інсулінового шприца найчастіше міститься 40 ОД (40 МО) інсуліну, а в 0,1 мл – 4 ОД.

• Доза інсуліну повинна бути набрана точно.

• При передозуванні інсуліну може виникнути значне зниження вмісту

цукру в крові - гіпоглікемічна кома.

• При недостатньому введенні інсуліну може виникнути гіперглікемічна

кома.

10. Покладіть шприц у стерильний лоток. Сюди ж покладіть стерильні ватні кульки: 4 змочені спиртом і 1 суху.

11. Виберіть місце ін’єкції (зовнішня поверхня плеча, передня і зовнішня поверхня стегон, вся поверхня живота), проведіть його пальпацію.

• Місце введення інсуліну необхідно змінювати кожного разу, тому що при постійному введенні препарату в одне й те ж місце може виникнути ускладнення - жирова дистрофія підшкірної основи ( ліподистрофія).

12. Протріть двічі місце ін’єкції ватними кульками, змоченими спиртом, дайте спирту висохнути.

13. Обробіть руки спиртом, чи іншим антисептиком.

14. Захопіть вказівним та великим пальцями лівої руки шкіру з підшкірною основою у ділянці ін’єкції.

15. Введіть в основу утвореної складки голку на 2/3 її довжини під кутом 40-45°.

16. Відпустіть складку і повільно введіть ліки.

17. Прикладіть суху стерильну ватну кульку до місця ін’єкції.

18. Витягніть швидким рухом голку.

19. Запитайте у пацієнта про його самопочуття. Нагадайте, що після ін’єкції він повинен поїсти в найближчі 20 – 30 хв.

20. Продезінфікуйте використане оснащення, обробіть руки.

21. Зробіть запис про виконання процедури.

• Запаси інсуліну зберігати в холодильнику при температурі від + 2 до + 8⁰С. Така температура підтримується на середній поличці стінки холодильника, яка прикрита пластмасовим екраном.

• Заморожування препарату не допускається.

• Холодний інсулін взятий тільки що з холодильника , вводити не можна, а тому той флакон інсуліну, яким хворий користується в даний момент, необхідно зберігати при кімнатній температурі (але не вище 22⁰С), в темному місці, і не довше 1 місяця.

• Бажано ін’єкції інсуліну робити інсуліновим шприцом. Коли його немає , треба вміти розрахувати в мілілітрах призначену лікарем дозу. Наприклад, лікар призначив хворому 28 МО простого інсуліну . Уважно прочитайте на флаконі, скільки МО інсуліну міститься в 1 мл ( в 1 мл може міститися 40, 80, 100, і 300 МО). Будемо вважати, що на флаконі написано: 40 МО/мл (тобто в 1 мл міститься 40 МО). Ціна поділки шприца ємністю 2 мл в інсулінових одиницях дорівнює (40 МО : 10) – 4 МО. Щоб набрати 28 МО інсуліну необхідно набрати 0, 7 мл розчину :

1 поділка – 4 МО

Х поділок – 28 МО

_{Х =} 28 МО • 1 ₌ 7 поділок (тобто 0,7 мл)

4 МО

• Оптимальне всмоктування інсуліну досягається при ін’єкції його в підшкірний жир, внутрішньошкірне і внутрішньом’язове введення інсуліну призводить до зміни параметрів його дії.

• Для того, щоб знизити імовірність потрапляння у м’яз, варто правильно формувати складку і робити ін’єкцію під кутом 45º, якщо довжина голки традиційна (12-15 мм). З цією ж метою пацієнтам з нормальною вагою, особливо дітям, рекомендується використовувати шприци і шприци - ручки з короткими голками – довжиною 8 мм (маленьким дітям 5-6 мм), які вводяться у дно підшкірної складки перпендикулярно.

Мета

Підготовка антибіотиків до введення.

Показання

Призначення лікарем введення антибіотиків.

Протипоказання

Підвищена чутливість організму до даного препарату.

Оснащення

Стерильні: лоток, шприц (5 або 10 мл), голки для внутрішньом’язових ін’єкцій (№ 0860), ватні кульки, пінцет, гумові рукавички, маска.

Бікси зі стерильним матеріалом та інструментарієм, спирт етиловий 70°, антибіотики у флаконах, розчинники для антибіотиків в ампулах чи флаконах (0,9% натрію хлорид, вода для ін'єкцій, 0,25 – 0,5% новокаїн, 1% лідокаїн) ємкість для використаного матеріалу, який не був в контакті з пацієнтом (відро з педаллю); лоток для використаного матеріалу, ємкості з дезрозчинами,

Аптечка “АНТИСНІД”, тонометр, фонендоскоп, протишоковий набір.

Підготовка до маніпуляції

• Попередньо проведіть пробу на чутливість до антибіотика.

• У разі використання в якості розчинника розчину новокаїну попередньо проведіть пробу на індивідуальну чутливість хворого до цього препарату.

1. Одягніть маску, підготуйте руки до роботи.

2. Візьміть флакон з антибіотиком, звірте запис на флаконі з листком лікарських призначень, перевірте термін придатності, уточніть дозу та метод введення.

3. Візьміть флакон з розчинником (0,9% натрію хлорид, вода для ін'єкцій, новокаїн 0,25 – 0,5%), уважно прочитайте назву препарату, перевірте термін придатності.

• Для розведення антибіотиків групи цефалоспорину використовують також 1% лідокаїн. Він випускається у вигляді 2%, 10% та рідше 1% розчинів в ампулах. При відсутності 1% розчину приготуйте його з 2%-го: наберіть в шприц 2 мл 2% р-ну лідокаїну, додайте 2 мл води для інєкцій.

4. Підготуйте флакони до роботи.

5. Наберіть необхідну кількість розчинника.

• Якщо хворому призначено 500 000 ОД і менше, то кількість розчинника брати із розрахунку 1 мл розчинника на 100 000 ОД препарату ( тобто робити розведення 1:1 – стандартне (класичне).

• Якщо хворому призначено більш як 500 000 ОД, то кількість розчинника брати з розрахунку 1 мл розчинника на кожні 200 000 ОД препарату (тобто робити розведення 1:2 – робоче).

• Якщо у флаконі міститься 1 000 000 ОД (1г), а хворому призначено 500 000 ОД, то можна зробити розведення 1:1, набрати 5 мл розчину, тобто тільки половину і ввести даному хворому, а 5 мл розчину , що залишився у флаконі, можна ввести іншому хворому).

6. Проколіть пробку флакона з антибіотиком стерильною голкою з насадженим шприцом.

• При розведенні антибіотиків голку у флакон вводити так, щоб тільки проколоти пробку, тому що при глибокому введенні у зв'язку з підвищенням тиску у флаконі за рахунок введеного розчинника через голку буде самовільно виходити розчин антибіотика.

7. Введіть у флакон розчинник і, не виймаючи голки, від'єднайте шприц.

8. Декілька разів струсіть флакон до повного розчинення ліків.

• Розчини бензилпеніциліну натрієвої та калієвої солі в розчині новокаїну іноді стають мутними, в результаті утворення новокаїнової солі бензилпеніциліну. Однак це не є протипоказанням для внутрішньом’язового введення.

9. Приєднайте шприц до флакона з голкою.

10. Наберіть розчин у потрібній кількості.

11. Від’єднайте шприц, замініть голку, випустіть повітря з шприца.

12. Покладіть на стерильний лоток шприц з підготовленим антибіотиком, ватні кульки змочені спиртом.

Мета

Введення лікарських засобів.

Показання

Призначення лікарем введення лікарських засобів внутрішньом’язово.

Протипоказання

Підвищена чутливість організму до даного препарату, набряк або інфільтрат в місці ін’єкції.

Оснащення

Стерильні: лоток, шприц (5 або 10 мл), голки для внутрішньом’язових ін’єкцій (№ 0860, 1060), ватні кульки, пінцет, гумові рукавички, маска.

Бікси зі стерильним матеріалом і інструментарієм, спирт етиловий 70°, ампули, флакони з ліками, ємкість для використаного матеріалу, який не був в контакті з пацієнтом (відро з педаллю); лоток для використаного матеріалу, ємкості з дезрозчинами.

Аптечка “АНТИСНІД”, тонометр, фонендоскоп, протишоковий набір.

1. Психологічно підготуйте пацієнта до маніпуляції. Отримайте згоду на її проведення. Уточніть індивідуальну чутливість до препарату.

2. Одягніть маску, підготуйте руки до маніпуляції.

3. Підготуйте до роботи шприц , ватні кульки.

4. Запропонуйте пацієнту лягти на живіт або бік - при введені ліків в сідницю, чи на спину - при введенні ліків в стегно.

5. Визначте місце ін’єкції (верхньо-зовнішній квадрант сідниць, передньо-зовнішня поверхня верхньої третини стегна).

6. Огляньте можливе місце ін’єкції.

7. Обстежте його пальпаторно.

! Ін’єкцію не можна виконувати в місцях набряків або ущільнень (інфільтратів), які залишилися від попередніх ін’єкцій.

8. Протріть місце ін’єкції почергово двома ватними кульками, змоченими спиртом.

9. Обробіть спиртом гумові рукавички.

10. Візьміть підготовлений шприц з голкою так, щоб 2-йпалець притримував поршень, 5-й муфту голки , інші пальці утримували циліндр шприца.

11. Вказівним та великим пальцями лівої руки розтягніть і зафіксуйте шкіру на місці ін’єкції.

12. Різким рухом введіть голку перпендикулярно до поверхні шкіри на 2/3 її довжини.

! Слідкуйте за тим, щоб голка була введена не повністю і над шкірою лишалася частина голки довжиною не менше 0,5 см.

13. Заберіть ліву руку з сідниці.

14. Відтягніть поршень до себе лівою рукою і переконайтесь, що голка не потрапила в просвіт судини ( кров не повинна з’явитися в шприці).

! При появі крові в шприці голку підтягніть або зовсім витягніть, приклавши до місця ін’єкції ватну кульку, змочену спиртом. Ін’єкцію проведіть в іншому місці.

15. Натисніть на поршень 2-м пальцем правої руки (або не змінюючи положення рук – 1-м пальцем лівої руки), повільно введіть ліки.

16. Прикладіть стерильну ватну кульку до місця ін’єкції, швидким рухом витягніть голку.

17. Цією ж ватною кулькою зробіть легкий масаж місця введення ліків, щоб вони краще розподілилися в ділянці м’язу.

18. Запитайте у пацієнта про його самопочуття.

19. Продезінфікуйте використане оснащення, обробіть руки.

20. Зробіть запис про проведення процедури в листку лікарських призначень.

Мета

Створення венозного стазу досягнення чіткого контурування венозних стовбурів.

Показання

Проведення внутрішньовенних ін’єкцій, вливань, взяття крові для лабораторних досліджень, кровопускання.

Оснащення

Гумовий джгут, рушник чи серветка, гумова подушечка

1. Психологічно підготуйте пацієнта до маніпуляції, отримайте згоду на її проведення.

2. Передпліччя пацієнта укладіть на тверду основу внутрішньою поверхнею догори.

3. Під лікоть підкладіть гумову подушечку.

4. Визначте пульс на променевій артерії.

5. Накладіть на плече пацієнта вище ліктьового згину на 5 – 7 см гумовий джгут (на сорочку, рушник або серветку) так, щоб вільні його кінці були спрямовані вгору.

6. Переконайтесь в наявності пульсу на променевій артерії.

! Джгут має стискати лише поверхневі вени і ні в якому разі не порушувати течію крові по артеріях. Якщо пульс стає слабкішим, або не пальпується зменшіть ступінь стискання кінцівки.

! Якщо чіткого контурування венозних стовбурів не досягнуто запропонуйте хворому протягом деякого часу потримати руку у вертикальному положенні кистю донизу, кілька разів стиснути та розтиснути кулак; розітріть згинальну поверхню передпліччя пацієнта рукою у напрямку від кисті до ліктьового згину.

Мета

Введення в організм невеликої кількості (10 – 20 мл) лікарських засобів.

Показання

Екстрене введення лікарських засобів при загрозливих станах організму; введення препаратів, які не можна вводити підшкірно та внутрішньом’язово.

Протипоказання

Визначає лікар

Оснащення

Стерильні: лоток, шприц, стерильні голки, пінцет, ватні кульки та марлеві серветки, бікси зі стерильним матеріалом та інструментарієм, гумові рукавички, маска.

Спирт 70°, йод, гумова подушечка, гумовий джгут, захисні окуляри, клейончастий фартух, рушник, клейонка, ампули та флакони з ліками та розчинниками, лоток для використаного матеріалу, ємкість для використаного матеріалу, який не був в контакті з пацієнтом (відро з педаллю), тонометр, фонендоскоп, протишоковий набір, аптечка “АНТИСНІД”, ємкості з дезрозчинами.

1. Психологічно підготуйте пацієнта до маніпуляції, отримайте згоду на її проведення.

2. Одягніть фартух, маску, захисні окуляри. Підготуйте руки до маніпуляції.

3. Наберіть в шприц ліки з ампули, потім розчинник з флакону, змініть голку, витисніть повітря з шприца.

4. Покладіть на стерильний лоток шприц з набраними лікарськими засобами, ватні кульки, змочені етиловим спиртом, стерильну серветку.

5. Запропонуйте пацієнту зайняти зручне положення, краще лежачи.

6. Накладіть джгут.

7. Попросіть пацієнта кілька разів стиснути і розтиснути кулак потім, затиснути його.

8. Кінчиком вказівного пальця правої руки пропальпуйте вени ліктьового згину, вибравши найбільш наповнену.

9. Протріть внутрішню поверхню ліктьового згину двома ватними кульками, змоченими спиртом знизу вверх (за током крові).

10. Обробіть спиртом гумові рукавички.

11. Візьміть шприц у праву руку так, щоб вказівний палець фіксував муфту голки, 5-й – поршень шприца, а інші обхоплювали циліндр шприца. Тримайте шприц паралельно до шкіри зрізом голки та шкалою догори, по направленню току крові.

12. Першим пальцем лівої руки зафіксуйте вену ліктьового згину.

12. Проколіть шкіру над веною і, відчувши „провал”, обережно введіть голку у вену, проведіть її по судині на 1-2 см.

12. Відтягніть поршень на себе до появи крові в шприці.

12. Під голку підкладіть стерильну серветку.

12. Зніміть лівою рукою джгут.

12. Попросіть пацієнта розтиснути кулак.

12. Перевірте, чи Ви в вені.

12. Не змінюючи положення шприца, лівою рукою натисніть на рукоятку поршня.

12. Введіть повільно ліки, залишивши в шприці 0,5-1 мл рідини

! Якщо невідомо, як хворий відреагує на введення препарату, спочатку введіть 1 мл розчину і почекайте 1 – 1,5 хв. При відсутності небажаної реакції організму введіть далі повільно препарат.

! Якщо вводите препарат, який може викликати некроз тканин в результаті помилкового п/ш або в/м введення запитайте у хворого, чи не відчуває він печії в місці ін’єкції під час введення препарату.

12. Притисніть до місця ін’єкції ватну кульку, змочену спиртом.

12. Різким рухом витягніть голку на серветку.

12. Попросіть пацієнта зігнути руку в ліктьовому суглобі разом з ватною кулькою на 3-5 хв, до зупинки кровотечі. Хворому у непритомному стані – накладіть стерильну марлеву серветку і закріпіть її бинтом навколо руки.

12. Запитайте пацієнта про самопочуття.

12. Продезінфікуйте використане оснащення, обробіть руки.

12. Зробіть запис про проведення процедури в листку лікарських призначень.

Мета

Введення лікарських засобів.

Показання

Призначення лікаря.

Протипоказання

Визначаються лікарем.

Оснащення

Стерильні: пластикова система одноразового використання для внутрішньовенного крапельного введення рідини, флакони та ампули зі лікувальними розчинами, лоток, пінцет, ножиці, корнцанг, серветки та ватні кульки, бікси зі стерильним матеріалом та інструментарієм, гумові рукавички, маска.

Спирт 70°, йод, гумова подушечка, джгут, клейонка розміром 20×30 см, лейкопластир, полотняна серветка, лоток та ємкості для використаного матеріалу, ємкість для використаного матеріалу, який не був у контакті з пацієнтом (відро з педаллю), штатив, тонометр, фонендоскоп, протишоковий набір з одноразовими шприцами, аптечка “АНТИСНІД”, ємкості з дезрозчинами.

1. Психологічно підготуйте пацієнта до маніпуляції. Отримайте згоду на проведення крапельного введення ліків.

2. Підготуйте руки до маніпуляції.

3. Перевірте термін придатності та герметичність упаковки системи одноразового використання.

4. Звірте напис на флаконі з призначенням лікаря: назву, концентрацію в відсотках, кількість, прозорість Перевірте термін придатності, герметичність.

! Наявність осаду, пластівців у флаконі свідчить про непридатність

розчину.

5. Підготуйте флакон до роботи: металевий диск флакону обробіть ватною кулькою, змоченою спиртом, стерильним пінцетом зніміть центральну частину металевої кришки, гумовий корок обробіть: спирт-йод-спирт.

6. Продезінфікуйте місце розрізу системи стерильною ватною кулькою, змоченою 70% розчином етилового спирту і розкрийте пакет стерильними ножицями.

7. Викладіть систему із пакету в стерильний лоток.

8. Зніміть ковпачок з голки - повітроводу, введіть її до упору через гумовий корок у флакон.

9. Зніміть ковпачок з голки, яка знаходиться ближче до фільтра крапельниці, введіть її на 2/3 через гумовий корок у флакон на відстані 1 см від голки - повітроводу.

10. Закрийте гвинтовий затискач.

11. Переверніть флакон догори дном і закріпіть його на штативі.

12. Ін’єкційну голку разом з ковпачком зніміть і покладіть у підготовлений стерильний лоток

! Під час роботи не можна торкатися руками до канюлі для насадки голки.

13. Поверніть фільтр крапельниці в горизонтальне положення.

14. Повільно, відкриваючи гвинтовий затискач, заповніть фільтр до половини об’єму розчином.

15. Затискач закрийте.

16. Поверніть фільтр крапельниці у вертикальне положення.

17. Відкрийте гвинтовий затискач, повільно заповніть довгу трубку системи до повного витіснення бульбашок повітря і появи краплин розчину з канюлі для насадки голки.

18. Гвинтовий затискач закрийте.

19. Перевірте відсутність бульбашок повітря в системі.

20. Одягніть голку з ковпачком на канюлю, випустіть повітря з голки.

21. Підвісьте нижній кінець системи на гачок штатива.

22. Покладіть у стерильний лоток ватні кульки, змочені спиртом, стерильні серветки.

23. На іншому лотку приготуйте полотняну серветку, джгут, клейонку, 2-3 стрічки вузького липкого пластиру довжиною 4-5 см.

! З метою уникнення випадіння голки з ковпачка або від’єднання голки від системи можна зробити так: канюлю для насадки ін’єкційної голки обгорнути стерильною марлевою серветкою, яку прикріпити до перехідної гумової трубки („вузла”) за допомогою затискача або корнцанга. Затискач або корнцанг підвісити за бранші на гачок штатива. Голку доставити до пацієнта на стерильному лотку разом з ватними кульками та серветками, приєднати її до системи та випустити з неї повітря біля ліжка пацієнта.

Мета

Тривале чи постійне, повільне введення лікарських засобів.

Показання

Призначення лікаря.

Протипоказання

Визначає лікар.

Оснащення

Стерильні: пластикова система одноразового використання для внутрішньовенного крапельного введення рідини , флакони та ампули зі лікувальними розчинами, лоток, пінцет, ножиці, корнцанг, серветки та ватні кульки, бікси зі стерильним матеріалом та інструментарієм, гумові рукавички, маска.

Спирт 70°, йод, гумова подушечка, джгут, клейонка розміром 20×30 см, клейончастий фартух, захисні окуляри, лейкопластир, полотняна серветка, лоток та ємкості для використаного матеріалу, ємкість для використаного матеріалу, який не був у контакті з пацієнтом (відро з педаллю), штатив, тонометр, фонендоскоп, протишоковий набір з одноразовими шприцами, аптечка “АНТИСНІД”, ємкості з дезрозчинами.

1. Психологічно підготуйте пацієнта до маніпуляції, отримайте згоду на її проведення. Запропонуйте перед підключенням системи звільнити сечовий міхур.

2. Одягніть клейончастий фартух, маску, захисні окуляри. Підготуйте руки до маніпуляції.

3. Надайте хворому зручного положення (допоможіть лягти на протилежний край ліжка так, щоб його рука лежала без напруження, не звисала. Запропонуйте максимально розігнути руку в ліктьовому суглобі).

4. Під ліктьовий суглоб пацієнта підкладіть тверду клейончасту подушечку, під руку підстеліть клейонку, неспокійному хворому руку зафіксуйте.

5. Визначте пульс.

6. На середину плеча накладіть гумовий джгут

7. Перевірте пульс на променевій артерії.

8. Запропонуйте пацієнту декілька разів стиснути і розтиснути кулак, потім затиснути його.

9. Виберіть найбільш наповнену вену, пальпуючи місце ін’єкції вказівним пальцем правої руки.

10. Обробіть ін’єкційне поле почергово двома стерильними ватними кульками, змоченими в спирті.

11. Обробіть гумові рукавички спиртом.

12. Зніміть ковпачок з ін’єкційної голки.

13. Зафіксуйте намічену вену.

14. Проведіть венепункцію, тримаючи ін’єкційну голку за муфту стерильною серветкою зрізом доверху, паралельно до шкіри (кулак пацієнта при цьому стиснутий). Серветку залиште під канюлею голки.

15. При появі крові в муфті голки попросіть пацієнта розтиснути кулак.

16. Лівою рукою обережно зніміть джгут.

17. Відкрийте гвинтовий затискач і відрегулюйте частоту крапель, призначену лікарем.

! Оптимальна частота крапель за 1 хв 40 – 60. При кількості крапель8 – 10 за 1 хв і менше голка швидко тромбується, а при кількості крапель понад 80 – 100 за 1 хв перевантажується серцево – судинна система.

18. Пропальпуйте місце навколо пункції, щоб визначити чи не потрапив розчин під шкіру (у такому разі навколо вени з’являється припухлість).

19. Зафіксуйте муфту голки до шкіри стрічкою лейкопластиру.

20. Зафіксуйте систему нижче „вузла ін’єкцій додаткового введеня ліків” другою стрічкою лейкопластиру.

21. Обережно витягніть джгут, подушечку, зручно покладіть руку пацієнта.

22. Накрийте місце пункції стерильною серветкою.

23. Під час проведення маніпуляції постійно слідкуйте за загальним станом пацієнта та роботою системи.

• При появі скарг закрийте затискач, викличте лікаря.

• При введенні великої кількості рідини та сечогінних препаратів пацієнту може знадобитись сечоприймач

24. Після закінчення маніпуляції закрийте гвинтовий затискач, зніміть серветку, лейкопластир, покладіть їх в лоток для використаного матеріалу.

25. Прикладіть стерильну ватну кульку, змочену спиртом, до місця ін’єкції і швидким рухом вийміть голку на серветку.

26. Попросіть пацієнта зігнути руку у ліктьовому суглобі до зупинки кровотечі в місці венепункції.

27. Запитайте у пацієнта про його самопочуття.

28. Продезінфікуйте використане оснащення, обробіть руки.

29. Зробіть запис про виконання процедури в листку лікарських призначень.

Мета

Проведення внутрішньовенних струминних та крапельних вливань

Показання

Необхідність короткочасних (до 6 годин) інфузій в малі периферичні вени.

Оснащення

Стерильні: «голка-метелик» одноразового застосування, одноразовий шприц 2 мл для заповнення «голки-метелика», голки для набору лікарських речовин, система для внутрішньовенних крапельних вливань, ватні кульки, марлеві серветки, лотки, пінцет, гумові рукавички.

Ножиці, етиловий спирт 70% , лейкопластир, штатив.

1. Проведіть психологічну підготовку пацієнта, поясніть мету і хід процедури, виберіть необхідну судину: вену волосяної частини голови (надбрівна, поверхнева вискова чи задня вушна), тильної поверхні кисті, передпліччя, стопи, ліктьової ямки чи гомілки. Якщо будете пунктувати вену волосяної частини голови - поголіть місце пункції.

2. Одягніть фартух, маску, захисні окуляри. Підготуйте руки до маніпуляції.

3. Підготуйте флакон з призначеним препаратом: звірте напис на флаконі з листком лікарських призначень, перевірте термін придатності, уточніть дозу та метод введення, візуально визначте придатність ліків, обробіть антисептиком за загальноприйнятою методикою.

4. Розкрийте упаковки з крапельницею, «голкою-метеликом», шприцом, викладіть їх вміст на стерильний лоток.

5. Заповніть систему для внутрішньовенних крапельних вливань одноразового застосування.

6. Наберіть в шприц 2 мл фізіологічного розчину з ампули чи флакона.

7. Приєднайте шприц до порту голки-метелика і заповніть її, не знімаючи захисний ковпачок.

8. Накладіть джгут вище місця інєкції (при проведенні інєкції дитині на голові - помічник повинен перетиснути вену вище місця пункції тампоном).

9. Обробіть шкіру обраної ділянки двічі ватними кульками, змоченими спиртом, в напрямку від периферії до центру.

10. Обробіть руки спиртом.

11. Візьміть «голку - метелик» за крильця, зніміть захисний ковпачок і проведіть пункцію вени.

12. Відтягніть поршень шприца, перевірте наявність крові.

• Поява крові свідчить про правильне положення голки.

13. Витисніть кров назад в голку (попередження згортання крові).

14. Зафіксуйте трьома – чотирма смужками лейкопластиру крильця і подовжуючу лінію голки - метелика, не закриваючи місце пункції.

• При постановці голки-метелика на голові: якщо кут голки по відношенню до вигину черепа великий - підкладіть під муфту голки марлеву серветку чи ватну кульку, щоб не допустити проколу вени наскрізь.

15. Зніміть джгут.

16. Від'єднайте шприц.

17. Приєднайте крапельницю і відрегулюйте швидкість введення лікарської речовини.

18. Накрийте місце пункції стерильною серветкою.

19. Прикрийте стерильною серветкою стик порту «голки – метелика» і канюлі крапельниці (у разі нещільного зіставлення їх в місці стику можливе попадання мікроорганізмів).

20. Після закінчення інфузії перетисніть за допомогою затискача трубку крапельниці.

21. Обережно, притримуючи «голку – метелик», зніміть лейкопластир.

22. Прикладіть стерильну ватну кульку, змочену спиртом, до місця ін’єкції і швидким рухом вийміть голку на серветку.

23. Попросіть пацієнта тримати ватну кульку до зупинки кровотечі (близько 5 хв), або накладіть на місце пункції стерильну серветку і зверху - стискаючу пов'язку.

24. Запитайте у пацієнта про його самопочуття.

25. Продезінфікуйте використане оснащення, обробіть руки.

26. Зробіть запис про виконання процедури в листку лікарських призначень.

Мета

Лікувальна, донорська.

Показання

Призначення лікаря (гостра лівошлуночкова серцева недостатність з розвитком набряку легенів, значне підвищення артеріального тиску).

Протипоказання

Визначає лікар ( зниження артеріального тиску).

Оснащення

Стерильні:

лоток, пінцет, голка Дюфо та гумова трубка, марлеві серветки, ватні кульки, кровоспинний затискач, гумові рукавички, маска, окуляри.

Спирт етиловий 70°, гумовий джгут, гумову подушечка, рушник, клейонка, фартух, градуйований флакон, ножиці, тонометр, фонендоскоп, протишоковий набір, аптечка “АНТИСНІД”, лоток для використаного матеріалу, ємкості з дезрозчинами.

1. Психологічно підготуйте пацієнта до виконання маніпуляції, отримайте згоду на її проведення. Попередьте, що маніпуляція буде проведена в присутності та під контролем лікаря.

2. Покладіть пацієнта в ліжко на спину, голову поверніть на бік, протилежний ділянці кровопускання.

3. Зручно покладіть руку пацієнта вздовж тулуба на тверду опору і забезпечте максимальне розгинання руки у ліктьовому суглобі.

4. На другу руку накладіть манжетку тонометра, приєднайте тонометр, виміряйте АТ.

5. Одягніть маску, фартух, захисні окуляри, підготуйте руки до роботи.

6. Накладіть джгут.

7. Попросіть пацієнта кілька разів стиснути і розтиснути кулак, потім затиснути його.

8. Кінчиком вказівного пальця правої руки пропальпуйте вени ліктьового згину, вибравши найбільш наповнену.

9. Протріть внутрішню поверхню ліктьового згину двома ватними кульками, змоченими спиртом знизу вверх (за током крові), сухою кулькою зніміть залишок спирту.

10. Обробіть спиртом гумові рукавички.

11. Першим та другим пальцями правої руки візьміть за муфту голку Дюфо з приєднаною трубкою зрізом догори. Під муфту підкладіть серветку.

12. Нижній кінець трубки перетиснутої затискачем помістіть в градуйований флакон.

13. Першим пальцем лівої руки зафіксуйте вену ліктьового згину.

14. Проколіть шкіру над веною і, відчувши „провал”, обережно введіть голку у вену, проведіть її по судині на 1-2 см, зафіксуйте систему до шкіри стрічкою лейкопластиру, накрийте місце пункції стерильною серветкою.

15. Відкрийте затискач, випустіть у градуйований флакон необхідну кількість крові під контролем АТ (кількість визначає лікар).

16. Попросіть пацієнта розтиснути кулак.

17. Зніміть джгут, серветку, пластир.

18. До місця пункції вени прикладіть стерильну ватну кульку, змочену спиртом, швидким рухом витягніть голку на серветку.

19. Попросіть пацієнта зігнути руку в ліктьовому суглобі разом з ватною кулькою на 3-5 хв, до зупинки кровотечі. Хворому у непритомному стані – накладіть стерильну марлеву серветку і закріпіть її бинтом навколо руки.

20. Запитайте пацієнта про самопочуття, надайте в ліжку горизонтального положення на 2 години. Поясніть, що він має дотримуватись ліжкового режиму протягом доби. Спостерігайте за загальним станом хворого, здійснюйте контроль АТ та пульсу.

21. Продезінфікуйте використане оснащення, обробіть руки.

22. Зробіть запис про проведення процедури в листку лікарських призначень.

Мета

Лікувальна, донорська.

Показання

Призначення лікаря (гостра лівошлуночкова серцева недостатність з розвитком набряку легенів, значне підвищення артеріального тиску)

Протипоказання

Визначає лікар ( зниження артеріального тиску)

Оснащення

Стерильні:

лоток, пінцет, одноразова пластикова система для кровопускання в упаковці, марлеві серветки, ватні кульки, гумові рукавички, маска, окуляри.

Спирт етиловий 70, гумовий джгут, гумову подушечка, рушник, клейонка, фартух, градуйований флакон, ножиці, тонометр, фонендоскоп, протишоковий набір, аптечка “АНТИСНІД”, лоток для використаного матеріалу, ємкості з дезрозчинами.

1. Психологічно підготуйте пацієнта до виконання маніпуляції, отримайте згоду на її проведення. Попередьте, що маніпуляція буде проведена в присутності та під контролем лікаря. Запропонуйте звільнити сечовий міхур.

2. Покладіть пацієнта в ліжко на спину, голову поверніть на бік, протилежний ділянці кровопускання.

3. Зручно покладіть руку пацієнта вздовж тулуба на тверду опору і забезпечте максимальне розгинання руки у ліктьовому суглобі.

4. На другу руку накладіть манжетку тонометра, приєднайте тонометр, виміряйте АТ.

5. Одягніть маску, фартух, захисні окуляри, підготуйте руки до роботи.

6. Підготуйте закритий градуйований флакон до роботи (ємність 500 мл).

7. Відкрийте пакет системи і покладіть її в стерильний лоток.

8. В корок флакону введіть голку повітроводу та іншу голку з боковим отвором.

9. Накладіть джгут.

10. Попросіть пацієнта кілька разів стиснути і розтиснути кулак, потім затиснути його.

11. Кінчиком вказівного пальця правої руки пропальпуйте вени ліктьового згину, вибравши найбільш наповнену.

12. Протріть внутрішню поверхню ліктьового згину двома ватними кульками, змоченими спиртом знизу вверх (за током крові).

13. Сухою кулькою зніміть залишок спирту.

14. Обробіть спиртом гумові рукавички.

15. Першим та другим пальцями правої руки візьміть за муфту вільну голку системи. Під муфту підкладіть серветку.

16. Першим пальцем лівої руки зафіксуйте вену ліктьового згину.

17. Проколіть шкіру над веною і, відчувши „провал”, обережно введіть голку у вену, проведіть її по судині на 1-2 см, зафіксуйте систему до шкіри стрічкою лейкопластиру, накрийте місце пункції стерильною серветкою.

18. Отримавши необхідну кількість крові, попросіть пацієнта розтиснути кулак.

19. Зніміть джгут, серветку, пластир.

20. До місця пункції вени прикладіть стерильну ватну кульку, змочену спиртом, швидким рухом витягніть голку на серветку.

21. Попросіть пацієнта зігнути руку в ліктьовому суглобі разом з ватною кулькою на 3-5 хв, до зупинки кровотечі. Хворому у непритомному стані – накладіть стерильну марлеву серветку і закріпіть її бинтом навколо руки.

22. Запитайте пацієнта про самопочуття, надайте в ліжку горизонтального положення на 2 години. Поясніть, що він має дотримуватись ліжкового режиму протягом доби. Спостерігайте за загальним станом хворого, здійснюйте контроль АТ та пульсу.

23. Продезінфікуйте використане оснащення, обробіть руки.

24. Заповніть медичну документацію.