- •Ф ізичні явища та принцип дії пт 39
- •Глава1 напівпровідникові прилади
- •1.1 Електронно-дірковий перехід
- •1.1.1 Загальні відомості.
- •1.1.2 Утворення переходу.
- •1.1.3 Контакт метал – напівпровідник.
- •1.2.2 Характеристики, параметри, область застосування
- •1.2 Напівпровідникові діоди
- •1.2.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 1.2
- •1.2.3 Дослідження напівпровідникових діодів на комп'ютері
- •1.3 Біполярні транзистори
- •1.3.1 Загальні відомості
- •1.3.2 Фізичні явища й принцип дії бт за схемою із загальним емітером
- •1.3.3 Транзистори Шотки
- •1.3.4 Дослідження бт за допомогою комп'ютера
- •1.3.5 Розрахунок режиму спокою підсилювального каскаду на біполярному транзисторі
- •1.3.6 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •1.4 Польові транзистори (пт)
- •1.4.1 Загальні відомості
- •1.4.2 Фізичні явища та принцип дії пт
- •1.4.2.1 Польові транзистори з керуючим переходом
- •1.4.2.2 Польові транзистори з ізольованим затвором
- •1.4.3 Лізмон-транзистори
- •1.4.4 Мнон - транзистори
- •1.4.6 Дослідження польових транзисторів на комп’ютері
- •Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Напівпровідникові джерела й приймачі оптичного випромінювання
- •1.5.1 Загальні відомості
- •1.5.2 Оптопари (оптрони)
- •1.6 Перемикаючі прилади
- •1.6.1 Загальні відомості
- •Фізичні явища та характеристика
- •1.7 Інтегральні мікросхеми
- •1.7.1 Загальні положення
- •Глава 2 підсилювачі та генератори електричних сигналів
- •2.1 Загальні відомості.
- •Принцип побудови підсилювальних каскадів.
- •Підсилювальні каскади на біполярних транзисторах.
- •2.3.1 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі за схемою із загальним емітером
- •2.3.2 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі із загальним колектором (емітерний повторювач)
- •2.3.3 Дослідження підсилювачів на біполярних транзисторах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •Підсилювальний каскад на польовому транзисторі
- •2.5 Багатокаскадні підсилювачі
- •2.6 Каскади посилення потужності
- •2.7 Зворотні зв’язки в підсилювачах
- •Підсилювачі постійного струму
- •2.8.1 Підсилювачі постійного струму на транзисторах.
- •2.8.2 Операційні підсилювачі
- •2.8.3 Дослідження операційних підсилбвачів
- •1 Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.9 Генератори гармонійних коливань
- •2.9.1 Загальні відомості
- •2.9.4 Дослідження генераторів синусоїдальних коливань
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.10 Виборчі підсилювачі
- •2.11 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Глава 3 імпульсні пристрої
- •3.1 Загальна характеристика імпульсних сигналів і пристроїв
- •3.2 Ключовий режим роботи транзисторів
- •3.3 Логічні елементи
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Логічні елементи в інтегральному виконанні
- •3.3.2.1 Діодно-транзисторні логічні елементи
- •3.3.2.2 Транзисторно логіка -транзисторна
- •3.3.2.3 Логічні елементи на мон-транзисторах
- •3.3.2.4 Логічні елементи на мен-транзисторах
- •3.3.2.5 Інтегральна інжекційна логіка
- •3.3.2.6 Логічні елементи емітерно-зв'язкової логіки
- •3.3.3 Дослідження логічних елементів на комп’ютері
- •3.4 Тригери
- •3.4.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 3.3
- •3.4.2 Характерні явища для тригерів
- •3.4.3 Дослідження тригерів на комп'ютері
- •3.5 Компаратори і тригери шмітта, генератори імпульсів
- •3.5.1 Загальні відомості
- •3.5.2 Особливості й фізичні явища. Принцип дії.
- •3.5.2.1 Компаратор
- •3.5.2.2 Тригер Шмітта
- •3.5.2.3 Мультивібратори
- •3.5.2.4 Одновібратори
- •3.5.2.5 Блокінг-генератор
- •Генератори лінійно змінюваної напруги
- •3.5.3 Дослідження імпульсних пристроїв на операційних підсилювачах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •1 Для компаратора
- •2 Для тригера Шмітта
- •2.1 Записати визначення тригера Шмітта.
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Для одновібратора:
- •4.1 Записати визначення одновібратора.
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •1 Дослідження схеми компаратора.
- •Дослідження схеми тригера Шмітта
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Дослідження схеми одновібратора
- •До пункту 3.5.2.2
- •До пункту 3.5.2.3
- •3.6 Інтегруючі і диференціюючі rc-ланцюги
- •3.6.1 Інтегруючий rc-ланцюг
- •3.6.2 Диференціюючий rc-ланцюг
- •Глава 4 елементи електронної пам’яті
- •Загальні відомості
- •4.2 Мікросхеми постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •4.3 Мікросхеми програмувальних постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •Контрольні питання
- •4.4 Принцип побудови динамічного запам'ятовувального елемента
- •Контрольні питання
- •4.5 Елемент флеш- пам'яті
- •4.6 Фероелектрична пам'ять
- •4.7 Магнітна пам'ять
- •4.8 Новий напрямок - спінтроніка
- •Глава 5 перетворювальні електронні пристрої
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •5.3 Однофазний двухпівперіодний випрямляч із нульовим виводом
- •5.4 Однофазний мостовий випрямляч
- •5.5 Випрямлячі - помножувачі напруги
- •5.6 Згладжуючі фільтри
- •5.6.1 Дослідження двлпівперіодних випрямлячів однофазного струму
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.7 Стабілізатори напруги
- •5.7.1 Параметричні стабілізатори напруги
- •5.7.2 Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Контрольні питання
- •5.7.3 Дослідження стабілізаторів напруги
- •Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.8 Керовані випрямлячі
- •5.9 Інвертори
- •Конвертори
- •Глава 6 Блоки живлення персональних компютерів
- •Додаток а електричні кола постійного струму Основні визначення і закони
- •1 Джерела електричної енергії (джерела живлення).
- •Розрахунок лінійних кіл постійного струму з одним джерелом живлення.
- •Розрахунок лінійних ланцюгів з декількома джерелами живлення.
- •Додаток б електричні кола змінного струму Поняття про змінний струм
- •Основні поняття синусоїдальної функції
- •Зображення синусоїдальної величини вектором
- •Кутова частота і фазові співвідношення
- •Початковий фазовий кут, або початкова фаза.
- •Прості електричні кола змінного струму
- •Список літератури
5.8 Керовані випрямлячі
Випрямлячі, які сполучають випрямлення змінної напруги з керуванням середнього значення випрямленої напруги, називають керованими випрямлячами.
О
сновним
елементом сучасних керованих випрямлячів
є тиристор. На рис. 5.12,а представлена
схема найпростішого однофазного
однопівперіодного випрямляча на
тиристорі. Керування напругою на виході
керованого випрямляча зводиться до
керування в часі моментом відмикання
тиристора. Це здійснюється за рахунок
зсуву фаз між анодною напругою й напругою,
що подається на керуючий електрод
тиристора.
Такий зсув фаз називають кутом керування й позначають (рис. 5.10,б), а спосіб керування називають фазовим.
Керування величиною здійснюється за допомогою фазообертаючого R2C - ланцюга, що дозволяє змінити кут від 0 до 900. При цьому випрямлену напругу регулюють від найбільшого значення до його половини. Резистором R1 змінюють напругу, що подається на керуючий електрод тиристора VS.
Діод VD забезпечує подачу на керуючий електрод позитивних напівхвиль напруги. Оптимальною формою керуючих сигналів для тиристорів є короткий імпульс із крутим фронтом. Така форма імпульсу дозволяє зменшити нагрів керуючого електрода й забезпечити чітке відмикання тиристора.
Для формування подібних імпульсів і їхнього зсуву в часі служать спеціальні імпульсно-фазові системи керування.
Зсув керуючих імпульсів стосовно анодної напруги роблять вручну за допомогою мостового фазообертача, векторна діаграма якого зображена на рис. 5. 13.
При зміні опору змінного резистора фаза напруги Ucd, що є вихідною напругою мостового фазообертача, при постійній амплітуді плавно змінюється від 0 до 1800 . Напруга з виходу фазообертача надходить на вхід підсилювачів - обмежників на транзисторах VT1, VT2 , причому діоди VD1,VD2 зрізують негативні напівхвилі цієї напруги.
Вихідні напруги цих підсилювачів, що мають трапецеїдальну форму, далі диференціюються ланцюжками R1C1 й R2C2 . Імпульси, які з’явилися після цього із крутими фронтами й малою тривалістю, є двуполярними.
Шунтуючі керуючі ланцюги тиристорів діоди VD3, VD4, роблять ці імпульси однополярними, (негативні імпульси проходять через діоди). Підсилювачі — обмежники живляться від окремого випрямляча, виконаного на діодах VD5...VD8.
Рисунок 5.13 - Векторна діаграма зсуву керуючих імпульсів
У випрямляч входить також згладжує RC фільтр.
Залежність
називають
характеристикою управління випрямляча.
Ця залежність для навантажувального
пристрою з активним опором представлена
на рис. 5.14.
Т
рифазні
керовані випрямлячі — це випрямлячі
середньої й великої потужностей. Вони
виконуються за схемами трифазного
випрямляча з нульовим виводом або
мостового випрямляча, у яких випрямні
діоди замінюють тиристорами.
У трифазних керованих випрямлячах значно ускладнюються ланцюги керування в порівнянні з ланцюгами керування однофазних випрямлячів.
Контрольні питання
Дайте визначення однофазного однопівперіодного керованого випрямляча.
Наведіть схему однофазного однопівперіодного керованого випрямляча.
Яке призначення елементів схеми?
Опишіть принцип роботи схеми.
Наведіть часові діаграми роботи.
Дайте визначення випрямляча трифазного струму.
Наведіть схему трифазного керованого випрямляча з нейтральним виводом.
Опишіть принцип роботи випрямляча.
Наведіть часові діаграми роботи випрямляча.
Які параметри випрямляча?
