Основна

1. Конституційне право України. /За ред. В.Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка, 1999. – С. 199-236.

2. Конституційне право України: Підручник для студентів вищих навчальних закладів /За ред. академіка АПрН України, доктора юридичних наук, професора Ю.М. Тодики, доктора юридичних і політичних наук, професора В.С. Журавського. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. – С. 96-116.

3. Фрицький О.Ф. Конституційне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – С.116-143.

Додаткова

1. Зрубей В. Правове регулювання перебування іноземців в Україні. // Право України. –2002. – №8. – С. 52-53.

2. Казакевич Г. Двойное гражданство: мировой опыт и правовое регулирование в Украине. // Персонал. – 2004 – №7. – С. 4-8.

3. Ковалишин І. Законодавство України про біженців: питання розвитку і вдосконалення. // Нова політика. – 2009. – №6. – С. 42-46.

4. Ковалишин І. Поняття «біженець»: критерії визначення в законодавстві України. //Право України. – 2007. – №11. – С. 112-117.

5. Ковалишин І. Правовий статус біженців в Україні: проблеми законодавчого регулювання і застосування. // Вісник Академії правових наук України. – 2008. – №4. – С. 34-41.

6. Князев В. Поняття та елементи конституційного статусу людини і громадянина в Україні. // Право України. – 2008. – №12. – С. 29-31.

7. Копиленко О. Проблема «подвійного громадянства» у законодавстві України. // Юридичний вісник України. – 1999. – 28 січня – 3 лютого. – С. 28–31; Український правовий часопис. – 1998. – №3 – С. 42-45.

8. Лотюк Л.М. Принципи громадянства України відповідно до Конституції України. // Право України. – 1998. – №7. – С. 9-11, 14.

9. Майданник О. Про інститут громадянства України. // Право України. – 2005. – №2. – С. 70-74.

10. Німченко В. Правовий статус іноземців і осіб без громадянства в Україні. // Вісник Конституційного Суду України. – 2004 – №2. – С. 66-73.

11. Правовий статус особи за Конституцією України. // Юридичний вісник України. – 2003. – 27 серпня – 2 вересня. – С. 4-8

12. Федчишин М. Громадянство України. До питання законодавчого регулювання. // Віче. –2006. - №8. – С. 145-150.

13. Чалий П. Громадянство України: етапи становлення. // Урядовий кур’єр. – 1996. – 21 листопада.

14. Чалий П. Елемент державності – інститут громадянства // Політика і час. – 2001 – №1. – С. 38-46.

15. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн. – К.: Вища школа, 1997. – С. 102, 109-118.

Тема №5 Форми народного волевиявлення в Україні

План

1. Поняття та форми виборів в Україні.

2. Виборчі системи.

3. Виборчий процес.

4. Референдуми: поняття, види.

Практичні завдання до теми №5

1. Виборець Н., перевіряючи списки виборців, з’ясував, що він до нього не внесений. У зв’язку з цим він подав письмову заяву голові дільничної комісії. Голова відмовився вжити заходів, адже виправлення помилки, на його думку, пов’язане з витратами часу для передруковування виборчого списку.

Проаналізуйте викладені факти.

2. Під час виборчої кампанії кандидат А. використав у передвиборній агітації комерційну рекламу на телебаченні, а також плакати, виготовлені зусиллями групи підтримки. Інший кандидат К. у процесі виборчої кампанії роздавав своїм майбутнім виборцям мило, інші побутові речі.

Як можна кваліфікувати дії кандидатів у народні депутати України?

3. У передвиборній програмі кандидат у народні депутати України критикував невідповідності і суперечності між Конституцією і законами України. Зокрема, він вважав, що окремі положення певних законів є неконституційними, і він домагатиметься їх скасування.

Крім того, він вважав, що окремі закони, зокрема, про приватизацію та іноземні інвестиції, мають бути скасовані, оскільки вони спрямовані проти ринкових реформ і незалежності України.

Проаналізуйте цей казус.