Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Практичне заняття №1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
142 Кб
Скачать
☆
  1. Управління кар'єрою.

Управління кар'єрою зводиться до таких понять, як планування і роз­виток кар'єри.

Планування кар'єри — це визначення цілей розвитку працівника і шля­хи їх реалізації. Планування кар'єри передбачає наукове обгрунтування раціонального віку і нормативних термінів обіймання посади з врахуван­ням побажань і особистих якостей працівника. Реалізація плану розвитку кар'єри передбачає, з одного боку, професійний розвиток працівника, тоб­то набуття ним потрібної для обіймання бажаної посади кваліфікації через професійне навчання, стажування, підвищення кваліфікації, а з іншого - послідовне обіймання посад, досвід роботи на яких потрібен для роботи на цільовій посаді. Як правило, в кожній великій організації є стандартні кар'єрні сходинки, які ведуть до вищого рівня керівництва.

Розвитком кар'єри називають ті дії, які здійснює працівник для реалі­зації свого плану. Планування кар'єри проводиться з початку роботи пра­цівника в організації і закінчується при його звільненні.

Планування й управління розвитком кар'єри вимагає від організації і працівників зусиль і разом з тим надає цілий ряд переваг як працівнику, так і організації. Для працівників це означає:

  • потенційно більш високу міру задоволення від своєї роботи в орга­нізації, можливість професійного росту і підвищення рівня життя;

  • більш чітке бачення особистих професійних перспектив і можливість планувати інші аспекти власного життя. Працівник повинен знати не тільки свою перспективу на короткий і довгий термін, але й те, яких показників він повинен досягнути, щоб розраховувати на просування по службі;

  • можливість цілеспрямованої підготовки до майбутньої професійної діяльності;

— підвищення його конкурентоспроможності на ринку праці. Організація ж одержить:

  • мотивованих і лояльних працівників, які пов'язують свою профе­сійну діяльність з організацією, і це забезпечує зниження плинності пра­цівників і зростання продуктивності праці;

  • можливість планувати професійний розвиток працівників і всієї організації з врахуванням їх особистих інтересів;

  • плани розвитку кар'єри окремих працівників дозволяють визначити потребу в професійному розвитку;

  • групу зацікавлених у професійному рості, підготовлених, мотивова­них працівників для просування на важливі посади.

Усвідомлення цих та інших переваг змусило керівників багатьох орга­нізацій створити формальні системи управління розвитком кар'єри своїх працівників. Однією із найбільш поширених моделей управління цим про­цесом є модель партнерства з планування і розвитку кар'єри.

Партнерство передбачає співробітництво трьох сторін - працівника, безпосереднього керівника та керівника відділу людських ресурсів.

Працівник відповідає за планування своєї кар'єри, керівник є настав­ником або спонсором працівника, його допомога потрібна для успішного розвитку кар'єри, оскільки він розпоряджається ресурсами, управляє роз­поділом робочого часу, атестує працівника.

Відділ людських ресурсів виконує роль професійної консультації, роз'яснює принцип партнерства, відповідальність сторін.

Навчання спрямоване на вирішення двох цілей:

  • сформувати зацікавленість працівників у розвитку кар'єри;

  • надати працівникам рекомендації для початку управління власною кар'єрою.

Наступним кроком є розробка плану розвитку кар'єри працівника. Він повинен визначити власні професійні інтереси і методи їх реалізації, потім необхідно погодити їх з керівником, перевірити реальність розвитку кар'є­ри. Участь керівника в процесі планування кар'єри дозволяє не тільки про­вести певну перевірку на відповідність реальності кар'єрних очікувань пра­цівника, але й залучити керівника в процес розвитку кар'єри даного пра­цівника із самого початку і тим самим заручитись його підтримкою.

Реалізація плану розвитку кар'єри залежить перш за все від самого пра­цівника, оскільки успішність виконання посадових обов'язків є важливою передумовою підвищення.

Підвищення, просування працівників, які не виконують своїх обов'яз­ків, практично не відбувається. Працівник повинен демонструвати набуті знання, навики і досвід, ефективно співпрацювати з керівництвом.

Важливим компонентом процесу управління розвитком кар'єри є оцін­ка досягнутого прогресу, в якій беруть участь всі три сторони. Оцінка про­водиться періодично, один раз на рік. Результатом обговорення є корегу­вання плану розвитку кар'єри.

Управління розвитком кар'єри є досить складним процесом і може ви­рішуватись на основі застосування сукупних методів:

  • по-перше, шляхом аналізу і обробки листків обліку кадрів з метою виявлення періоду роботи на певних посадах. Цей метод зорієнтований на минуле і виникає потреба в його корегуванні з врахуванням реальних мож­ливостей;

  • по-друге, на основі експертних опитувань керівників про раціональ­ний вік і термін зайняття посади з наступною обробкою результатів мето­дами рангової кореляції - на основі нормативного рейтингу посад.

Згідно з соціологічним опитуванням, зробленим російськими спеціа­лістами під керівництвом Єгорова А.П., раціональний вік для керівників організації 40-50 років, керівників структурного підрозділу - 30-40 років і для керівників бригад -т до 30 років.

В західних фірмах планування кар'єри є об'єктом управління.

Це сукупність заходів, які проводить служба управління персоналом з метою розкриття здібностей працівників для їх раціонального використан­ня. Це викликано тим, що більшість працівників до своєї кар'єри відно­сяться досить пасивно, вважаючи, що цим повинно займатись керівницт­во, тому планування кар'єри у більшості фірм є обов'язковим. Кадрові служби цих фірм розробляють схеми переміщення працівників на п'ять років з врахуванням майбутніх вакансій і стимулюють планування особи­стої кар'єри. Можливі такі варіанти:

  • підвищення (пониження) на посаді з більшою або меншою кількістю обов'язків і прав;

  • підвищення кваліфікації на своїй посаді, що сприяє підвищенню оплати;

  • зміна обов'язків і завдань без підвищення на посаді і зростання опла­ти, тобто ротація, яка характерна для Японії.

Основою планування кар'єри є кар'єрограма. Це документ розрахова­ний на 5-10 років, в якому зазначені обов'язки адміністрації, просування працівника і обов'язки працівника підвищувати рівень освіти, кваліфікації, професійної майстерності.

Для здійснення кар'єри необхідні професійні навики, знання, досвід, наполегливість і деякий елемент везіння.

Рис. 2. Процес планування розвитку кар'єри