Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Л №5 Соціологія конфлікту.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
225 Кб
Скачать
☆

2. Умови виникнення і основні стадії конфлікту

Конфлікт – модель поведінки з особливим розподілом ролей, послідовністю подій, засобами відбиття поглядів та ціннісних орієнтацій, мотивацій і формами відстоювання інтересів.

1. Суб'єкти конфлікту (конфліктуючі сторони) – це безпосередні учасники конфлікту, які складають основні структурні елементи будь-якого конфлікту, оскільки своїми діями вони породжують сам конфлікт.

Суб'єктами конфлікту виступають або окремі індивіди, або соціальні групи та спільноти, що з них складаються. За суб'єктами можна виділити наступні види конфліктів:

  • між окремими особистостями – міжособистісні;

  • між окремою особистістю та групою – особистісно-групові;

  • між групами – міжгрупові.

2. Предмет конфлікту є змістовною характеристикою конфлікту. Це сукупність характеристик об'єкту конфлікту.

Американський соціолог Л. Козер, називає чотири головні фактори конфлікту: влада, статус, перерозподіл доходів (ресурсів), переоцінка цінностей.

До ресурсів відносять все те, що може бути ефективно використано для задоволення потреб суб'єкта – фінанси, техніка, технології, земля та її надра, тощо (матеріальні ресурси), а також культура, наука, освіта та інші види духовних ресурсів.

Статус, як об'єкт боротьби між учасниками конфлікту, є умовою її забезпечення. Саме від статусу залежить, яким – рівноправним або нерівноправним – буде положення суб'єкта у суспільстві, серед інших соціальних Суб'єктів, наскільки вільними або примусовими будуть його взаємини з ними, у якій мірі буде збережене або принижене його почуття людської гідності.

Цінності, які у даному випадку розуміються у вузькому сенсі: як те, що є принципово важливим для певного соціального суб'єкта та його життєдіяльності. Конфлікти на ґрунті цінностей виникають, як правило, на ґрунті примусового нав'язування їх одним соціальним суб'єктом іншому.

3. Причина і привід конфлікту відрізняються від предмету конфлікту.

Основними причинами конфліктів є:

– соціальна нерівність: споконвічний розподіл людської спільноти, соціальних груп та колективів на тих, хто керує, приймає рішення, і тих, хто змушений підкорятися і виконувати накази згори. Люди завжди очікують влади, яка здатна розв'язати усі їхні проблеми, але такі очікування ніколи не можуть бути задоволеними.

– обмеженість ресурсів, на володіння якими висувають претензії. Людям властиво завищувати свій особистий внесок у загальні результати діяльності, у зв'язку з чим будь-який розподіл ресурсів на будь-якому рівні може призвести до конфлікту.

– невідповідність реальної дійсності суб'єктивним уявленням про неї. Це конфлікти, що пов’язані зі свідомістю людей.

– етнічна або релігійна нетерпимість, ідеологічна зашореність.

– причини психологічного характеру: агресивність, почуття ненависті, заздрості тощо.

– розходження у поглядах або інтересах: такі розходження зводяться переважно до боротьби за ресурси.

Універсальним джерелом конфліктів є несумісність претензій конфліктуючих сторін за умов обмеженості можливостей їх задоволення.

Приводом для конфлікту може стати незначний випадок .

4. Мета конфлікту полягає в досягненні власних інтересів за рахунок інтересів інших.

Як же розвивається конфлікт? Характерним є повторюваність таких основних моментів:

  1. Початок конфлікту. Власне конфлікт починається з певних дій, які спрямовані проти іншої сторони. Дії такі: аналіз аргументів своїх і суперника, пошук союзників конфлікту, «разведка боєм» тощо.

  2. Кульмінація конфлікту. Відбувається демонстрація своїх аргументів і критикуються аргументи супротивника. Застосовуються як відкриті так і приховані дії. Використовується метод провокації, щоб виправдати свої дії в очах «громадської» думки, або для того, щоб підштовхнути супротивника до помилкових дій. Після проходження критичної фази конфлікт швидко згасає, а якщо і продовжується то завдяки тим, хто підливає олії в огонь.

  3. Вирішення конфлікту. Має три вірогідні варіанти: 1) поступки однієї із сторін, що закінчується підкоренням програвшої сторони або її знищенням; 2) компроміс як результат рівності конфліктуючих сил; 3) учасники конфлікту самі стають жертвами третьої сторони, яка раніше не приймала участі в конфлікті.