15. Методи наукового пізнання.

Класифікуючи методи за ступенем їх загальності, як правило, виділяють такі групи методів:

-всезагальні методи (діалектика і метафізика);

-загальні методи;

-спеціальні методи, які застосовуються в окремих науках (скажімо, лише в біології).

Розрізняють також ті наукові методи, до яких вдаються на емпіричному рівні пізнання, і методи теоретичного осмислення дійсності. ЧЕРВІНСЬКИЙ Ю.

16. Застосування логічних законів і правил

Закони логіки висловлень і предикатів — це такі вирази, яким за будь-яких підстановок значень замість змінних завжди відповідає істинне висловлення. До цих законів, які ще називають теоремами, належать:

1. Закон виключеного третього

2. Закон несуперечності

3. Закон подвійного заперечення

4. Закон контрапозиції

5. Закони, що характеризують кон'юнкцію

6. Закони імплікативних силогізмів

7. Закони, що характеризують диз'юнкцію

8. Закони, що характеризують еквіваленцію

9. Закони де Моргана ВИННИК Х.

16. Застосування логічних законів та правил

Формальність означає, що дії логічних законів підлягає не зміст, а форма будь-яких думок; логіка відволікається від того, які предмети дійсності увійшли у сферу їх (законів) застосування.

Суттєвою особливістю логічних законів є те, що їх дія пов’язана із формальною правильністю різних інтелектуальних операцій. Хоча закони логіки засновані на законах буття, проте самі вони не є законами буття. Закони логіки абстраговані з дійсності.

Види:

Закон тотожності

Закон суперечності

Закон виключеного третього

Закон достатньої підстави

Закони математичної логіки ОРЄХОВ І.