- •Методичні вказівки
- •1. Загальні положення
- •2. Вказівки для виконання курсової роботи
- •2.1 Гідрологічні розрахунки
- •2.2 Розрахунок балансу продукційно-деструкційних процесів у каналі.
- •2.2.1 Підсистема фітопланктону
- •2.2.2 Підсистема бентосу
- •Макрофітобентос
- •2. 3. Розрахунок зміни величини бск в кінці каналу
- •2.2.3 Підсистема вищої водної рослинності
- •3. Література.
2.2.3 Підсистема вищої водної рослинності
Планктонна складова в угрупуваннях вищої водної рослинності (і=31) описується аналогічно планктонній підсистемі (і=1) з врахуванням того, що через затінення в ній знижується продуктивна здатність. Це зниження враховують введенням коефіцієнту k31, який в середньому дорівнює 0,5. Бентосні угруповання серед вищої водної рослинності також є затіненим, k32 = 0,5. У курсовій роботі розрахунки для цих підсистем не здійснюються.
Вища водна рослинність (ВВР) є хорошим субстратом для розвитку на ній різноманітних перифітонних організмів. Валова первинна продукція перифітону розраховується за залежністю:
А34 = а34 В34 В’33, де
а34 - питома первинна продуктивність перифітону
В34 – біомаса епіфітних водоростей, мг/г сирої маси ВВР
В’33 - біомаса зануреної частини ВВР, г/м2
Продукційна здатність епіфітних водоростей (перифітону) обернено пропорційно залежить від їх біомаси і її значення на оптимальній глибині визначається за формулою
а340= а340max exp -(β34B34)
Потрібні параметри знаходимо в таблиці 9.
Таблиця 9.
Параметри, що описують залежність продукційної здатності перифітону від його біомаси
Сезон |
Діапазон зміни біомаси B34, мг/г сирої маси ВВР |
а340max, 10-5 г О2 / г ∙ с |
β34 |
|
min |
max |
|||
Літо |
1,00 |
8,00 |
0,20 |
0,17 |
Весна |
0,50 |
20,00 |
0,40 |
0,13 |
Осінь |
0,50 |
10,00 |
0,20 |
0,46 |
При розрахунках вважається, що питома продуктивність не змінюється з глибиною, тому а34=а340.
Для приведення розрахункових величин продуктивності до одиниці об’єму води використовують коефіцієнт α34 = χ34/ω (1/м).
Деструкція в перифітоні складається з дихання в епіфітних водоростях R34В і гетеротрофної (в основному бактеріальної) деструкції R34Г.
R34В = R34В + R34Г.
R34В = r34B B34B B’33 , де
r34B – питоме дихання епіфіт них водоростей
Розрахункові показники питомого дихання епіфітних водоростей наведені у табл. 10.
Таблиця 10
Питоме дихання епіфітних водоростей
Сезон |
Весна |
Літо |
Осінь |
r34B, *10-5 г О2 / г ∙ с |
0,02-0,04 |
0,03-0,06 |
0,005-0,01 |
Гетеротрофна деструкція визначається:
R34Г = k34Г СБСК
Коефіцієнт гетеротрофної деструкції органічної речовини в перифітоні на ВВР суттєво залежить від двох перемінних: БСК і фітомаси зануреної частини ВВР.
k34Гmax = В’33 10-8 exp -(0,00025 В’33)
k34Г = k34Гmax exp -(β’34Г БСК)
Коефіцієнт β’34Г = 0,05.
Отримане значення також приводиться до одиниці об’єму води: α34 = χ34/ω (м-1).
2. 3. Розрахунок зміни величини бск в кінці каналу
Розрахувавши баланс продукційно-деструкційних процесів Р (г О2/ м3 ∙ с ) в кожній системі і визначивши час проходження водою кожної ділянки, можна встановити зміну БСК (г О2/ м3 ) у кожній системі:
∆ БСКі = Рі*t (г О2/ м3 ) , де
Рі - баланс продукційно-деструкційних процесів в даній системі, (г О2/ м3 ∙ с );
t – час проходження водою даної ділянки каналу, с
Загальна величина зміни ∆БСКі на кінець кожної ділянки дорівнює сумі змін цього показника в кожній системі ∆ БСКі
Відповідно величина БСК на початку кожної наступної ділянки дорівнює:
БСК2 = БСК1 + ∆БСК1 (г О2/ м3 )
Її використовують при розрахунках гетеротрофної деструкції у наступній ділянці каналу.
Величина біологічного споживання кисню в кінці каналу дорівнює величині БСК в кінці другої ділянки.
