- •Тема. Планування ціни
- •Тема . Планування фонду оплати праці
- •1. Мета, завдання та механізм планування фонду оплати праці.
- •2. Методи планування фонду оплати праці.
- •3. Розрахунок планового фонду оплати праці за поелементним методом.
- •4. Планування середньої заробітної плати.
- •2. За нормами виробітку.
- •3.За нормами обслуговування
- •Розраховується планова чисельність виробничого персоналу, а потім визначається планова продуктивність праці шляхом ділення планового обсягу виробництва на планову чисельність виробничого персоналу.
- •Тарифна система
- •Організація заробітної плати на підприємствах
4. Планування середньої заробітної плати.
При плануванні ФОП необхідно розрахувати середню заробітну плату різних категорій працівників.
Погодинна середня заробітна плата робітників визначається як:
ЗПсгр =
,
де Фгрп – плановий фонд робочого часу робітників, чол-год.
Середньоденна заробітна плата робітників визначається як:
ЗПсдр =
,
де Фдрп – плановий фонд робочого часу робітників, чол-дн.
Помісячна середня заробітна плата робітників визначається як:
ЗПсмр =
,
де Чсоп – плановий фонд робочого часу, чол-год.
Середньомісячна (середня річна) заробітна плата інших категорій працюючих визначається шляхом поділу планового місячного (річного) фонду оплати праці цих працівників на їх середньооблікову чисельність.
Середня планова заробітна плата одного працівника фірми визначається шляхом поділу загального фонду оплати праці на середньооблікову чисельність працівників фірми у даному періоді.
Тема . ПЛАН З ПЕРСОНАЛУ ТА ОПЛАТА ПРАЦІ.
1.Зміст плану з праці та заробітної плати
2.Планування персоналу.
3.Планування продуктивності праці.
4.Планування фонду оплати праці. Показники плану, методика обчислення фондів оплати праці за різних систем.
У плані плануються такі показники: чисельність персоналу, продуктивність праці, фонд оплати праці, середньомісячна заробітна плата одного працівника.
Персонал підприємства поділяється на дві групи: виробничий персонал (персонал основної діяльності) та персонал непромислових організацій (персонал неосновної діяльності). Невиробничий персонал мало чисельний, не бере участь в процесі виробництва продукції. Для визначення його чисельності складається штатний розклад на плановий рік. Промислово-виробничий персонал розподіляється на категорії: керівники, спеціалісти, службовці, робітники, учні, охорона.
При плануванні чисельності робітників насамперед складають баланс робочого часу одного працівника на плановий період. Баланс розраховується по групам робітників, по дільницям, цехам, по підприємству в цілому на рік і по кварталам.
При його складанні розрізняють: календарний фонд (365 днів), номінальний фонд ( число календарних днів за вирахуванням вихідних та святкових.; ефективний фонд (явочний) робочого час – різниця між номінальним фондом та середньою кількістю невиходів, що приходиться на одного робітника (відпустка, хвороба, неявки з дозволу адміністрації, на виконання державних і громадських обов’язків, відпустки з вагітності та полог ). Після встановлення явочної кількості робочих днів на рік обчислюють середню реальну тривалість робочого часу. Основа для її розрахунку: дані про кількість робітників, що мають різну тривалість робочого дня встановленого законом. Це перерви жінкам, що годують немовлят, скороченого дня доля підлітків, робітників зайнятих на шкідливих роботах. Розмір цих втрат у плані визначається на основі звітних даних минулих літ, скоригованих на коефіцієнт зміни частки цих категорій у загальній чисельності персоналу. Помноживши кількість робочих годин на ефективний (явочний) фонд робочого часу одержимо реальний (ефективний ) робочий час 1 роб в годинах на рік.
Планова чисельність основних робітників визначається 3 методами:
1.За трудомісткістю.
Ч= Тр/Фе*К
Ч- планова чисельність робітників, чол..
Тт. Планова трудомісткість виробничого плану, нормо-год
Фе- плановий ефективний фонд часу одного середньоблікового робітника, год.
К - плановий коефіцієнт виконання норми.
