- •Розділ 1 Загальна частина
- •Обґрунтування актуальності теми проекту
- •Розділ 2 Спеціальна частина
- •2.1.5 Опис і обґрунтування вибору елементної бази
- •2.1.7 Обґрунтування вибору конструкції. Опис конструкції
- •В) мінімальна відстань між двома провідниками 0,457мм.
- •2.1.9 Розрахунок надійності проектованого виробу
- •2.2.2 Аналіз технологічності конструкції виробу
- •З відношення бачимо що дана умова виконується , отже, виріб вважається технологічним.
- •2.2.3 Розробка і оформлення маршрутно-операційної технології
- •Розділ 3 Організація виробництва
- •3.1 Організація робочого місця монтажника радіоапаратури
- •2.2.2.9 Оцінка рівня технологічності виробу визначається в порівнянні
- •Розділ 4 Економічна частина
- •Вимоги техніки безпеки перед початком роботи:
2.2.2 Аналіз технологічності конструкції виробу
Якісна оцінка технологічності конструкції виробу
Даний друкований вузол виготовлений на основі одностороннього фольгового текстоліту СФ-2-34-151КП. Плату виготовляють хімічним методом. Виготовивши друковану плату проводиться складання друкованого вузла.
Комплектування. В цій операції проводять заготівлю і підготовку всіх необхідних частин для друкованого вузла: корпуса, електрорадіоелементи, допоміжні елементи.
Розконсервація плати. Розконсервовують плату з целофанової упаковки. З допомогою ножниць РТ 54391.
Маркування заводського номера. Наносять заводський номер фарбою типографічною ДСТУ 336397 за допомогою штемпелю РТ267924.
Захист плати . Плату захищають латексом за допомогою дозатора латексу РД 468702. Захищають контактні площадки, елементи яких будуть запаюватися в ручну, різні різьбові з’єднання.
Сушка. Проводять сушіння плати у сушильних шафах РД 178084.
Нарізання перемичок. Нарізання перемичок з дроту НВ-0,25 ГОСТ 114018, використовуючи кусачки РТ 304034.
Зняття ізоляції. Знімають ізоляцію з перемичок з дроту НВ-0,25, ГОСТ 114081, використовуючи електрообпалювач РТ 563091.
Луждення перемичок. Залуджують перемички за допомогою тігелю
РД 336782, використовуючи при цьому флюс ФКС ГОСТ 793203, припой ПОС – 61 ГОСТ 793304.
Формування виводів ЕРЕ. Формують виводи резисторів, при потребі конденсаторів, якщо їх виводи не були сформовані на підприємстві- виготівнику. Здійснюються автоматизовано за допомогою установок для формування РД 832001,РД 833002.
Встановлення ЕРЕ. Встановлюють електрорадіоелементи на друкований
вузол, які будуть запаюватись автоматизовано, а саме: постійні резистори, мікросхему, конденсатори , конденсатори електролітичні, п'єзокерамічний резонатор .
Автоматизована пайка. Відбувається автоматизоване запаювання ЕРЕ за допомогою хвилі припою, при цьому використовується припій марки ПОС-61. Пайка здійснюється установкою РД 102079.
Електромонтажна операція. Проводять рихтування елементів, далі ручне встановлення і запаювання перемичок та інших радіоелементів.
Використовується паяльник РТ 550039, пінцет РТ 563081, припой ПОС-61 ГОСТ 632009 та флюс ФКС ГОСТ 650267.
Оживлення. Проводять в технологічній обстановці оживлення. Процес проводять згідно з інструкції.
Технічний контроль. Здійснюють в технологічній установці, пізніше проводять візуальний контроль зовнішнього вигляду вузла, пайки, установки ЕРЕ, перевіряю електричних параметрів.
Лакування. Лакуваня друкованої плати здійснюють в установці для лакування РД 875570, лакується лаком АК – 113 ГОСТ 330187.
Наступний етап це виготовлення корпуса. Він повинен відповідати умовам нормального зовнішнього вигляду з врахуванням розміщених в ньому різних деталей. Корпус проектованого пристрою виготовляється з
термопластичної пластмаси. Корпус виготовляється методом лиття під тиском, цей метод виконується таким чином: пластмаса під тиском подається у холодну прес форму, що дає змогу підвищити ефективність процесу та більшу швидкість виготовлення корпусу, так як пластмаса швидко розтікається, заповнює всі камери форми і швидше застигає тому, що форму не підігрівають, і залишається там до повного вистигання.
Корпус буде складатися з нижньої і верхньої кришки.
Технологічний процес виготовлення кришок буде складатися з наступних операцій:
Виготовлення форми кришок згідно типової операції з допомогою станків з ЧПК, виконують працівники середньої кваліфікації.
Вибір матеріалу пластмаси, яка буде забезпечувати корпус проектованого виробу будуть проводити працівники вищої кваліфікації.
Наступною операцією є процес лиття під тиском, де виготовляють корпус для виробу.
Після цього проходить операція охолодження, де відбувається охолодження корпусу до повного вистигання.
Механічні доробки. В даній операції проводиться зняття літнікових
каналів, на станках з ЧПК проводиться свердління отворів і їх фрезерування, і інші доробки також проводиться нарізання різьби.
До верхної кришки будуть кріпитися мікроперемикачі, LCD індикатор . До нижньої кришки буде кріпитися друкований вузол, з допомогою гвитів .
Електромонтажна операція.
Кришки кріпляться одна до одної за допомогою гвинтів.
Складання складових виробу закінчує виготовлення даного пристрою.
Детальні операції складання корпусу та його складових описано в технологічному процесі виготовлення корпусу.
Контроль якості здійснюється 90%. Виконується спеціалістами, спеціальними людьми які оглядають виріб візуально.
Кількісна оцінка технологічності конструкції виробу
При кількісній оцінці технологічності розраховується комплексний
показник технологічності К, який враховує усереднене значення часткових показників з урахуванням коефіцієнтів, які характеризують їх значимість при розрахунку.
2.2.2.1 Коефіцієнт використання мікросхеми Квик.імс визначається за формулою
Квик.імс
=
2.2.2.2 Коефіцієнт автоматизації і механізації монтажу КА.М виробу визначається за формулою
де НА.М – загальна кількість монтажних з’єднань, які здійснюються або можуть здійснюватись автоматизованим способом, тобто наявні механізми для виконання монтажних з’єднань.
НМ – загальна кількість монтажних з’єднань.
2.2.2.3 Коефіцієнт амортизації і механізації підготовки ЕРЕ до монтажу КМ.П.ЕРЕ визначається за формулою
де НМ.П.ЕРЕ кількість ЕРЕ, підготовка до яких до монтажу здійснюється або може здійснюватися механізованим або автоматизованим методом, тобто наявні механізми, обладнання чи оснастки для виконання цих операцій. До числа вказаних ЕРЕ входять і такі, що не потребують спеціальної підготовки до монтажу.
2.2.2.4 Коефіцієнт повторюваності електрорадіоелементів КПОВТ.ЕРЕ визначається за формулою.
де НЕРЕ – загальна кількість ЕРЕ у виробі.
2.2.2.5 Коефіцієнт застосовності електрорадіоелементів КЗАСТ.ЕРЕ визначається за формулою
де НТ.ОР.ЕРЕ кількість типорозмірів оригінальних ЕРЕ у виробів
НТ.ЕРЕ – загальна кількість типорозмірів ЕРЕ у виробі
2.2.2.6 Коефіцієнт установочних розмірів електрорадіоелементів КВСТ.Р визначається за формулою
де НВСТ.Р кількість видів встановлених розмірів ЕРЕ у виробі
2.2.2.7 Коефіцієнт прогресивності Формоутворення КФ деталей визначається за формулою
де ДПР – кількість деталей, заготовки або самі деталі отримані прогресивним методом формоутворення.
2.2.2.8 Створення таблиці, та зведення в неї вихідних даних для розрахунку
порядковий номер в ранговій послідовності |
показники технологічності |
позначення |
|
1. |
Коефіцієнт виконання мікросхеми |
Квик.імс |
1,000 |
2. |
Коефіцієнт автоматизації і механізації монтажу |
Ка.м. |
1,000 |
3. |
Коефіцієнт механізації підготовки ЕРЕ |
Км.п.ере |
0,750 |
4. |
Коефіцієнт застосування ЕРЕ |
Кповт.ере |
0,500 |
5. |
Коефіцієнт застосування ЕРЕ |
Кзаст.ере |
0,310 |
|
|
|
|
6. |
Коефіцієнт встановочних розмірів ЕРЕ |
Квст.р |
0,187 |
7. |
Коефіцієнт прогресивності формування |
Кф |
0,110 |
Комплексний показник технологічності К визначається за формулою
Кі – величина показника згідно таблиці 1 для класу «Електроні блоки»;
- функція, яка враховує вагову значимість показника в залежності від його порядкового номера в таблиці 1.
