3.3. Ілюстрації

Кожна ілюстрація повинна відповідати тексту МР, а текст – ілюстрації. Назви ілюстрацій розміщують після їх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Підпис під ілюстрацією зазвичай має чотири основних елементи:

• Найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис.»;

• Порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами;

• Тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

• Експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які вносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює

його. Наприклад:

Рис. 1.5. Процес управління матеріальними потоками підприємства:

1 – прямий зв’язок;

2 – зворотний зв’язок.

Основними видами ілюстративного матеріалу у МР є: креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма графік.

Не варто оформляти посилання на ілюстрації як самостійні фрази. У тому ж місці, де викладається тема, пов’язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках (рис. 3.1.) або зворот типу … як це видно з рис. 3.1 або … як це показано на рис. 3.1.

3.4. Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць.

Приклад побудови таблиці:

Таблиця (номер) Назва таблиці [посилання]
Шапка						Заголовки граф Підзаголовки граф Нумерація стовпців Рядки
Рядки	1	2	3	4	5
	Боковик (заголовки рядків)	Стовпці

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву наводять жирним шрифтом.

За логікою побудови таблиці її логічний суб’єкт, або підмет (позначення тих елементів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, шапці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предикат або присудок таблиці (тобто дані, яким характеризується підмет) – у програмці, а не в шапці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядку в боковику – всіх даних цього рядка.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер. Підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в текст, так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного боку МР, або з поворотом за стрілкою годинника. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки.

Якщо текст, який повторюється у графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінювати лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те саме», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не можна. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

У випадку машинописного написання роботи на відміну від основного тексту, всередині таблиці текст має бути надрукований через одиничний міжрядковий інтервал шрифтом Times New Roman, розміром кегля 12 пт.