5.Характеристика відносин у сім’ї.

Традиційно у сім’ї виділяють два типа відносин - між чоловіком і жінкою та між батьками і дітьми. Відносини між чоловіком і жінкою можна розглядати в декількох аспектах: інтимних стосунків, розподілу праці та питаннями влади в сім’ї, які включають прийняття рішень, розподіл грошей та інших ресурсів.

Інтимні стосунки: Деякі люди ототожнюють поняття кохання із інтимною близкістю, проте зауважимо, що кохання вище цього, воно не зводиться лише до статевого задоволення. Це сильне, стабільне і стале почуття, основою якого є довіра до почуттів одне одного, інтересів, захоплень, можливостей, бажання бачити кохану людину задоволеною, створити умови для її розвитку.

У період становлення особистості інтимна сторона стосунків часто грає компенсаторну функцію: допомагає самоствердитись, побороти невпевненість у собі

У сучасному світі змінюється сама природа маскулінності й фемінності. Змінюється мода на тип маскулінності. На сьогоднішній день вже не модний домінуючий „мачо”, йому на зміну прийшов, радше, „м’який”, респектабельний, але демократичний інтелігент-інтелектуал. Вирівнювання соціальних стандартів між жінками і чоловіками означає проникнення практик, які вважалися раніше жіночими, у чоловічу сферу, і навпаки (чоловіки йдуть у декретну відпустку, доглядають за собою – метросексуали). Стирається подвійний стандарт у сексуальній моралі, тобто коли сексуальна поведінка чоловіка і жінки оцінювалася за різними шкалами: донжуанський темперамент заохочувався і толерувався у чоловіків, однак жінка такої поведінки, швидше за все, була б названа повією чи німфоманкою. З погляду потреб у інтимній близькості чоловіку і жінці приписувалися різні мотиви створення сім’ї: нібито шлюб - це ціна, яку чоловік платить за інтим, а інтим – це ціна, яку жінка платить за шлюб. Сьогодні ж це твердження не є таким однозначним.

Розподіл праці. Сімейні відносини характеризуються певними подружніми ролями. Історично для жінок домінуючими були дім (домашня робота) та діти (догляд за їх здоров’ям та вихованням), а для чоловіків – робота, тобто роль „годувальника”. Це суттєво впливає на поведінку чоловіків і жінок у життєвих ситуаціях.

Більшість жінок вважають домашню роботу і догляд за дітьми своїми обов’язками, внаслідок чого виконують їх. При цьому жінки все частіше беруть на себе чоловічу роль „годувальника”. Для 80% жінок у нашому суспільстві основним мотивом працевлаштування виступає необхідність додаткового заробітку. Крім цього, оплачувана робота дає жінці впевненість і самостійність. З одного боку, жінка має свої гроші, а з іншого – зростає її статус у суспільстві, враховуючи, що домогосподарка – це непрестижна позиція.

При цьому слід врахувати, що коли виникає конфлікт між двома ролями – професійною і сімейною, то жінка здебільшого обирає другу. Як правило, у більшості жінок незадоволеність життям виникає тоді, коли вони не справляються з домашніми ролями, а в чоловіків – з професійною. Через пріоритет дому в житті жінок, їх вважають ненадійними працівниками. Традиційно вони йдуть у відпустки по вагітності та догляду за дітьми, на лікарняні тощо. Навіть коли жінок звільняють з оплачуваної роботи, вони займаються неоплачуваною домашньою роботою і громадська думка не вважає їх безробітними на противагу від скорочених таким чином чоловіків.

Наразі професійна зайнятість не звільняє жінку від домашніх справ. Робота по дому стала для працюючих жінок своєрідною „другою зміною”. У сім’ях з подвійною кар’єрою чоловіки не виступали проти роботи жінки за умови, що домашня робота і виховання дітей буде виконуватись жінкою. Якщо жінка йде на оплачувану роботу, і навіть заробляє нарівні з чоловіком, це ще не означає, що він буде більше допомагати по дому. У середньому чоловік приділяє дому 10 годин на тиждень, а жінка 50. Отже, хоча чоловіки визнають на словах рівність, їх поведінка суттєво не змінилася.

Питання влади. Статус чоловіка традиційно рахується вищим і його домінування розглядається як норма (жарти про „чоловіків-підкаблучників”, „пиляючих дружин”), яка схвалюється церквою, державою і громадською думкою. Цей статус і право чоловіка приймати рішення обумовлюється передусім економічною роллю „годувальника”. Багато жінок фінансово залежні від чоловіків і це також сприймається як норма. Отже, той, хто більше заробляє, має більше влади в сім’ї. Зауважимо, що коли кар’єрні досягнення жінки, зокрема зарплата, перевищують досягнення чоловіка, у шлюбі можуть виникнути проблеми.

Домінування ще обумовлюється такими чинниками, як сила кохання одного партнера до іншого або міра потреби одного в іншому. Парадокс, але той із подружжя, хто меншою мірою зацікавлений в іншому, часто домінує в шлюбі. Більшість жінок відчувають потребу у коханні та підтримці з боку чоловіка, і як наслідок, займають підлеглу позицію. Іноді до маніпулювання вдаються жінки, використовуючи свої принади, як тілесні, так і емоційні. Жінки агресивніше у вираженні своїх емоцій: де криком, де плачем, вони добиваються того, що чоловік поступається, щоб тільки не зв’язуватися. Згадується прислів’я: „Чоловік - голова, а жінка – шия, куди поверне, туди і буде”.

Ще один парадокс полягає в тому, що жінка постійно домагається лідерства й одночасно втомлюється від нього. Існує закономірність: у сім’ях, де жінка – лідер, вона менше задоволена шлюбом. Структура влади в сім’ї, яка склалася на першому етапі її життєвого циклу, частіше дуже мало змінюється. Одні звикають командувати, інші – підкорятися.

Хоча більше грошей заробляється чоловіками, частіше розпоряджаються ними жінки. Найпоширеніша форма розподілу грошей: жінці видається сума на утримання „домашнього господарства”, а чоловік зберігає іншу частину зарплати. Більшість жінок нарівні з чоловіками приймають важливі фінансові рішення, однак лише частина має свої власні накопичення. Як наслідок, поняття „спільні гроші” є міфом, оскільки жінки можуть витрачати гроші лише на дім і дітей, а чоловік може спокійно витрачати гроші у барах або на своє хобі.

Відносини між батьками і дітьми. Близькість цих відносин дуже залежить від культури. Зокрема, у східних культурах сімейні узи більш тісні, тобто грають роль певні аспекти розширеної сім’ї. Американці ж притримуються правила: не треба допомагати дітям, життя яких протікає нормально.

Враховуючи те, що незадовільний стан молодої сім’ї у нас, явище типове, допомога батьків потрібна майже завжди. Деякі дослідники виділяють таку особливість сучасної сім’ї, як сконцентрованість на дитині.

Мати частіше, ніж батько, є для дітей авторитетом. Це обумовлюється вищеописаними соціальними ролями подружжя в сім’ї. Звідси, у випадку розлучення, діти частіше залишаються з матерями. Одночасно, якщо в догляді за дітьми батьки приймають меншу участь, ніж матері, то в процесі соціалізації, батьки і матері роблять рівний внесок.