Зміст і форма

1. Кожне явище, предмет дійсності характеризується двома поєднаними якостями: змістом і формою.

Зміст і форма - загальнофілософські категорії, поняття, які дозволяють пізнати і пояснити інші явища, взаємозв'язок між явищами, діалектику їх розвитку.

2. Зміст - своєрідна і неповторна сутність явища.

Форма - певним способом сконкретизована будова, структура завдяки лкі.І сутність явища виявляється і стає можливою для сприйняття

3. Зміст і форма тісно пов*язані і не можуть існувати самостійно. Форма завжди змістовна, а зміст оформлений.

4. Художній твір - єдність змісту і форми. Це протилежні критерії твору, що "переливаються" одна в одну.

О. Бушмін "Це відношення протилежностей, які переходять одна в іншу".

Гегель: "Зміст є не що інше, як перехід форми у зміст і форма с: не що інше, як перехід змісту у форму".

Потебня: "Форма і зміст - поняття відносні. В, як було змістом стосовно своєї форми А може бути формою до нового змісту, який ми назвемо С".

5. Виділення форми і змісту або навпаки - умовна, логічна операція, яку ми здійснюємо, аналізуючи твір. Проти ставлення змісту (що сказано) і форми (як сказано, теж припущення, яке допомагає уявити структуру твору.

6. В. Кожинов: "Форма це по суті зміст у зовнішньому вияві, так як він постає обєктивно для нашого сприйняття."

7. У художній літературі формою її буття є літературно-художній твір. Тобто тепер слід вести мову про зміст і форму літературного твору

8. Що ж є змістом' літературно-художнього твору ? Оскільки література, як вид мис відобр; іє ді ні о зміс зр

було б .бути людське буття. Але ми знаємо, що ця дійсність відображається специфічним шляхом - за допомогою художніх образів, то це значить, що об "псі ом розповіді у літ. - худ. творі є не "чиста" об'Єктна дійсність, не сама життєва реальність як така, а більшого чи меншою мірою життаютрібиа ілюзія реальності (бо художній образ - це суб'єктивний спосіб відображення реальності, з узагальненнями і домислами), яка спорює: умови для естетичного враження, для чого., зрештою, літературно- художній твір і пишеться. Отже, Змістом літ. -худ. твору просто., "картина уші гя" буї и не може . Це лише один з аспектів літ.-худ. змісту. Можна назвати Його зовнішнім змістом. Є ще і інший зміст, можна назвати його поетичним, або є ідеш і о -у за гал ьнен ою суш. тю.

(Гегель: "змістом мистецтва є ідеал" - те, що хотів показати автор).

8. Отже, твір має два аспекти прояву змісту: зонішній та поетичний..

9. Під .зовнішнім змістом слід розуміти ту життєву ситуацію (історичну, соц,- екон., побутову, природну і інші), яка є об'єктом твору.

11 .Під поетичним змістом слід розуміти ідейно-узага.іьніоючу сутність твору Існує декілька визначень поетичного змісту:

1. єдність теми та ідей (Волинський);

2. тема + ідея +конфлікт (Гулєв);

3. тема + ідея + образи система образів (Голівеиченко):

4. життєвий матеріал + тема + ідея + сюжет (Тимофєєв);

5. тема + проблема + пафос (ГІоспєл .)

   12. Проте ці визначення поетичного змісту не є повними. Деяким з них характерна вузькість (№ 1, 3), частковість (№ 5), змішаний характер з елементами твору (№ 4 - сюжет - елемент Форми).

   13. Поетичний зміст або ідейно-узагальнююча суть твору проявляється \ об'єктивному і суб'єктивному аспекті. Це. пояснюється тим, що і коло життєвих явищ, обраних для зображення, і взагалі сама ситуація (істор., економ., побут.) яка спричинила бажання автора зобразити те, чи інше, і соціальне значення зображеного у творі, - все це (об.) має відтінок автора - тобто його оціночно-емоційного становлення до обраного і. зображеного (суб.). (Автор у всьому - вибір не вже суб'єктивний елемент, хоча групі лля вибору - об'єктивний елемент.)

   14. В поняття поетичного змісту твору включається:

• тема твору (коло життєвих явищ, що зображені у творі і служить предметом авторського осмислення та оцінки); (Тематика - головна і допоміжна тема);

• проблема твору (тісно пов"язана із темою, це соціальний аспект осмислення геми ( * "Плаха" - життя Авдія Калісіратова і його намагання прослідкувати шлях наркогиків - товар - продавець. І наркоманія як соціальне зло - це вже проблема). Фактично, проблема - це соціальний аспект геми. Впринцепи їх можна і не розрізняти. Хоча зараз рекомендовано це робити:

• ідея твору (головна думка, що узагальнює зміст .всього вору ; ..; н; > оцінку зображуваного);

• пафос твору (Шіллер - "панівний лад почуттів", "справжнє

осереддя., .мистецтва" — Гегель - "душа твору" — (Аковонова) - - це тип

емоційного світовідчуття у творі, яке мотивує ідею твору, і впливає на свідомість читача:

• Героїчний епос "Іліади", козцьких дум, билин російських";

• Трагічний парадокс Шекспіра, "Плаха", "Буранно гополустанку".

  15. Зміст твору = зовнішній зміст (дійсність, яка дала поштовх до появи твору) -і- поетичний зміст (тема, проблема, ідея, пафос).

  16. В процесі аналізу треба саме це і характеризувати.

Форма

15. Форма "спосіб виразу і прояву змісту (Лесин, Пулинець). До форми відносять різні елементи твору:

жанр, композиція, інтонація, ритм (Ф. М.Головенченко).

образ, композиція, мова, жанр (П. К. Волинський);

сюжет, фабула, жанр, композиція, засоби поетичної мови (Лесин, Пулинець);

мова, композиція, засоби ( Л. Г. Абрамович);

характери, обставини, мова, композиція (ТІ. І. Тимофєєв).

! 8.Крім цього існує дискусія, що до мови, яку вважають не складовою форми, а засобом творення образу (Головенченко). Всі визначення миють свої недоліки.

19. Ми будемо розглядати Форму на двох рівнях:

•'на фонетичному рипи - алітерація, асонанс.

4. Смислова упорядкованість - композиція - зв"язогс між рівнями зовнішньої і внутрішньої форми. Хоча композицію можна вважати вже найвищим рівнем форми. ( є лекція "Композиція").

5 а. Вид, жанр - як прояв форми.

4. Отже форма твору — це підсистема, образ — конфлікт сюжет + вид

5. Зміст "матеріал - тематика - проблематика, пафосність'.

6. Взаємодія обох підсистем в цілісну систему - художній твір. Зв"язки між підсистемами значення розуміння цих зв 'язків для аналіз}^- художнього твору.