- •Авторське право в об’єктивному і суб’єктивному розумінні.
- •Адміністративна відповідальність за порушення права інтелектуальної власності.
- •Видавничий договір. Договір на депонування рукопису.
- •Виключення в майнових правах. Вільне використання творів.
- •Виникнення, становлення і розвиток інтелектуальної власності.
- •Державне управління інтелектуальною власністю.
- •Державний департамент інтелектуальної власності, його завдання і повноваження.
- •Джерела права промислової власності.
- •Договір комерційної концесії (франчайзингу).
- •Договір на похідні твори.
- •Договір художнього замовлення.
- •Захист прав патентовласника. Захист прав на знаки для товарів і послуг.
- •Заявочний і конвенційний пріоритет: порівняльна характеристика.
- •Категорії судових спорів у сфері інтелектуальної власності.
- •Майнові права автора та іншої особи, що має авторське право.
- •Міжнародні договори про охорону інтелектуальної власності.
- •Міжнародні організації, які здійснюють охорону інтелектуальної власності. Воів.
- •Національна патентна система. Процедура патентування (може бути 25).
- •Об’єкти авторського права.
- •Об’єкти промислової власності: поняття і види, загальна характеристика.
- •Особисті немайнові права авторів.
- •Особливості захисту авторського права і суміжних прав.
- •Особливості оформлення та здійснення патентних прав на об’єкти, що становлять державну таємницю.
- •Оформлення прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •Оформлення прав на корисну модель.
- •Охорона прав на сорти рослин, породи тварин.
- •Поняття і види авторських договорів.
- •Поняття і види порушень авторських прав.
- •Поняття і види результатів творчості, що охороняється авторським правом.
- •Поняття і суб’єкти суміжних прав.
- •Поняття і умови охороноспроможності промислового зразка.
- •Поняття промислової власності і права промислової власності.
- •Поняття та види ліцензійного договору, його форма і зміст.
- •Поняття та умови охороноспроможності винаходу.
- •Поняття, ознаки результату творчої діяльності як об’єкта правової охорони.
- •Поняття, ознаки та характерні особливості інтелектуальної власності.
- •Поняття, характерні ознаки права інтелектуальної власності.
- •Порушення прав на об'єкти авторського права і суміжних прав.
- •Постановчий та сценарний договори.
- •Права та обов'язки власника патенту.
- •Право на конфіденційну інформацію.
- •Право на найменування місця походження товару.
- •Право на наукові відкриття.
- •Право на науково-технічну інформацію: поняття та зміст.
- •Право на фірмове найменування.
- •Правовий статус патентних повірених.
- •Процедура міжнародної реєстрації ів.
- •Співавторство і співробітництво: порівняльна характеристика.
- •Способи захисту особистих немайнових прав автора об’єкта інтелектуальної власності.
- •Строк дії авторських і суміжних прав. Правонаступництво. Строк дії авторських прав
- •Строк дії суміжних прав
- •Правонаступництво
- •Суб’єкти права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •Суб’єкти та зміст авторських відносин.
- •Суб’єктивні права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •Суб’єктивні суміжні права, їх зміст і межі.
- •Топографії інтегральних мікросхем як об’єкт правової охорони.
- •Торговельна марка як об’єкт правової охорони.
- •Форми (джерела) права інтелектуальної власності.
- •Форми і способи захисту прав власників об’єктів інтелектуальної власності.
Заявочний і конвенційний пріоритет: порівняльна характеристика.
в Україні діють два види патентів на винахід: патент із терміном дії 20 років, що видається після проведення експертизи по суті, і деклараційний патент - різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи та експертизи на локальну новизну заявки на винахід. Терміни дії патенту прийнято відраховувати від дати подання заявки до Установи. Якщо заявка спочатку була подана в одній із країн Паризького Союзу, а потім в Україні, то дія патенту відраховується від дати раніше поданої заявки, що називається конвенційним пріоритетом.
Стаття 15 “Пріоритет” Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” від 15 грудня 1993 р. сформульована так:
“1. Заявник має право на пріоритет попередньої заявки на такий же винахід (корисну модель) протягом 12 місяців від дати подання попередньої заявки до Установи чи до відповідного органу держави-учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, якщо на попередню заявку не заявлено пріоритет.
2. Заявник, який бажає скористатися правом пріоритету, протягом трьох місяців від дати подання заявки до відомства подає заяву про пріоритет з посиланням на дату подання і номер попередньої заявки та її копію, якщо ця заявка була подана в іноземній державі — учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності. У межах цього строку зазначені матеріали можуть бути змінені. Якщо ці матеріали подано несвоєчасно, право на пріоритет заявки вважається втраченим, про що заявнику надсилається повідомлення.
Строки, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, пропущені заявником через непередбачені і незалежні від нього обставини, можуть бути продовжені на 2 місяці з дати закінчення зазначеного строку за умови сплати відповідного збору. Порядок продовження таких строків встановлюється Установою.
За необхідності Установа може зажадати переклад попередньої заявки українською мовою. Переклад повинен надійти до Установи протягом 2 місяців від дати одержання заявником запиту Установи. Якщо переклад не надійде у зазначений строк, то право на пріоритет вважається втраченим, про що заявнику надсилається повідомлення.
Строк надходження перекладу попередньої заявки може бути продовжений до 6 місяців від дати одержання запиту Установи. За продовження строку сплачується збір.
3. Щодо заявки у цілому чи окремого пункту формули винаходу (корисної моделі) може бути заявлено пріоритет кількох попередніх заявок. При цьому строки, початковою датою яких є дата пріоритету, обчислюється від найбільш ранньої дати пріоритету.
4. Пріоритет поширюється лише на ті ознаки винаходу (корисної моделі), які зазначені у попередній заявці, пріоритет якої заявлено.
5. Якщо деякі ознаки винаходу (корисної моделі) відсутні у формулі винаходу (корисної моделі), що викладена у попередній заявці, то для надання права пріоритету достатньо, щоб в описі попередньої заявки були точно вказані ці ознаки.
6. Якщо за попередньою заявкою діловодство в Установі не завершено, то з надходженням заяви про пріоритет згідно з пунктом 2 цієї статті попередня заявка вважається відкликаною в частині, на яку заявлено пріоритет.
7. Пріоритет заявки, що виділена з попередньої на пропозицію Установи або за ініціативою заявника до прийняття рішення про видачу патенту (деклараційного патенту) або рішення про відмову у його видачі (виділена заявка), встановлюється за датою подання до Установи попередньої заявки, з якої її виділено, або, якщо за попередньою заявкою заявлено пріоритет, — за датою цього пріоритету за умови, що суть винаходу за виділеною заявкою не виходить за межі змісту попередньої заявки на дату її подання”. Право пріоритету Паризька конвенція передбачає не лише щодо винаходів та корисних моделей, а й щодо промислових зразків та товарних знаків. Для двох останніх об’єктів промислової власності термін, протягом якого можна скористатися правом пріоритету, становить шість місяців. Питання, пов’язані з пріоритетом заявки на промисловий зразок, регулюються ст. 13 Закону України “Про охорону прав на промислові зразки”, а з пріоритетом товарного знака — ст. 9 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”.
Користуючись правом пріоритету, заявник на підставі правильно оформленої першої заявки, яка була подана в одній з країн — учасниць Конвенції, може клопотати про одержання охорони на відповідний об’єкт у будь-якій іншій державі-учасниці. Пріоритет — надзвичайно важлива річ. Він означає, що час перетину заявником фінішної стрічки визначається в усіх країнах-учасницях за датою першого перетину. Цей пільговий термін у патентознавстві відомий як “конвенційний пріоритет”. Наступні заявки в інших країнах на ці ж об’єкти промислової власності визначаються як такі, що подані на дату подання першої заявки. Іншими словами, згадані наступні заявки матимуть пріоритет (звідси і походить поняття “право пріоритету”) щодо тих заявок, які подаються чи могли б подаватися іншими особами протягом зазначених термінів на такі ж винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування. Практичне значення права пріоритету полягає в тому, що заявник, який бажає одержати охорону у кількох країнах, не обов’язково мусить подавати негайно і одночасно заявки у цих країнах. Йому надається час подумати, зорієнтуватися і протягом шести чи 12 місяців подати заявки в тих країнах, які його цікавлять. Наступні заявки, що базуються на першій заявці, не можуть бути визнані недійсними у результаті дій, що трапилися чи могли б трапитися протягом періоду конвенційного пріоритету. Такими діями могли б бути, наприклад, публікація відомостей про винахід чи його відкрите використання “для необмеженого кола осіб”. Можливо, саме з огляду на конвенційний пріоритет Паризька конвенція чинна так довго. Якби конвенційного пріоритету не було, то заявлений для патентування у певній державі винахід не був би у точному розумінні слова “новим”, і його можна було б вважати непатентоспроможним в іншій державі. До того ж, оскільки одночасно запатентувати винахід у кількох державах — справа непроста, то норма про конвенційний пріоритет відповідає інтересам заявників з країн — учасниць Конвенції. Патентування, зокрема закордонне, — досить дорогий процес. Він потребує значних інтелектуальних і матеріальних затрат на складання заявки, її переклад, сплату послуг патентних повірених і мита тощо. Протягом періоду конвенційного пріоритету іноземний заявник може визначити економічну доцільність патентування. За час конвенційного пріоритету можна ретельно підготувати заявочні матеріали згідно з вимогами країн, до патентних відомств яких планується подання заявок.
