4. Визначення коефіцієнта відбивання –частинок від підкладки:

4.1 Провести реєстрацію –частинок, послідовно підкладаючи під джерело на поліетиленовій плівці відбивачі з алюмінію, заліза, міді та свинцю, а потім рамку, товщиною рівною товщині підкладок. Виміряти фон. Експозиція кожного вимірювання 3-5 хв. Заповнити наступну таблицю.

Таблиця 2

Дані для визначення коефіцієнта відбивання –частинок від різних матеріалів

Фон за 5 хв. ____________ імпульсів.

Матеріал відбивача	Z	Час виміру, хв.	nд+ф, імп	Коефіцієнт відбивання
Алюміній
Свинець
Залізо

4.2 Коефіцієнт відбивання для кожного матеріалу знаходиться як відношення відповідного значення швидкості лічби а_z до лічби, обумовленої джерелом без підкладки a_д.

4.3 Нарисувати графік залежності коефіцієнта відбивання від Z матеріалу.

5. Визначення поправки на мертвий час лічильника:

5.1 В касеті з двома джерелами залишити тільки одне джерело і провести вимір n₁. Не переміщуючи перше джерело покласти друге джерело і знову провести вимірювання n₁₂. Залишити в касеті друге джерело і провести вимір n₂. Виміряти фон n_ф. Час кожного вимірювання складає 3 хв.

Таблиця 3

Дані для визначення мертвого часу лічильника

Фон за 3 хв. _______________ імпульсів.

n - число зареєстрованих імпульсів	Час виміру, хв.	ад+ф	аф	Швидкість лічби від джерел окремо та разом
n1	t1			a1
n2	t2			a2
n12	t12			a12

5.2 Розрахувати мертвий час лічильника. Розрахувати поправку на мертвий час при вимірюванні абсолютної активності досліджуваного джерела.

5.3 Користуючись формулою (6а), визначити абсолютну активність досліджуваного джерела в розпадах за секунду. Привести значення відносної похибки, обумовленої тільки статистикою вимірювання для досліджуваного джерела.

Контрольні запитання

1. Що таке абсолютна активність радіоактивного джерела?

2. Одиниця активності (СІ).

3. В чому полягає відносне вимірювання активності –джерела?

4. В чому полягає абсолютне вимірювання активності –джерела за допомогою торцевого лічильника?

5. Який зв’язок швидкості лічби імпульсів торцевим лічильником із активністю джерела?

6. Як враховується геометрія вимірювання при визначення абсолютної активності –джерела торцевим лічильником?

7. Що вважають пробігом -частинок в речовині, який вигляд має дійсний шлях -частинок у речовині?

8. Який вид має крива, яка описує поглинання -частинок у речовині? Залежність швидкості лічби –частинок від товщини шару поглинача.

9. Як визначається коефіцієнт поглинання –частинок в повітрі і в слюдяному віконечку лічильника?

10. Як визначити поправку на поглинання?

11. У чому полягає зворотне розсіювання –частинок?

12. Як визначається залежність коефіцієнта зворотного розсіяння від атомного номеру підкладки Z?

13. Мертвий час лічильника, чим він обумовлений?

14. Формула, що зв’язує поправку на мертвий час лічильника з мертвим часом?

15. Формула, якою потрібно користуватись при визначенні мертвого часу за допомогою двох джерел.