2. Калорійність харчового раціону спортсменів в залежності від виду енерговитрат

Кількість, склад і калорійність їжі повинні повністю задовольняти енергетичні і пластичні запити організму, забезпечувати нормальну регуляцію фізіологічних функцій за допомогою біологічно активних речовин та відновлення організму після навантажень відповідно до особливостей виду спорту, ваги спортсмена, конкретного режиму тренування і величини навантаження. Якщо калорійність харчування нижча, ніж витрата енергії, відновний період затягується, що може привести до поступового виснаження організму. Надмірна калорійність веде до перевантаження організму, надлишкової ваги тіла, утруднення травлення і тим самим також порушує нормальний перебіг відновних процесів.

У спорті енерговитрати залежать від спеціалізації. Найкраще визначати калорійність добового раціону спортсмена з урахуванням ваги тіла. Можна виділити наступні групи за видами спорту:

1) енерговитрати становлять 60-65 ккал/кг на добу - 3500- 4500 ккал для чоловіків (вагою в середньому 70 кг) і 3000-4000 ккал для жінок (вагою в середньому 60 кг): у гімнастиці, акробатиці, художній гімнастиці, фехтуванні, фігурному катанні, кінному спорті, стрибках у воду, легкоатлетичному спринті й стрибках, стрілецькому спорті;

2) 65-70 ккал/кг на добу - 4500-5500 ккал для чоловіків і 4000- 5000 ккал для жінок: у легкоатлетичних метаннях, водному поло, боксі, всіх видах боротьби, баскетболі, хокеї, футболі, ковзанярському спорті, лижному спорті (короткі дистанції);

3) 70-75 ккал/кг маси тіла на добу - 5500-6500 ккал для чоловіків і 5000-6000 ккал для жінок: у бігу на довгі дистанції, спортивній ходьбі, важкій атлетиці, лижних перегонах (довгі дистанції), плаванні, всіх видах гребли, велосипедному спорті;

4) 75 – 85 ккал/кг на добу – більше 6000 ккал на добу: у бігу на наддовгі дистанції; у багатоденних велосипедних перегонах енерговитрати можуть доходити до 90 ккал/кг/добу.

Для визначення добової калорійності харчування необхідно величину добових енерговитрат на 1 кг ваги помножити на вагу спортсмена і додати 10% від отриманого числа. Наприклад, для бігуна на довгі дистанції вагою 60 кг:

70 ккал X 60 кг = 4200+10% від 4200 = 4200 + 420 = 4620 ккал

Необхідність збільшення 10% калорійності пов'язана з тим, що 10% їжі звичайно організмом не засвоюється.

Енерговитрати можуть бути визначені прямим калориметричним методом, табличним методом або за величиною метаболічного еквіваленту (МЕТ). Достатньо поширений табличний метод, за яким знаючи тривалість часу (необхідно провести хронометраж), затраченого на упродовж доби на ті чи інші види діяльності, включаючи сон, вживання їжі і відпочинок, можна вирахувати загальні енерговитрати.

Останнім часом, особливо за кордоном, використовують метод визначення енерговитрат під час навантажень за величиною МЕТ. Один МЕТ дорівнює швидкості метаболізму у спокої порядку 3,5 мл О₂/кг/хв. Для визначення енерговитрат за МЕТ необхідно знати: масу тіла обстежуваного у кг; вид виконуваного навантаження; інтенсивність навантаження (км/год, "сильні" або "помірні" зусилля); тривалість навантаження (хвилини, години). Використовуючи опис виду та інтенсивність навантаження, визначають величину МЕТ з таблиці. Далі величину МЕТ потрібно помножити на масу тіла. Для визначення загальних витрат енергії на навантаження отримане число помножити на кількість годин, витрачених на виконання навантаження (або хвилин/60)¹.