12) Поняття дізнання. Дпн як орган дізнання. Структура органів дізнання системи мнс.

Термін "дізнання " походить від досить поширеного у минулому на Русі слова, "дізнатися" — довідатися, з'ясувати що-небудь шляхом вивчення, розкрити таємницю, достукатися до істини, тобто точно пересвідчитися та переконатися в чому-небудь .

Органи дізнання в системі МНС України - це штатні структурні підрозділи Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Головних управлінь (управлінь) МНС України в Автономній Республіці Крим, областях та містах Києві і Севастополі (відділи, сектори), що мають права органів державного пожежного нагляду (далі - територіальні органи), та місцеві органи державного пожежного нагляду, які в межах своєї компетенції проводять попередні перевірки заяв, повідомлень та іншої інформації про пожежі, здійснюють дізнання у справах про пожежі і порушення протипожежних правил, уживають відповідних процесуальних дій та інших заходів щодо виявлення причини пожежі, ознак злочину, пов'язаного з пожежею, і осіб, які його вчинили, установлення обставин та умов виникнення пожежі.

 Органи дізнання в системі МНС України створюються з метою забезпечення організаційно-методичного управління органами державного пожежного нагляду, проведення пожежно-технічних розслідувань, реагування на заяви, повідомлення та іншу інформацію про пожежі і злочини, пов'язані з ними, провадження дізнання у справах про пожежі і порушення протипожежних правил.

13) Порядок обліку пожеж та їх наслідків.

Цей Порядок визначає вимоги до ведення обліку пожеж та їх наслідків і є обов'язковим для міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від їх підпорядкування і форми власності. Облік пожеж та їх наслідків (далі - облік пожеж) здійснюється з метою проведення аналізу причин та умов виникнення пожеж, оцінки стану пожежної безпеки населених пунктів та об'єктів, прогнозування ситуації і розроблення запобіжних заходів для забезпечення безпеки людей, збереження матеріальних цінностей та створення умов для гасіння пожеж.

Обліку підлягають усі пожежі незалежно від місця їх виникнення та наслідків.

Облік пожеж ведеться:

• територіальними органами державного нагляду у сфері пожежної безпеки

• Держгірпромнаглядом

• Мінтрансзв'язку

• міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади

Матеріальні втрати від пожежі визначаються сумою прямих і побічних збитків за цінами, що діють на час виникнення пожежі. Облік прямих і побічних збитків ведеться окремо.

14)Процесуальні підстави до порушення кримінальної справи

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК «справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні підстави, що вказують на наявність ознак злочину».

Підстави — це фактичні дані, що стали відомі органу дізнання, слідчому, прокурору, судді (суду) і вказують на наявність ознак злочину.

Отже, підстава для порушення кримінальної справи містить два необхідних елементи:

— наявність ознак злочину в події, що стало відомо органу дізнання, слідчому, прокурору або суду;

— наявність достатніх даних, на основі яких встановлюються ознаки злочину.

Підставами для порушення кримінальної справи можуть бути:

1.     Заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових  осіб,  представників  влади,  громадськості або окремих громадян.

2.     Повідомлення   представників   влади,   громадськості  або окремих  громадян,  які  затримали  підозрювану  особу  на   місці вчинення злочину або з поличним.

3.     Явка з повинною.

4.     Повідомлення, опубліковані в пресі.

5.     Безпосереднє   виявлення   органом   дізнання,    слідчим, прокурором або судом ознак злочину.