5. Проблема монетизації ввп. Рівень монетизації ввп як показник достатності грошової маси

На грошову масу впливають два фактора: кількість грошей та швидкість їх обертання. Одним з основних призначень монетарної політики є забезпечення економіки в грошах шляхом їх випуску в міру зростання потреб і вилучення з обороту в міру скорочення потреб. Проблема монетизації ВВП полягає в доведенні маси грошей в обороті до рівня, достатнього для успішної реалізації всього обсягу вироблених товарів та послуг, погашення боргових зобов’язань. Ця актуальна задача є складовою грошово-кредитної політики. Згідно теорії, вирішення цієї проблеми забезпечується урівноваженням попиту і пропозиції грошей на грошовому ринку, незалежно від фактичного обсягу грошової маси.

Одним з показників обсягу грошової маси в обігу, який характеризує її достатність є рівень монетизації ВВП (коефіцієнт Маршалла). Показник фактичного стану монетизації ВВП визначається відношенням грошової маси, що є в обороті на кінець року (М2), до величини номінального річного обсягу ВВП (береться М2, тому, що він характеризує частину сукупного доходу, яку економічні суб’єкти бажають тримати у грошовій (ліквідній) формі). В Україні НБУ використовує показник М3.

Сам по собі цей показник не дає відповіді на питання про достатність грошової маси для країни, тому, що немає нормативного рівня монетизації з яким його можна було б порівняти. Якщо пропозиція грошей відповідає попиту на них, то наявна грошова маса є об’єктивно визначеною, достатньою, якби вона не змінилась. Недостатність монетизації призведе до ускладнень у сфері реалізації валового продукту.

Дослідження динаміки монетизації показали що немає прямого зв’язку між рівнем монетизації та динамікою грошової маси. При збільшенні грошової маси рівень монетизації ВВП може зростати і може падати. Отже на рівень монетизації впливає не тільки грошова політика НБУ, але й інші загальноекономічні фактори. На практиці неможливо заздалегіть визначити нормативну величину (попит на гроші), на яку слід орієнтувати пропозицію грошей. Тому про достатність монетизації ВВП, а значить і всієї економіки, можна судити з динаміки деяких індикаторів ринку:

• середнього рівня цін;

• середньої процентної ставки;

• рівня ліквідності банків

• стану платіжної дисципліни

Якщо індикатори протягом тривалого часу залишаються незмінними, то монетизація ВВП достатня. Ринкові індикатори об’єктивно характеризують стан монетизації валового продукту за умов високого рівня розвитку ринкових відносин. На практиці рівень монетизації порівнюють з таким же показником у даній країні в попередні роки чи в інших країнах.

З точки зору довгострокового періоду зниження рівня монетизації при інших рівних умовах є ознакою неблагополуччя грошової системи. В короткостроковому періоді про тенденції динаміки монетизації можна судити з відношення між швидкістю обігу грошей та рівнем задоволення грошового попиту. Якщо швидкість обігу грошей зростає незначно, це говорить про достатній рівень забезпеченності в грошах. Монетизація є показником оберненим до швидкості обігу грошей.

Якщо зростає тільки попит на гроші (тобто нарощуються запаси грошей) з причини зростання цін, зменшення обігу грошей тощо, рівень монетизації не зміниться при гострій нестачі грошей, що приведе до зниження попиту на товарних ринках, кризис збуту, кризис неплатежів. Якщо попит на гроші зростає при відповідному зростанні пропозиції, то це призведе до підвищення монетизації без інфляції, тому що додаткова пропозиція грошей залишиться в їх запасах, а вихід її на товарні ринки буде здійснюватись в міру зростання товарної пропозиції, не провокуючи інфляцію. Збільшення грошової маси сприяє поступовому збільшенню реального ВВП. Але при зростанні частки грошей поза банками у структурі грошової маси темпи зростання реального ВВП знижуються, тому що ці гроші не беруть участі у процесі розширеного кредитування економіки. Якщо збільшення грошової маси відбувається шляхом збільшення грошових доходів при незмінному попиті на гроші, то це призведе до інфляції, темпи зростання якої будуть більше ніж темпи росту грошової маси. Рівень монетизації впаде. Між рівнем монетизації та рівнем інфляції існує зворотний зв’язок у разі емісійного зростання грошової маси.

В Україні з 1991 року по 1996 рік грошова маса зростала і зростав номінальний ВВП, але рівень монетизації за агрегатом М1 впав з 56,9% у 1991 році до 7,7% у 1996 році. За цей період в країні спостерігався високий рівень інфляції.

З 1997 року коефіцієнт монетизації почав зростати в той час, коли темпи зростання грошової маси стали помірними та спостерігався рост реального ВВП. Це підтверджує, що показник монетизації ВВП не пов’язаний з грошовим ринком і управлінням пропозицією грошей і має вирішуватись засобами загальноекономічної політики. Ця політика повинна забезпечити розвиток попиту на гроші. Монетарна ж політика повинна забезпечити рівновагу попиту і пропозиції грошей, на якому б рівні не перебувала монетизація ВВП.